Ухвала суду № 42990382, 19.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 року м. Київ К/800/3616/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Кочана В.М.,

Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Добропіллі та Добропільському районі Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Добропіллі та Добропільському районі Донецької області про визнання протиправними та скасування рішень відповідача (згідно з переліком) про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.10.2013р. в задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що постанова судом першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2013р. апеляційну скаргу залишено без руху в зв'язку з недоданням до неї документа про сплату судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивачка звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту апеляційної скарги визначені ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, як передбачено частиною 6 цієї статті, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано положеннями Закону України «Про судовий збір».

Зокрема, ч.1 ст.4 вказаного Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом же п.п.1 та п.п.2 п.3 ч.2 зазначеної статті Закону (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 19.09.2013р. №590-VII, що набрав чинності з 23.10.2013р.) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір ставки судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, а за подання апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Отже, зі змісту наведеної статті можна зробити висновок, що при поданні апеляційної скарги розмір судового збору має обчислюватись, виходячи зі ставки збору, яка підлягала б сплаті при поданні позову на день звернення зі скаргою.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012р. №5515-VI розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013р. встановлено в сумі 1147 грн.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, спір у даній справі носить майновий характер та заявлений на суму 3060,00грн., а тому при поданні апеляційної скарги позивачкою мав був бути сплачений судовий збір в сумі 860,25грн. (1147 * 1,5 : 50%).

Однак, звертаючись зі скаргою, позивачка сплатила судовий збір лише в сумі 57,35грн., тобто не в повному розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги позивачки без руху в зв'язку з її невідповідністю приписам ст.187 КАС України через недодання документа про сплату судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм процесуального права, що призвело або могло призвести до прийняття неправильного рішення, а тому підстав для скасування ухваленого судом апеляційної інстанції рішення колегія суддів не вбачає.

Зокрема, посилання позивачки в касаційній скарзі на необхідність застосування в даному випадку приписів ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору, а решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки приписами вказаної статті регулюються певні особливості сплати судового збору саме при поданні позовної заяви.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Кочан В.М.

Олендер І.Я.