Ухвала суду № 42990836, 18.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2015 року м. Київ К/9991/23371/12

№ К/9991/23371/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23.11.2011

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2012

у справі № 0670/4583/11 Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферпласт -Україна»

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (ДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.11.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.06.2010 № 0000682304/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Ферпласт - Україна» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 145166,00 грн.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень-грудень 2009, січень, лютий 2010 на 145166,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 11.06.2010 № 3321/23-2/31945137 про порушення позивачем норм пункту 1.8 статті 1 «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), а саме: завищення суми бюджетного відшкодування на 145166,00 грн. у зв'язку із віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними позивачу ТОВ «Софтлайн Інтернешнл» (податковий кредит за жовтень 2009), ВАТ «Житомиргаз» (листопад, грудень 2009, лютий 2010), АТ «КВУ Рапід» (грудень 2009), ТОВ «Виставкова фірма «Троян» (січень 2010), ТОВ «Основа папір» (лютий 2010). Вказаний висновок ДПІ обґрунтований посиланням на те, що ТОВ «Софтлайн Інтернешнл», ВАТ «Житомиргаз», АТ «КВУ Рапід», ТОВ «Виставкова фірма «Троян», ТОВ «Основа папір» за вказані звітні періоди мали відносини із іншими контрагентами, які згідно інформаційної бази ДПА України мали ознаки фіктивності (не знаходження за місцезнаходженням; порушення справ про банкрутство) внаслідок чого зустрічні перевірки не проведені та не досліджено надмірну сплату ПДВ цими постачальниками.

За наслідками перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.06.2010 № 0000682304/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 145166,00 грн.

Як встановлено у судовому процесі, за наслідками господарських операцій з поставки позивачу товарів (послуг) суб'єктами підприємницької діяльності: ВАТ «Житомиргаз» (поставка природного газу), ТОВ «Софтлайн Інтернешнл» (поставка програмного забезпечення), АТ «КВУ Рапід» (поставка автомобіля ІВЕКО Дейлі 35С12VH), ТОВ «Основа папір» (поставка гофрокартону П31К, П31К1, Т22К), ТОВ «Виставкова фірма «Троян» (поставка послуг з організації участі у форумі «ЗооВетЕкспо-2010») - зазначені постачальники виписали позивачу податкові накладні, суми ПДВ за якими позивач включив до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, та сплатив вартість товарів та послуг цим постачальникам в безготівковій формі розрахунків.

За визначенням пункту 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

На підставі приєднаних до справи доказів, а саме: копій договорів, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт, платіжних доручень, складених за наслідками господарських операцій з поставки товарів та послуг ВАТ «Житомиргаз», ТОВ «Софтлайн Інтернешнл», АТ «КВУ Рапід», ТОВ «Основа папір», ТОВ «Виставкова фірма «Троян», суди встановили факти поставки позивачу вказаними контрагентами товарів і послуг, і відповідно до встановлених обставин зробили юридично правильний висновок про правомірність включення позивачем сум ПДВ, сплачених у ціні придбаних товарів та послуг, до податкового кредиту та до сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню.

Крім того, застосовуючи вищевказані норми, суди зробили правильний висновок, що вони не ставлять у залежність право платника податку на додану вартість на бюджетне відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншим платником податку - постачальником товару, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок в судовому процесі не спростована.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23.11.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев