Ухвала суду № 42989228, 05.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/156/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Рахманкулова І.П. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_4 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій щодо недоплати позивачу щомісячно пенсії в розмірі 292,50 грн.; стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по пенсії в сумі 3 840,00 грн. та зобов'язання сплачувати позивачу пенсію в розмірі 3 700,01 грн.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з ч. 8 ст. 183-2 КАС України, апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4 знаходиться на обліку в Головному управлінні ПФУ в Чернігівській області з 28 грудня 2013 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року скасовано постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 березня 2014 року та винесено нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління ПФУ в Чернігівській області задоволено. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у включенні до обчислення пенсії за вислугу років ОСОБА_4 щомісячної додаткової грошової винагороди, введеної Постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22 вересня 2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 28 грудня 2013 року здійснити перерахунок розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_4 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, введеної Постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22 вересня 2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».

У відповідь на звернення позивача щодо виконання судового рішення, відповідач листом від 13 жовтня 2014 року повідомив, що на виконання рішення суду, постанови про відкриття виконавчого провадження від 04 серпня 2014 року здійснено перерахунок пенсії позивачу з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, введеної Постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22 вересня 2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» за період з 28 грудня 2013 року по 31 серпня 2014 року, та різниця в пенсії в сумі 2 377,75 грн. включена у додаткову відомість. Також, починаючи з вересня 2014 року доплата різниці в пенсії, нарахована на виконання постанови суду, в сумі 292,50 грн. щомісячно буде включатися у додаткову відомість.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання судового рішення пенсію позивачу в передбаченому Законом розмірі перераховано, але не виплачено.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідачем частково виконано рішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено часткове виконання рішення суду на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 04 серпня 2014 року.

Таким чином, в рамках виконавчого провадження здійснюється виконання судового рішення відповідачем, з урахуванням того, що виконавче провадження не було закінчено.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав, оскільки рішення суду не виконано відповідачем в частині проведення виплат, а тому при задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за таким судовим рішенням відбудеться подвійне стягнення сум, призначених до виплати.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності дій щодо здійснення перерахунку пенсії на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Із системного тлумачення наведених законодавчих норм колегія суддів приходить до висновку, що захисту в порядку адміністративного судочинства підлягають лише порушені права, свободи та інтереси, а тому неправомірним є вирішення питання їх захисту у майбутньому.

Таким чином, не підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання сплачувати позивачу пенсію в розмірі 3 700,01 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 10 ст. 183-2 КАС України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.