ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2015 року м. Київ К/9991/37165/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2011
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012
у справі № 0670/9982/11 Житомирського окружного адміністративного суду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Віка»
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (ДПІ)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012, позов задоволено: визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 № 0002231702.
У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Письмові заперечення на касаційну скаргу від позивача до суду касаційної інстанції не надійшли.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
У судовому процесі встановлено, що ДПІ проведено перевірку ТОВ «Віка» щодо правильності сплати податку з доходів фізичних осіб, за результатами якої складено акт від 19.05.2011 № 2274/23-1/22044044/0110.
На підставі акту перевірки ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 № 0002231702, яким ТОВ «Віка» визначено грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 68 665,05 грн. та застосовано фінансову санкцію в розмірі 17 166,26 грн.
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки щодо порушення товариством норм пункту 7.3 ст.7, пункту 12.1 ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (Закон № 889-IV), а саме: товариство не утримало та не перерахувало до бюджету податок у сумі 68665,05 грн. із доходу нерезидента фізичної особи ОСОБА_4, учасника ТОВ «Віка», який він отримав у вигляді корпоративних прав внаслідок внесення до статутного капіталу товариства рухомого майна вартістю 228883,50 грн.
У судовому процесі встановлено, що фізична особа - громадянин Канади ОСОБА_4, учасник ТОВ «Віка», у вересні 2009 року у зв'язку із збільшенням статутного капіталу товариства зробив внесок як іноземну інвестицію шляхом передачі тросової машини для розрізання граніту із діамантовим напилюванням вартістю 13000 Євро (156604,50 грн.) та гідравлічної установки для розсування та перевертання масивів каменю вартістю 6000 Євро (72279,00 грн.). Внаслідок вказаного внеску збільшилася його частка як учасника ТОВ «Віка».
За визначенням пункту 1.2 ст. 1 Закону № 889-IV дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Підпунктом «в» пункту 1.3 цієї статті визначено, що дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.
Об'єктом оподаткування нерезидента є: доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті (підпункт 3.2.3 пункту 3.2 ст.3 Закону № 889-IV).
Згідно з підпунктом 4.2.13 пункту 4.2 ст.4 цього Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.
Отже, виключно інвестиційний прибуток платника податку від здійснення операцій з корпоративними правами включається до складу оподатковуваного доходу.
Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначається нормами пункту 9.6 ст.9 Закону № 889-IV.
Підпунктом 9.6.1 встановлено, що облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Відповідно до підпункту 9.6.2 інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Застосувавши наведені правові норми, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що при здійсненні ОСОБА_4 внеску до статутного фонду ТОВ «Віка» в обмін на корпоративні права цього товариства він не отримував інвестиційного прибутку від операцій з корпоративними правами, оскільки вказана операція у розумінні підпункту 9.6.2 пункту 9.6 ст.9 Закону № 889-IV є придбанням інвестиційного активу, а не його продажем.
Внесок учасника товариства з обмеженою відповідальністю, як правильно зробили висновок суди попередніх інстанцій, у розумінні нормами Закону № 889-IV є його витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, а не доходом. Цим самим спростовується довід податкового органу в касаційній скарзі, що внесення нерезидентом майна до статутного капіталу ТОВ «Віка» прирівнюється до операцій з купівлі-продажу (міни) майна.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев
Судове рішення № 42990808, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 11.02.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 0607/9982/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: