Постанова № 42989036, 05.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2015 року 09:02 № 826/1455/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кімберлі-Кларк Україна»

до

Міжрегіонального Головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кімберлі-Кларк Україна» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Міжрегіонального Головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень від 14.01.2015р. №0000023710, №0000043710, №0000033710.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що оскаржувані рішення прийняті правомірно.

В судовому засіданні 10.02.2015 суд по справі перейшов в письмове провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено перевірку ТОВ з іноземними інвестиціями «Кімберлі-Кларк Україна» за результатами якої 19.12.2014р. складено акт №1544/28-10-37-20/21701474 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування позивачем від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань наступних звітних періодів за вересень 2014 року (далі по тексту – Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.12, 201.15 статті 201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту 3 737 951грн., а саме: за серпень 2014 року на суму ПДВ 3 228 307грн. та за вересень 2014 року на суму ПДВ у розмірі 509 644грн., які підлягають зменшенню; п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1, 200.3 статті 200, п. 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до завищення суми від’ємного значення в розмірі 2 241 753грн., а саме: за серпень 2014 року суми ПДВ 1 732 109грн., за вересень 2014 року на суму ПДВ 509 644грн., які підлягають зменшенню; п. 14.1.18 статті 14, п. 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ за вересень 2014 року на суму ПДВ 1 732 109грн., яка підлягає зменшенню; п. 200.2, 200.3 статті 200 ПК України, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет за серпень 2014 року в розмірі 1 469 198грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 14.01.2015р. прийняті податкові повідомлення – рішення №0000023710, яким за порушення п. 14.1.18 статті 14, п. 200.4 статті 200, п. 198.3, 198.6 статті 198 ПК України позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 1 732 109грн. за вересень 2014 року у тому числі нараховано штрафні санкції у розмірі 433 027,25грн.; №0000043710, яким за порушення п. 200.2, 200.3 статті 200 ПК України збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 1 870 247,50грн., у тому числі основний платіж – 1 496 198грн. та штрафні санкції – 374 049,50грн. та №0000033710, яким за порушення п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1, 200.3 статті 200, п. 201.10 статті 201 ПК України позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ у розмірі 509 644грн. за вересень 2014 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем за перевіряємий період, а саме серпень-вересень 2014 року здійснено придбання у іноземних контрагентів (здійснення імпортних операцій) товарів (прокладки жіночі гігієнічні на кожен день, одноразові гігієнічні паперові дитячі підгузники, одноразові гігієнічні жіночі тампони та гігієнічні паперові серветки, вологі серветки просочені антибактеріальним розчином).

У разі ввезення товарів на митну територію України, обов'язковим документом, який посвідчує право на віднесення сум: податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, підтверджує сплату товару відповідно до п.201.12. ст.201 Податкового кодексу України.

Так, при ввезенні на митну територію України та оформленні у серпні-вересні 2014 року вантажно митних декларацій (далі - ВМД) за імпортований товар позивачем сплачено до бюджету ПДВ за основною ставкою 20% згідно п. 193.1. ст.193 ПК України.

Проте під час проведення перевірки встановлено, що платником податків під час подання декларацій за відповідний період застосовано зміни внесені Законами України від 27.03.2014 р. № 1166-VII, від 10.04.2014р. № 1200-VІІ, щодо оподаткування товарів, а саме лікарських засобів на митній території України, які згідно п.п. 194.1.1 п.194.1 ст.194 ПКУ, оподатковуються за ставкою 7%.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що задекларована сума яка вказана у декларації з ПДВ не співпадає з даними ВМД, що і було зазначено перевіряючи в акті перевірки, та не взято до уваги під час відображення в податковому обліку платника податків.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 Кодексу).

Так, дійсно, суд погоджується з позицією податкового органу, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, але слід звернути у вагу на те, що ТОВ з ІІ «Кімберлі-Кларк Україна» були подані до митного органу заяви (уточнюючі розрахунки) про внесення змін до митних декларацій за серпень – вересень 2014 року в частині зміни ставки податку і розміру податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягали сплаті до бюджету, та повернення з державного бюджету надміру сплачених коштів ПДВ.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, причиною такого звернення послужило саме помилкове розмитнення позивачем медичних засобів за ставкою 20% замість 7%.

