Ухвала суду № 42989083, 25.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2015 рокусправа № П/811/2147/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Заводзалізобетонних виробів" товариства з додатковою відовідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003431500 від 10 червня 2014 року в частині донарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 487 500,00 грн. (325 000,00 грн. за основним платежем та 162 500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області № 0003431500 від 10 червня 2014 року в частині донарахованого Дочірньому підприємству "Заводзалізобетонних виробів" товариства з додатковою відовідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 487 500,00 грн. (325 000,00 грн. за основним платежем та 162 500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Дочірнє підприємство "Заводзалізобетонних виробів" товариства з додатковою відовідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Світловодської міської ради 04 серпня 2004 року. З 02 березня

2011 року є платником податку на додану вартість, що посвідчується відповідним свідоцтвом (Т.1,а.с.24).

У період з 14 по 20 травня 2014 року посадовими особами Світловодської ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Заводзалізобетонних виробів" товариства з додатковою відовідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року, по податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2012 року по 28 лютого 2014 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 27 травня 2014 року № 219/2200/05784779, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України № 2755-ІV від 02.12.2010 року в частині заниження сум податку на додану вартість на загальну суму 336325 грн. (Т.1,а.с.26-96)

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2014 року № 0003431500, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 504 088,00 грн. (за основним платежем - 336 325,00 грн., за штрафними (фінансовими санкціями - 168 163,00 грн.) (Т.1,а.с.25).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині, що оскаржується позивачем, базується на висновках акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту в результаті безпідставного формування такого кредиту за господарськими операціями з контрагентами ТОВ "Делва ЛТД", ТОВ "Оберон торг", які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України (підпункт 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що необхідною умовою правомірності формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

В свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Основними видами діяльності Дочірнього підприємства "Заводзалізобетонних виробів" товариства з додатковою відовідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" за КВЕД є, зокрема, виготовлення виробів із бетону для будівництва (23.61), виробництво металевих дверей і вікон (25.12), будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Оберон торг" встановлено наступне.

10 лютого 2014 року між ДП "Заводзалізобетонних виробів" товариства з додатковою відовідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (замовник) та ТОВ "Оберон торг" (виконавець) було укладено договір про надання послуг №10/02, за змістом якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з ремонту системи опалення заводоуправління 1-2 поверху (Т.1,а.с.215).

Так, на балансі у позивача перебуває будівля контори з інвентарним номером 903 (Т.2, а.с. 37).

На виконання договірних зобов'язань за договорами надання послуг ТОВ "Оберон торг" у лютому 2014 року виконало обумовлені договором послуги.

Факт виконання робіт за вищезазначеним договором надання послуг підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 19 лютого 2014 року №126; від 26 лютого 2014 року №127 (Т.1,а.с.177;Т.2,а.с.16), відповідними актами прийняття виконаних будівельних робіт (Т.1,а.с.178-179) на загальну суму 400 000,00 грн. (із них ПДВ - 66 666,66 грн.)

Розрахунок за виконані роботи ДП "Заводзалізобетонних виробів" товариства з додатковою відовідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" здійснювало у безготівковій формі, про що свідчать відповідні платіжні доручення та листи про коригування призначення платежів (Т.2,а.с.22-23, 31-36).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Делва ЛТД" встановлено наступне.

03 лютого 2014 року між ДП "Заводзалізобетонних виробів" товариства з додатковою відовідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (замовник) та ТОВ "Делва ЛТД" (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 3/02 за змістом якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з капітального ремонту забору, воріт, ремонту будівлі клуба, реконструкції будівлі прохідної; замовник зобов'язується оплатити виконані роботи (Т.1,а.с.214).

Вказані об'єкти, згідно наявної у матеріалах справи довідки, перебувають на балансі позивача (Т.2, а.с. 37).

Крім того, 03 лютого 2014 року між ДП "Заводзалізобетонних виробів" Товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (замовник) та ТОВ "Делва ЛТД" (виконавець) було укладено договір поставки № 1/02, предметом якого є постачання позивачеві рукавиць робочих, щебню, арматури (Т.1,а.с.213).

На виконання договірних зобов'язань за вказаним договором ТОВ "Делва ЛТД" у лютому 2014 року виконало обумовлену договором поставку товару.

Факт поставки за вищезазначеним договором підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 03 лютого 2014 року № 220; від 06 лютого 2014 року № 221; від 11 лютого 2014 року № 222; від 12 лютого 2014 року № 223; від 13 лютого 2014 року № 224; від 19 лютого 2014 року № 213, 214; від 20 лютого 2014 року № 215; від 25 лютого 2014 року № 216,217 (Т.1,а.с.190-194,200-204, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (Т.1,а.с.205-209;Т.2,а.с.12-17) на загальну суму 1 550 000,00 грн. (із них ПДВ - 258365,99 грн.).

Придбані будівельні товари були використані позивачем, зокрема, при проведенні вищезазначених ремонтних робіт. Залишки товару обліковуються за місцезнаходженням останнього (Т. 2, а.с. 24-30).

Для підтвердження факту транспортування товару позивачем надано товарно-транспортні накладні (Т.1,а.с.216-250;Т.2,а.с.1-7).

Встановлено, що розрахунок за виконані роботи та поставлений товар ДП "Заводзалізобетонних виробів" товариства з додатковою відовідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" здійснювало у безготівковій формі, про що свідчать відповідні платіжні доручення та листи про коригування призначення платежу (Т.2,а.с.18-21, 31-36).

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договору, податкових накладних, актів здачі-прийняття виконаних робіт свідчать про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними. Подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентами позивача зобов'язань, обумовлених договорами.

Отже, наведені докази підтверджують реальний характер господарських операцій ДП "Заводзалізобетонних виробів" товариства з додатковою відовідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" та ТОВ "Делва ЛТД", ТОВ "Оберон торг", а відтак - і правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

При перевірці позивача податковим органом не було взято до уваги первинні бухгалтерські документи ДП "Заводзалізобетонних виробів" товариства з додатковою відовідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром", а висновки про безтоварність господарських операцій позивача зумовлені відомостями про недостовірність даних, відображених його контрагентами - ТОВ "Делва ЛТД", ТОВ "Оберон торг" у податковій звітності. Такі висновки податкового органу суперечать загальноправовим принципам. При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Викладене вище дає підстави вважати, що позивачеві було протиправно донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем і за штрафними санкціями.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай