Постанова № 42991201, 04.02.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-725/10/0770

Ряд стат. звіту № 8.2.1

Код - 09

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2011 р. 15.00 год. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю. при секретарі судового засідання Бішко А.Я., та сторін, які беруть участь у справі:

Прокурора: Хитрик Б.В., Лялик О.І.;

позивача: Державного підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» -представник Кравченко Н.Н.;

відповідача: Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція - представник Рубіш О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави -Міністерства оборони в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 04 лютого 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 09 лютого 2011 року.

Військовий прокурор Ужгородського гарнізону в інтересах держави -Міністерства оборони в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця»звернувся із позовною заявою до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Мукачівської ОДПІ від 30.12.2009 р. № 0010941640/0, від 28.01.2010 р. № 0001421640/0, від 28.01.2010 р. № 0001431640/0, від 28.01.2010 р. № 00014411640/0.

Прокурор та представник позивача позов підтримали та просили його задовольнити із підстав, що наведені у позовній заяві, а саме вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними з огляду на те, що відповідач -Мукачівська ОДПІ при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень рішень самостійно змінила призначення платежу у платіжних дорученнях, якими позивач погашав наявний податковий борг та зараховувала сплачені податкові платежі в рахунок існуючих попередніх заборгованостей, без урахування призначення платежу, як це вказував позивач.

Відповідач проти позову заперечив, подавши суду письмові заперечення (а.с.52-55). В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та повідомив, що у позивача на момент складання акту перевірки від 18.12.2009 р. та від 18.01.2010 року на підставі яких були винесенні оскаржувані податкові повідомлення-рішення був наявний податковий борг за що і було застосовано штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням № 4259/16-40/22995957/28247 від 31.12.2009 р., яким до Державного підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця»застосовано 97437.20 грн. штрафної санкції (50 відсотків від сплачених 194874,33 грн. податкового боргу по податку на додану вартість), 28 січня 2010 року було прийнято податкові повідомлення-рішення №172/16-40/22995957/2728. яким до Державного підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця»застосовано 83907,52 грн. штрафної санкції (50 відсотків від сплачених 167817,04 грн. податкового боргу по податку на додану вартість). № 174/16-40/22995957/2730, яким до Державного підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця»застосовано 1368,95 грн. штрафної санкції (10 відсотків від сплачених 13689,50 грн. податкового боргу по податку на додану вартість). № 173/16-40/22995957/2729, яким до Державного підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця»застосовано 14226,00 грн. штрафної санкції (20 відсотків від сплачених 71130,00 грн. податкового боргу по податку на додану вартість). У відповідності до пп. 7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не с податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Отже, податковий орган вірно зараховував платежі по податках, які надходили від позивача в порядку черговості, без урахування призначення платежів по датах.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що Відповідачем -Мукачівською ОДПІ 18.12.2009 р. складено акт № 2398/16-40/22995957 про результати проведення перевірки дотримання податкового законодавства (а.с.21, 22), де було зафіксовано порушення термінів сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість із затримкою понад 91 календарний день. За наслідками даного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2009 року № 4259/16-40/22995957/28247 (а.с.23), яким визначено штрафні санкції в сумі 97437, 20 грн. 18.01.2010 р. Мукачівською ОДПІ було складено акт № 27/16-40/22995957 про результати проведення перевірки дотримання податкового законодавства (а.с.24-26) де було зафіксовано порушення термінів сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість із затримкою понад 91 календарний день на суму 167817,04 грн., із затримкою від 31 до 90 днів на суму 71130,00 грн., та із затримкою до 30 календарних днів на суму 13689,50 грн. (а.с.24) та в результаті прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.01.2010 р. № 172/16-40/22995957/2728 на суму 83908,52 грн. (а.с.27), від 28.01.2010 р. № 174/16-40/22995957/2730 на суму 1368,95 грн. (а.с.28), від 28.01.2010 р. № 173/16-40/22995957/2729 на суму 14226,00 грн. (а.с. 29). Дані штрафні санкції були застосовані відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивач - Державне підприємство Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», погашало наявну заборгованість з податку на додану вартість із вказуванням призначення платежу, які відповідачем до уваги взяті не були,а відтак штрафні санкції були нараховані із порушенням. Зокрема: платіжним дорученням № 540 від 28.12.2009 року позивачем було перераховано до Держбюджету м. Мукачеве 119760 грн. 40 коп., з призначенням платежу «Сплата боргу за грудень 2008 року»; (а.с.40); платіжним дорученням № 541 від 28.12.2009 року позивачем було перераховано до Держбюджету м. Мукачеве 79700 грн. 86 коп., з призначенням платежу «Сплата боргу за півріччя 2009 року»(а.с.41); платіжним дорученням № 542 від 28.12.2009 року позивачем було перераховано до Держбюджету м. Мукачеве 55530 грн. 00 коп., з призначенням платежу «Сплата ПДВ за вересень 2009 року»(а.с.41); платіжним дорученням № 543 від 28.12.2009 року позивачем було перераховано до Держбюджету м. Мукачеве 14015 грн. 00 коп., з призначенням платежу «Сплата ПДВ за листопад 2009 року»(а.с.42); платіжним дорученням № 572 від 29.12.2009 року позивачем було перераховано до Держбюджету м. Мукачеве 25352 грн. 00 коп., з призначенням платежу «Сплата штрафу згідно рішення 2778/23-01/22995957/16383 від 28.07.2009р.»(а.с.42);

В судовому засіданні було встановлено та підтверджено представником відповідача - Мукачівською ОДПІ, що податковий орган не враховував визначене в платіжному доручені позивачем призначення платежу і самостійно зарахував сплачені кошти в рахунок існуючих попередніх заборгованостей, в результаті чого кінцеві штрафні санкції, що були застосовані оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями до позивача виявилися завищеними.

Суд не погоджується із позицією Мукачівської ОДПІ про примусове дотримання суворої черговості погашення податкового боргу і самостійної зміни призначення платежу податковим органом. Відповідно до підпункту 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі ЗУ № 2181-ІІІ), джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції, реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. А відтак, суми податкових зобов'язань або податкового боргу, з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 ЗУ №2181-ІІІ, слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 ЗУ №2181-ІІІ, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

За порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 ЗУ № 2181-ІІІ, можуть застосовуватися штрафні санкції, проте серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 ЗУ № 2181-ІІІ.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків вживаються передбачені ЗУ № 2181-ІІІ заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Даної позиції щодо неможливості податковим органом самостійно змінювати призначення платежу дотримується і ВАС України, зокрема дана практика зафіксована у листі ВАСУ від 17.03.2009 р. № 358/13/13-09, де зазначено, що право визначати призначення платежу належить виключно платнику.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до ч.3. ст.. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9-11, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави -Міністерства оборони в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії посадових осіб Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області щодо самостійного зарахування сплачених Державним підприємством Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця»сум податку на додану вартість в рахунок сплати податкового боргу всупереч визначених платником призначень платежу -неправомірними.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ від 30.12.2009 р. № 0010941640/0, від 28.01.2010 р. № 0001421640/0, від 28.01.2010 р. № 0001431640/0, від 28.01.2010 р. № 0001441640/0.

4. Судові витрати із відповідача не стягуються

5. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дору Ю.Ю.