Рішення № 42990904, 27.02.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2015 р. Справа № 909/1439/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Войцеховська Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського,21, м. Івано-Франківськ, 76004;

до відповідача: Приватного підприємства "Скол", вул. Красівського, 3, м. Івано-Франківськ, 76018;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, вул. Л. Курбаса, 2, м. Івано-Франківськ, 76018;

про стягнення 331324 грн. 80 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача: Устінський А. В. - головний спеціаліст юридичного відділу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, довіреність (№ 2194/01-20/66-в від 06.01.15);

Від відповідача: представники не з'явилися;

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Тріщ Р. З. - головний спеціаліст - юрист Фонду комунальної власності, довіреність (№ ФКВ 05/1282 від 31.12.14).

ВСТАНОВИВ: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення 331324 грн. 80 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонду комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача та представника третьої особи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13 січня 2010 року між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (позивачем) як орендодавцем та приватним підприємством "Скол" (відповідачем) як орендарем було укладено договір №11/11-04 оренди цілісного майнового комплексу колишнього шляхового ремонтно-будівельного управління №1, який знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Макогона, 23А, ринкова вартість якого, визначена на підставі "Звіт про оцінку цілісного майнового комплексу "Івано-Франківського ШРБУ-1", складеного ТзОВ "Ека-Захід" станом на 31.10.2008 р. становить 1592299 грн. без врахування ПДВ.

До складу цілісного майнового комплексу входять: п.1.1.1. основні засоби, вартість який згідно звіту складає 1470370 грн. без врахування ПДВ (перелік наведено в договорі); п.1.1.2. обігові кошти, вартість яких складає 86929 грн. без врахування ПДВ; п.1.1.3. списані основні засоби, вартість яких згідно звіту складає 35000 грн. без врахування ПДВ (перелік наведено в договорі).

Зважаючи на те, що орендарем не виконувалися умови договору, виконавчий комітет звернувся з позовом до суду.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.01.2012р., яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2012р. по справі №5010/2140/2011-16/94, задоволено позов виконавчого комітету, розірвано договір оренди, зобов'язано відповідача звільнити цілісний майновий комплекс колишнього Івано-Франківського шляхового ремонтно-будівельного управління №1, стягнено заборгованість, що виникла з договору оренди в сумі 67 071 99 гри з яких: 30248,43грн. - сума основного боргу (за період з червня по жовтень 2011р.) 2244,51 гри. пеня; 34579,05 гри. заборгованість по орендній платі, яка рахується за попереднім орендарем, Івано-Франківським шляховим ремонтно-будівельним управлінням №1.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2014р. по справі №909/996/14 встановлено, що рішення суду від 10.01.2012р. №5010/2140/2011-16/94 виконано частково, а саме згідно акту державного виконавця від 10.01.2014р. звільнено тільки нежитлові приміщення за адресою вул. Макогона, 23 А.

Проте, інше майно цілісного майнового комплексу колишнього Івано-Франківського шляхового ремонтно-будівельного управління №1 не повернуто, а саме: частина основних засобів (естакада металева тупікова; тренажер; верстат горизонтально-фрезерний 6Р-82Т; автозаправний пункт; верстат токарний УД-93; верстат обдирочно-шліфувальний НШ-400; верстат деревообробний настільний, друкарська машинка "Ятрань"), списані основні засоби (автогрейдер ДЗ-143; автогрейдер ДЗ-99; асфальтоукладник Д-150; автомат газводи; автосамосвал ЗИЛ ММЗ 555; автомобіль ЗИЛ-130; автомобіль ГАЗ 24; автобус ПАЗ-651; мікроавтобус УАЗ-451; авто майстерня на базі ГАЗ-52; екскаватор ЕО-3322; каток тротуарний; мотокаток ДУ-50; навантажувач 40912-01; причіп тракторний ПТС-9; радіостанція; зварювальний агрегат АДБ312о; трактор Т-150К; автобус ПАЗ-3201; автосамосвал ЗИЛ ММ34501; переговорний пристрій; радіостанція; теодоліт; друкарська машинка "Ятрань").

В акті державного виконавця від 23.04.2014р. вказано, що інше майно відсутнє, його місце знаходження встановити неможливо.

26.05.2014р. та 10.12.2014р. позивач звертався із претензіями до відповідача з вимогою повідомити про місцезнаходження майна, яке входило до складу цілісного майнового комплексу, але не було повернуто. Проте, відповідач не надав жодної відповіді.

Відсутність майна, яке входило до складу цілісного майнового комплексу за місцем знаходження цілісного майнового комплексу, не повернення відповідачем позивачу майна, та не повідомлення про його місце знаходження свідчать про відсутність даного майна у відповідача, у зв'язку з його втратою чи знищенням.

Відповідно до ч. 1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Приписами ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено один із основних обов'язків орендаря - використання та зберігання орендованого майна відповідно до умов договору, запобігання його пошкодженню, псуванню.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст.16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Приписами ч. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

Зокрема, п. 5.1.2 договору передбачено, що у разі погіршення стану чи загибелі об'єкта оренди з вини відповідача, відповідач відшкодовує позивачу реальні збитки, які нанесені об'єкту оренди, при умові, що не зможе довести, що погіршення сталося не з його вини. Сума реальних збитків, які відповідач повинен відшкодувати позивачу, визначається в порядку встановленому чинним законодавством.

Згідно ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки), наявність та розмір понесених збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Терміном "збитки" позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв'язок - це відповідний об'єктивно існуючий зв'язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При цьому, розмір збитків має бути підтверджений документально.

Згідно до п.104. Методики оцінки майна затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003р. № 1891 визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки.

Пунктом 105 даної Методики передбачено, що дата оцінки визначається з урахуванням положень частини третьої статті 225 Господарського кодексу України.

Протиправними діями відповідача, а саме втратою частини орендованого майна, позивачу завдано збитків на суму 331324 грн. 80 коп., що підтверджується Звітом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКА-Захід" про оцінку розміру збитків, нанесених відповідачем, виконаного станом нам 31.10.2014р. На даний звіт Прикарпатською універсальною біржею проведено рецензування №47/РПУТБ від 03.12.2014р., яким надано загальний висновок про те, що звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не доведено відсутності своєї вини у порушенні договірного зобов'язання щодо збереження частини майна цілісного майнового комплексу та повернення його позивачу.

Матеріалами справи підтверджується та судом встановлена наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, яка полягає у не повернені частини майна цілісного майнового комплексу; шкідливий результат такої поведінки (збитки), що полягає у втраті частини орендованого майна, чим завдано збитків територіальній громаді м. Івано-Франківська; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина відповідача, яка полягає в ухиленні від виконання зобов'язання з повернення частини орендованого майна та не вчиненні жодних дії з боку відповідача, щодо повідомлення місцезнаходження орендоване майно.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання договірних зобов'язань відповідачем, що спричинило заподіяння позивачу збитків.

З огляду на встановлені судом обставини справи, позовні вимоги про стягнення 331324 грн. 80 коп. збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 509, 610, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 283, 285 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Приватного підприємства "Скол" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська про стягнення 331324 грн.80 коп. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Скол", вул. Красівського, 3, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 23796958) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004 (ідентифікаційний код 04054346) 331324 (триста тридцять одну тисячу триста двадцять чотири) грн. 80 коп. збитків, 6626 (шість тисяч шістсот двадцять шість) грн. 50 коп. судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.03.15

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Озарко Л. Р. 04.03.15