Рішення № 42991008, 03.03.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 р. Справа № 909/1197/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Вакалюк А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківської міської ради,

вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ,76018

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Сіті"

вул. Національної Гвардії, 3а, м. Івано-Франківськ,76018

про внесення змін до договору

за участю представників сторін:

від позивача: Буджак В.М. - представник, (довіреність № 2191/01-20/66-1 від 06.01.2015 р.);

від відповідача: Жарський Тарас Теофілович - представник, (довіреність № 126 від 24.10.14).

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківська міська рада звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовною вимогою до товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Сіті" про внесення змін до договору.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.10.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 11.11.14. Ухвалою суду від 11.11.14 зупинено провадження у справі до набрання рішенням по справі №909/1223/14 законної сили. Ухвалою суду від 05.02.15 поновлено провадження у справі і призначено розгляд справи на 17.02.15. В судовому засіданні 17.02.15 судом оголошено перерву у розгляді справи до 24.02.15, про що сторони були повідомлені. В судовому засіданні 24.02.15 судом оголошено перерву у розгляді справи до 03.03.15, про що сторони були повідомлені.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечив, згідно підстав викладених у відзиві вих.№9 від 16.02.2015 року (вх. №2306/15 від 17.02.2015) на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив таке.

На підставі постанови господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2006 року у справі №А-6/401, 10.01.2007 року між Івано-Франківською міською радою та ТзОВ "Маодот-I" укладено договір оренди земельної ділянки терміном на десять років, державна реєстрація договору проведена 11.01.2007 року за №040728400005.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.06.2014 року №18813636, 07.03.2014 року ТзОВ "Маодот-I" провело державну реєстрацію змін до установчих документів, в тому числі провело зміни повного найменування з ТзОВ "Маодот-I" на ТзОВ "Арсенал-Сіті".

Згідно п.2 договору відповідач орендує земельну ділянку загальною площею 17,3641 га, з них ділянка №1 - площею 13,0477 га, ділянка №2 - площею 4,3164 га. Пунктом 4 договору визначено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 14 392 243,18 грн. Вказана нормативно-грошова оцінка орендованої земельної ділянки розрахована у відповідності до матеріалів нормативно-грошової оцінки, затвердженої рішенням сесії міської ради від 12.03.1999 року.

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 25.06.2011 року №248-10/1 внесено зміни до рішення сесії міської ради від 10.07.2008 року "Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська" та вказано, що дана нормативна грошова оцінка набирає чинності з 01.01.2012 року.

Відповідно до п. п. 7,8 договору розмір орендної плати підлягає щорічному уточненню відповідно до п.8 цього договору. Пунктом 8 договору визначено, що розрахунок орендної плати складається на підставі даних земельного кадастру за станом на перше січня поточного року і щороку подається орендарем орендодавцеві до першого лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями. При складанні розрахунку орендної плати враховується коефіцієнт індексації грошової оцінки, що встановлюється згідно чинного законодавства.

Позивач вказує на те, що Івано-Франківська міська рада зверталась до відповідача з претензією від 10.06.2014 року №922/01-18/48-в щодо внесення змін до договору від 10.01.2007 року, проте, за словами позивача, відповідач відповіді на неї не надав.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що інтереси Івано-Франківської міської ради є порушеними, оскільки договір повинен бути приведений у відповідність до чинного законодавства України. При цьому, позивач вказав, що відповідно до п. п. 288.5.1., 288.5.2. ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трьох відсотків нормативної грошової оцінки.

Як вбачається з позовної заяви, Управлінням земельних відносин виконавчого комітету міської ради на підставі наданих відділом Дерземагентства в м. Івано-Франківську витягів і з технічної документації про нормативно-грошову оцінку орендованої ТзОВ "Арсенал Сіті" земельних ділянок в межах вулиць Національної Гвардії - Є. Коновальця - О. Сорохтея, проведено розрахунок розміру орендної плати, що має здійснюватись відповідачем, як орендарем. Згідно такого розрахунку розмір річної орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 10.01.2007 року для комплексної забудови житлового мікрорайону в межах вулиць Національної Гвардії - Є. Коновальця - О. Сорохтея в м. Івано-Франківськ загальною площею 17,3641 га становить 1 258 178 грн.

Позивач вказав, що з врахуванням норм законодавства та відносин, які склалися між позивачем та відповідачем вважає, що зміна орендної плати, обумовлена зміною нормативно-грошової оцінки земель м. Івано-Франківська є підставою для внесення змін в умови договору в частині орендної плати за взаємною згодою, шляхом укладання додаткового договору, а уразі не досягнення згоди в досудовому порядку - на підставі рішення суду.

Таким чином, позивач просить суд внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 10.01.2007 року, укладеного між Івано-Франківською міською радою та ТзОВ "Арсенал-Сіті" (до 07.03.2014 року - ТзОВ "Маодот-I"), державна реєстрація договору проведена 11.01.2007 року за №040728400005, а саме викласти п.4,7 договору в наступній редакції:

"п.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки №1 площею 13,0477 га становить 31 768 309,37 грн. (тридцять один мільйон сімсот шістдесят вісім тисяч триста дев'ять гривень 37 коп.); земельної ділянки №2 площею 4,3164 га становить 10 170 962, 75 грн. (десять мільйонів сто сімдесят тисяч дев'ятсот шістдесят дві гривні 75 коп.)".

"п.7. Розмір річної орендної плати становить 1 258 178, 00 грн. (один мільйон двісті п'ятдесят вісім тисяч сто сімдесят вісім гривень 00 коп.): за земельну ділянку №1 площею 13,0477 га становить: 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і на дату підписання складає: 953 049,00 грн. (дев'ятсот п'ятдесят три тисячі сорок дев'ять гривень 00 коп.); за земельну ділянку №2 площею 4,3164 га становить: 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і на дату підписання складає: 305 129,00 грн. (триста п'ять тисяч сто двадцять дев'ять гривень 00 коп.). Розмір орендної плати підлягає щорічному уточненню відповідно до п.8 цього договору".

Відповідач з поданим позовом не погоджується, подав суду відзив на позовну заяву №9 від 16.02.2015 року (вх. №2306/15 від 17.02.2015). Згідно вказаного відзиву відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що розмір орендної плати, пропонований позивачем в новій редакції п.7 договору, яку він вимагає застосувати при зміні договору не є економічно обґрунтованим та не відповідає порядку його формування, встановленого відповідними нормативними актами. Крім того, на думку відповідача, розмір нормативної грошової оцінки, пропонований позивачем в новій редакції п.4 договору, яку він вимагає застосувати при зміні договору є визначеним з порушенням норм Порядку, зокрема, із застосуванням локальних коефіцієнтів, коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, які не перебувають у встановлених законодавчо межах, а також із застосування локальних коефіцієнтів, що не можуть бути застосовані до земельних ділянок, переданих відповідачу в користування за договором.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

Приписами ст.9 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами було укладено договір оренди землі від 10.01.2007 року.

Частиною 1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст.21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктом 7 договору оренди землі від 10.01.2007 року встановлено, що розмір орендної плати підлягає щорічному уточненню відповідно доп.8 цього договору. Відповідно до п.8 договору розрахунок орендної плати складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на перше січня поточного року і щороку подається орендарем орендодавцеві до першого лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями. При складанні розрахунку орендної плати враховується коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, що встановлюється згідно з чинними законодавством.

Відповідно до п.п.288.5.1 ст.288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Статтею 271 ПК України визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПК України.

Згідно ч.5 ст.5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності.

Частиною 2 ст.18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Згідно ч.2 ст.20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Частиною 1 ст.73 вказаного Закону передбачено, що акти ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Як вбачається з позовної заяви рішенням Івано-Франківської міської ради від 25.06.2011 року №248-10/1 внесено зміни до рішення сесії міської ради від 10.07.2008 року "Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська", а саме затверджено матеріали нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківськ та вказано, що дана нормативна грошова оцінка набирає чинності з 01.01.2012 року.

Частинами1,2 ст.651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки умови договору про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та річної орендної плати за користування земельною ділянкою є істотними, то позивач має право наполягати на внесенні змін до цих умов договору в зв'язку із внесенням змін до нормативної грошової оцінки, що відповідно тягне за собою зміну орендної плати за землю.

Відповідно до п.2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі". Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

В спірному випадку, в матеріалах справи міститься претензія №922/а-18/48 та претензія від 10.06.2014 року №922/01-18/48-в згідно яких позивач просить відповідача розглянути та підписати проект додаткової угоди до договору оренди землі від 11.01.2007 року. Проте, будь-які докази реагування відповідача на вказані претензії в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Суд не бере до уваги доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони спростовуються наведеними нормами законодавства України.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу статті 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 9,11, 509, ч.1,2 ст. 651 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.15, ч.2 ст.21 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 271, 288 Податкового кодексу України, ч.5 ст.5, ч.2 ст.18, ч.2 ст.20, ст.23, ч.1 ст.59 Закону України "Про оцінку земель", ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування", п.2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", ст.ст. 32, 43, 44, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 10.01.2007 року, укладеного між Івано-Франківською міською радою та ТзОВ "Арсенал-Сіті" (до 07.03.2014 року - ТзОВ "Маодот-I"), державна реєстрація договору проведена 11.01.2007 року за №040728400005, а саме викласти п.4,7 договору в наступній редакції:

"п.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки №1 площею 13,0477 га становить 31 768 309,37 грн. (тридцять один мільйон сімсот шістдесят вісім тисяч триста дев'ять гривень 37 коп.); земельної ділянки №2 площею 4,3164 га становить 10 170 962, 75 грн. (десять мільйонів сто сімдесят тисяч дев'ятсот шістдесят дві гривні 75 коп.)".

"п.7. Розмір річної орендної плати становить 1 258 178, 00 грн. (один мільйон двісті п'ятдесят вісім тисяч сто сімдесят вісім гривень 00 коп.): за земельну ділянку №1 площею 13,0477 га становить: 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і на дату підписання складає: 953 049,00 грн. (дев'ятсот п'ятдесят три тисячі сорок дев'ять гривень 00 коп.); за земельну ділянку №2 площею 4,3164 га становить: 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і на дату підписання складає: 305 129,00 грн. (триста п'ять тисяч сто двадцять дев'ять гривень 00 коп.). Розмір орендної плати підлягає щорічному уточненню відповідно до п.8 цього договору".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Сіті" / вул. Національної Гвардії, 3а, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 34084722 / на користь Івано-Франківської міської ради / вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 33644700 / судовий збір в розмірі 1218 грн. 00 коп. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 копійок) на наступний розрахунковий рахунок: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, код ЄДРПОУ 04054346, р/р 35416009000758, отримувач: виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.03.15

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Гавінська Л.Д. 06.03.15