Ухвала суду № 42989549, 09.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2015р. Справа № 9104/180097/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Констракшн Системс", м.Івано-Франківськ

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. у справі №2а-3105/12/0970

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Констракшн Системс", м.Івано-Франківськ

до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську, м.Івано-Франківськ

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2012р. позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Констракшн Системс" звернувся з позовом до відповідача: Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення за №0001641592 від 31.05.2012р.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідачем безпідставно, в порушення положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, на підставі помилкового висновку про наявність в діях позивача порушень, зазначеного в акті камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за №9050539594 від 19.04.2012р. за березень 2012р., оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням визначив грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 405517,00грн. та застосував штрафні фінансові санкції в розмірі 101379,00грн. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001641592 від 31.05.2012р. прийняте протиправно та є такими, що підлягає скасуванню.

За результатами розгляду справи Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що в задоволені позову слід відмовити, оскільки податкова накладна видана ТОВ "ІФК Тера" включена в реєстр виданих податкових накладних за березень 2012р., проте не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, а це не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Констракшн Системс" оскаржило її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, керуючись ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Відповідачем у справі: ДПІ у місті Івано-Франківську до Львівського апеляційного суду надіслано Заперечення на апеляційну скаргу, у якому відповідач письмово висловив свою правову позицію і повністю заперечив вимоги апеляційної скарги апелянта (позивача у справі): ТзОВ "Інтернешнл Констранкшн Системс", з посиланням на порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, колегією суддів встановлено наступне:

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 19.04.2012р. позивачем подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період березня 2012р.

До складу показників зазначеної податкової декларації позивачем включено 1011,00грн. від'ємного значення податку звітного періоду, 10130,00грн. залишку від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та обліковано 405517,00грн. сплаченого податку на додану вартість в ціні поставлених послуг.

Дані показники податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2012р. сформовані позивачем на підставі податкової накладної за №3 від 23.03.2012р., виписаної постачальником послуг по капітальному ремонту компресорного цеху на КС Рогатин - товариством з обмеженою відповідальністю "ІФК Терa" одержувачу послуг - позивачу на загальну суму поставки 2499950,48грн., в тому числі податок на додану вартість 416658,41грн.

За наслідками проведеної перевірки складено акт за №3120/15-2/37193396 від 18.05.2012р.

Висновками вищенаведеного акта перевірки встановлено включення позивачем в порушення пункту 201.10 статті 201, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України за березень 2012р. до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковою накладною №3 від 23.03.2012р., виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю "ІФК Терa" на суму податку на додану вартість 416658,41грн. Вказана податкова накладна включена ТзОВ "ІФК Терa" в реєстр виданих податкових накладних за березень 2012р., проте, не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не дає право покупцю за цією податковою накладною на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

За наслідками розгляду зазначеного акта перевірки відповідачем 31.05.2012р. винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №0001641592.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що податкова накладна ТОВ "ІФК Терa" включена в реєстр виданих податкових накладних за березень 2012р., проте не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів (послуг) податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Враховуючи вказаний факт податковим органом встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201, п.200.2 ст.200 розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 198.1-198.2 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами, згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно із вимогами пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Колегією суддів встановлено, що податкова накладна №3 від 23.03.2012р., виписана позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю "ІФК Терa", не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, зі скаргою на постачальника послуг ТОВ "ІФК Терa" до податкового органу позивач не звертався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Отже, Податковий кодекс України надає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язком продавця.

Податковий кодекс України чітко визначає, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само як і порушення порядку заповнення податкової накладної не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Одночасно, Податковий кодекс України надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому, позивач мав можливість перевірити реєстрацію в реєстрі отриманої податкової накладної №3 від 23.03.2012р., шляхом подання запиту відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. за №1246.

Суд першої інстанції вважав безпідставним посилання представника позивача на ту обставину, що ним після виявлення факту помилкового включення податкової накладної за №3 від 23.03.2012р. до складу показників податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2012р. уточнено такі показники 19.06.2012р. в поданій податковій декларації за звітний податковий період травня 2012р., з огляду на те, що дані обставини ніяким чином не спростовують виявлене відповідачем порушення та не надають право позивачу на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковою накладною, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, та за відсутності скарги позивача до податкового органу з цього питання.

Крім того, суд зазначав, що уточнення показників податкової звітності за березень 2012р. позивачем здійснено 19.06.2012р., тобто після проведення його перевірки та винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, про збільшення сум грошових зобов'язань з сплати податку на додану вартість, що підлягало відображенню в показниках податкової звітності позивача, що в свою чергу виключає застосування до даних правовідносин положень пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з даними висновками, оскільки вони відповідають нормам матеріального права. Відсутність факту реєстрації податкової накладної за умов ненадання позивачем скарги не дає позивачу права на включення визначених в цій накладній сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до вимог пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і зводяться до того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Констракшн Системс" не повинно нести відповідальність за відсутність факту реєстрації платником податку податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджуються з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення за №0001641592 від 31.05.2012р.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Констракшн Системс" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. у справі №2а-3105/12/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Констракшн Системс" до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.

2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. у справі №2а-3105/12/0970, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга