Ухвала суду № 42989080, 25.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2015 рокусправа № П/811/2520/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ниюна" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ниюна» (далі - позивач або ТОВ «Ниюна») звернулось з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач або Світловодська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області), в якому просило визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001922201 та № 0001932201 від 08.10.2013 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001922201 від 08 жовтня 2013 року, винесене Світловодською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, яким ТОВ "Ниюна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 28 794,00 грн., за основним платежем та 7 198,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001932201 від 08 жовтня 2013 року, винесене Світловодською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, яким ТОВ "Ниюна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 21 484,00 грн. основного платежу та 5 371,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах

доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 вересня 2013 року посадовою особою Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ниюна" з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток за придбані товари у ПП "Кроун ЛТД" за жовтень-грудень 2012 р. та квітень 2013 р., за результатами якої складено акт № 91/22-00/37867725 від 01.10.2013 року, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача:

- п.201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст.201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкового кредиту за період з 01.10.12 р. по 31.12.12 р. та з 01.04.13 р. по 30.04.13 р. в загальній сумі 28 794,00 грн.;.

- п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток за 2012 р. (ІV квартал) в сумі 21 484,00 грн. (а.с.17-23).

Світловодською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області на підставі акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.13-16).

В акті перевірки податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем задекларованих витрат в загальній сумі 102 304,00 грн. та податкового кредиту з ПДВ в сумі 28 794,00 грн. в частині взаємовідносин з ПП "Кроун ЛТД", які, на думку Світловодської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, не носять реального характеру.

Встановлено, що позивачем до податкового кредиту ПДВ в жовтні 2012 р. віднесено 14 432,00 грн., в листопаді 2012 р. в сумі 4 167,00 грн. в грудні 2012 р. в сумі 1 862,00 грн. та в квітні 2013 р. в сумі 8 333,00 грн. за податковими накладними, виданими ПП "Кроун ЛТД" з орендної плати за ємності, на підставі договору суборенди № 1ав12 рухомого майна від 01.08.2012 р. (а.с.64-71, 73, 75, 78, 80, 82, 83а, 86-89, 92-95, 98-101, 104-109).

В обґрунтування наявності права на формування валових витрат та податкового кредиту, позивачем до матеріалів справи надано копії актів (а.с.72, 74, 76, 79, 81, 83).

Оплату за строкове платне володіння та користування ємністю позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечувалось відповідачем в акті (а.с.84-85, 133-134).

Суму 102 304,16 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за ІV квартал 2012 року, а суму ПДВ 28 794,00 грн. грн. - до складу податкового кредиту за жовтень-грудень 2012 року та квітень 2013 року.

Світловодська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області вважає, що податкові накладні видані ПП "Кроун ЛТД" за господарськими операціями, які не носили реального характеру та не відбулися в об'єктивній дійсності.

У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ одним із видів діяльності ТОВ "Ниюна" є, зокрема, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (а.с.10).

Встановлено, що користування ємністю з метою зберігання паливно-мастильних матеріалів ,пов'язане з господарською діяльністю позивача, що підтверджується договорами (а.с.124-130).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що витрати понесені позивачем за господарськими операціями з ПП "Кроун ЛТД", безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Ниюна".

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме - наявність у платника податку (покупця) належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформленої податкової накладної, виданої йому контрагентом у перевіряємому періоді. При цьому ПП "Кроун ЛТД" на момент її виписки був зареєстрований платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мав обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Окрім цього, Світловодська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ПП "Кроун ЛТД" є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено фактів безтоварного характеру господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ позивачем, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкові повідомлення - рішення № 0001922201 та № 0001932201 від 08.10.2013 року є протиправними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ниюна" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай