Ухвала суду № 42989295, 25.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/20061/14

Суддя доповідач Чаку Є.В.

У Х В А Л А

25 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Старової Н.Е., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу UniCredit Bank Austria AG (УніКредит Банк Австрія АГ) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2014 року про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 17.12.2014 року, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови ВП № 45736304 від 17.12.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 428 288, 42 грн.

Одночасно з позовною заявою позивач подав клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти виконавчі дії у виконавчому провадженні № 45736304, що знаходиться на виконанні в управлінні державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві до набрання законної сили рішенням у справі.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю ухвалою від 24 грудня 2014 року клопотання ПАТ «Укрнафта» задовольнив повністю. Заборонив управлінню державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві вчиняти дії у виконавчому провадженні № 45736304 до набрання законної сили рішенням у справі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, UniCredit Bank Austria AG (УніКредит Банк Австрія АГ) подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2013 року та постановити нову, якою в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти виконавчі дії у виконавчому провадженні № 45736304 відмовити повністю. На думку апелянта, зазначену ухвалу суду прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Також, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що він є стягувачем по даному виконавчому провадженню, всупереч вимогам законодавства не був залучений до розгляду справи про скасування постанови щодо стягнення з боржника виконавчого збору, відповідно і до розгляду клопотання про забезпечення позову, чим були порушені його права та інтереси, а тому має право на подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 185 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2014 року, відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 45736304 з виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/14548/14 від 02.12.2014 року про стягнення з позивача боргу з виплати дивідендів у розмірі 3 491 297,42 грн., інфляційних витрат - 462 240, 78 грн., 3 % річних у розмірі 282 364, 66 грн. та судовий збір у розмірі 46 981, 30грн.

З вказаної постанови судом вбачається, що відповідачем встановлений строк для добровільного виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/14548/14 від 02.12.2014 року до 17.12.2014 року.

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося до відповідача з заявою від 15.12.2014 року № 10/2485 в якій просило відкласти провадження виконавчих дій та встановити новий строк для добровільного виконання вимог постанови про відкриття виконавчого провадження.

Вказана заява отримана відповідачем 15.12.2014 року, що підтверджується штемпелем управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві.

17.12.2014 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Києві з підстав невиконання ПАТ «Укрнафта» наказу господарського суду міста Києва № 910/14548/14 від 02.12.2014 року в добровільному порядку, винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 428 288, 42 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання позивача про забезпечення позову виходив з того, що у позивача наявні значні поточні зобов'язання, в тому числі податкові зобов'язання, що пов'язані з авансовими та іншими сплатами податків до державного бюджету, що істотно ускладнить або навіть унеможливить їх виконання, створить суттєві перепони для повернення незаконно стягнутого виконавчого збору з державного бюджету.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при постановленні ухвали про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з вказаних в ч. 1 ст. 117 КАС України обставин.

Колегія cуддів звертає увагу на те, що згідно до абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо заборони управлінню державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві вчиняти дії у виконавчому провадженні № 45736304 до набрання законної сили рішенням у справі є невірними, оскільки суд першої інстанції фактично ухвалив рішення про задоволення однієї з вимог адміністративного позову без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Колегія суддів зазначає, оскільки позивачем не надано доказів та обґрунтування, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у цій адміністративній справі до вирішення позовних вимог по суті, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, відновлення яких стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, тому висновки суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає помилковими.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було прийнято помилкове рішення, адже зі змісту позовної заяви та заяви про забезпечення адміністративного позову не вбачається існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення постанови в адміністративній справі.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 211 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу UniCredit Bank Austria AG (УніКредит Банк Австрія АГ) - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2014 року - скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2015 року.