Ухвала суду № 42989216, 24.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15132/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

24 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Межевича М.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ», Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2014 року у справі за адміністративним позовом непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» до Національного банку України, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, про визнання протиправними дій, зобовязання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Непідприємницьке товариство «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного банку України, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, про визнання протиправними дій щодо повернення без виконання реєстру платіжних вимог №1330/4 від 08.07.2014 та від 13.08.2014, винесених у межах ВП №43111901; зобов'язання виконати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі №826/6306/13-а шляхом безспірного списання з банківських рахунків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб грошові кошти в сумі 2310351,45 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Національного банку України щодо повернення без виконання реєстру платіжних вимог №1330/4 від 13.08.2014, винесених у межах ВП №43111901, з посиланням на ст. 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подали апеляційні скарги, в яких просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову та постановити нову, про відмову в позові в повному обсязі.

Позивач також подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію часково скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції в частині відмови в позові та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Між Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб укладено кредитний договір від 18.06.2014 №1351 про надання кредитної лінії

Також, між Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб укладено додатковий договір від 21.07.2014 №2/1366, яким Фонд гарантування вкладів фізичних осіб передав у заставу Національного банку України майнові права на всі кошти, які знаходяться на рахунках Фонду, відкритих в Операційному управлінні.

Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна застава рухомого майна Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зареєстрована 22.08.2014 (т. 1 а.с. 120-121).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про заставу» право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Отже, право застави Національного банку України на кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виникло 21.07.2014, тобто після набрання постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 законної сили та відкриття виконавчого провадження, отже суд вважає що відповідачем відмовлено у списанні коштів з кореспондентських рахунків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у зв'язку із наявністю застави грошових коштів згідно договору від 21.07.2014 №2/1366, з підстав не визначених законом.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі №826/6309/13-а зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бульвар Шевченка, 33-б; код за ЄДРПОУ 21708016) повернути Непідприємницькому товариству «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» (01030, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 23; код за ЄДРПОУ 33105725) пенсійні активи у розмірі 2 310351 (два мільйони триста десять тисяч триста п'ятдесят одну) грн. 45 коп.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2014 року заяву позивача було задоволено частково та роз'яснено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб порядок виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року, а саме: за рахунок коштів, джерела яких визначаються ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», та у відповідності до вимог ст.ст. 57, 65, 66 Закону України «Про виконавче провадження».

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі №826/6309/13-а, з урахуванням ухвали від 04 червня 2014 року, підлягає виконанню шляхом накладення арешту на кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах суми боргу та подальшому стягненні таких коштів, в разі відсутності коштів - звернення стягнення на інше майно.

В матеріалах справи відсутні докази накладення державним виконавцем арешту, зокрема, на кошти боржника в межах суми стягнення.

Умови застосування Національним банком України переважного і безумовного права списання визначено ст. 73 Закону України «Про Національний банк України», який також застосовує право безспірного списання коштів з кореспондентського рахунку банку на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі звернення Фонду в порядку, встановленому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частини перша і друга цієї статті не поширюються на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних, які виводяться Фондом з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до 5.2. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (далі - Інструкція), примусове списання коштів банки здійснюють з рахунків, які відкриті клієнтами в банках, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Примусове списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або бюджетних установ, здійснюється органами Державної казначейської служби України в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

У разі надходження до банку платіжних вимог на примусове списання коштів з цих рахунків вони передаються для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України, якщо це передбачено договором між банком та органом Державної казначейської служби України, або повертаються стягувачу без виконання відповідно до пункту 2.18 глави 2 цієї Інструкції.

Відповідно до п. 5.5 Інструкції для примусового списання коштів стягувач оформляє не менше, ніж у трьох примірниках платіжну вимогу за формою, наведеною в додатку 4, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції та цій главі.

Згідно із п. 5.6 Інструкції платіжну вимогу стягувач подає до банку, що його обслуговує, разом із двома примірниками реєстру платіжних вимог за формою, наведеною в додатку 9 до цієї Інструкції, реквізити якого заповнюються згідно з вимогами, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції.

Банк, що обслуговує стягувача, приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з дати їх складання.

Пунктом 5.9. Інструкції визначено, що банк платника приймає до виконання платіжну вимогу стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника і не має права повертати її в разі неподання стягувачем реєстру платіжних вимог.

З системного аналізу викладеного вбачається, що банк приймає та виконує: платіжні вимоги на примусове списання коштів, які оформлені, як на підставі рішень суду, так і на підставі постанов державних виконавців, що винесені на виконання інших виконавчих документів, визначених статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України.

Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку.

Органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень. Взаємодія Фонду з Національним банком України та органами державної влади здійснюється в межах, визначених цим Законом, іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності.

Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для, виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам коштів за вкладами відповідно до цього Закону.

Як зазначено вище, за договором банківського вкладу № 698 від 29.07.2010 власниками пенсійних коштів та вкладниками в розумінні статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є саме фізичні особи-учасники позивача, на яких розповсюджуються гарантії, встановлені цим законом.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Враховуючи, що повернення Фондом Непідприємницькому товариству «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» (01030, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 23; код за ЄДРПОУ 33105725) пенсійних активів у розмірі 2 310351 (два мільйони триста десять тисяч триста п'ятдесят одну) грн. 45 коп. за банківським вкладом відбувається відповідно до ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», отже списання коштів в даному випадку не є втручанням Національного банку України в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених ним функцій та є використанням коштів Фонду задля виплати коштів в порядку, визначеному згадуваним Законом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог в частині визнання протиправними дій щодо повернення без виконання реєстру платіжних вимог №1330/4 від 13.08.2014, винесених у межах ВП №43111901.

Оскільки реєстр платіжних вимог №1330/4 від 21.07.2014 повернуто без виконання а рахунки платника (відповідача) відсутні та у зв'язку з невідповідністю вимоги додатку №8 Інструкції, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо повернення без виконання реєстру платіжних вимог №1330/4 від 21.07.2014.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Національного банку України виконати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі №826/6306/13-а шляхом безспірного списання з банківських рахунків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб грошових коштів в сумі 2310351,45 грн. слід зазначити наступне.

Питання щодо встановлення порядку та способу виконання судового рішення може бути вирішення виключно в порядку ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 124 Конституції України рішення суду ухвалюється іменем України та є обов'язковим для виконання.

Стаття 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", яка ратифікована Законом України від 17.07.1997, гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.

Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 у справі №826/6306/13-а, яка набрала законної сили, підлягає виконанню в силу згадуваних норм законодавства відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та не потребує встановлення додаткового зобов'язання судовим рішенням відповідача виконати вказану постанову, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог у вказаній частині.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

Доводи апеляційних скарг та представників апелянтів в судовому засіданні не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційних скарг непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ», Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 27.02.2015 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.