В матеріалах справи міститься копія постанови Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2015р. у справі №810/7225/14 за позовом ТОВ з ІІ «Кімберлі-Кларк Україна» до Київської міської митниці ДФС, Київської митниці міндоходів, Київської митниці ДФС, ГУ ДКС України у м. Києві, ГУ ДКСУ у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, якою позов задоволено.

Визнано протиправними рішення Київської міської митниці ДФС від 03.12.2014 № 67/6/26-63-04 та про відмову у внесенні змін до митних декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кімберлі-Кларк Україна" за його заявами, а також від 18.12.2014 № 415/6/26-70-25-04 про відмову у поверненні надміру сплачених коштів податку на додану вартість.

Визнано протиправним рішення Київської митниці Міндоходів від 25.11.2014 № 06.1-47/4/15-9009 про відмову у внесенні змін до митних декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кімберлі-Кларк Україна" за його заявами та поверненні з Державного бюджету України надміру сплачених коштів податку на додану вартість.

Стягнуто з Державного бюджету України (за операціями з митного оформлення товарів через Київську міжрегіональну митницю Міндоходів) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кімберлі-Кларк Україна" надміру сплачені кошти податку на додану вартість у загальній сумі 6292750 (шість мільйонів двісті дев'яносто дві тисячі сімсот п'ятдесят) гривень 09 коп.

Стягнуто з Державного бюджету України (за операціями з митного оформлення товарів через Київську митницю Міндоходів) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кімберлі-Кларк Україна" надміру сплачені кошти податку на додану вартість у загальній сумі 3289280 (три мільйони двісті вісімдесят дев'ять тисяч двісті вісімдесят) гривень 49 коп.

Отже, враховуючи те, що позивачем були подані до митного органу заяви (уточнюючі розрахунки) про внесення змін до митних декларацій за серпень – вересень 2014 року в частині зміни ставки податку і розміру податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягали сплаті до бюджету, та враховуючи рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2015р. у справі №810/7225/14, суд приходить до висновку, що узгодженими для ТОВ з ІІ «Кімберлі-Кларк Україна» є зобов’язання з ПДВ при імпорті медичних виробів за ставкою 7%.

Митна декларація є достатнім доказом сплати ПДВ до бюджету та документом, що посвідчує право на податковий кредит, а тому позивачем правомірно задекларовано податковий кредит за серпень 2014 року в сумі 10 637 224,84грн. та за вересень 2014 року у розмірі 21 921 822,64грн.

Крім того, слід зазначити, що в Декларації ТОВ з ІІ «Кімберлі-Кларк Україна» з ПДВ в рядку 12.1 за серпень 2014 року «Обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органом» позивач задекларував суму податкового кредиту в розмірі 4 681 050грн., в рядку 12.1 Декларації за вересень 2014 року задекларував податкового кредиту у розмірі 20 975 341грн., тобто позивач включив до складу податкового кредиту вказаного періоду менші суми, ніж фактично сплачений ПДВ згідно з митними деклараціями.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 нього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом: на митній території України - дата складання платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

датою виникнення податкових кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення;

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий: номер накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Згідно з п. 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України – сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отриманні від нерезидента послуги отримувачем товарі/послуг;

б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд приходить до висновку, що ТОВ з ІІ «Кімберлі-Кларк Україна» правомірно сформовано податковий кредит, який підтверджений митними деклараціями, який в подальшому був заявлений до бюджетного відшкодування за вересень 2014 року.

Відповідно до п. 201.12 статті 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Згідно статті 297 Митного кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані органом доходів і зборів, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення.

Позивачем надано до матеріалів справи копії оформлених митних декларацій за серпень 2014 року та вересень 2014 року, в яких отримувачем товарів вказано ТОВ з ІІ «Кімберлі-Кларк Україна».

Згідно з даними митними деклараціями підтверджується фактична сплата позивачем податку на додану вартість за ставкою 20% за серпень 2014 року в сумі 10 637 224,84грн. та за вересень 2014 року у розмірі 21 921 822,64грн.

Висновки відповідача не грунтуються на нормах Податкового кодексу України, оскільки єдина підстава це не відповідність сумі митного ПДВ сумі бюджетного відшкодування. Бюджетне відшкодування (7%) менше ніж ПДВ сплачене під час митного оформлення товару (20%).

Таким чином, на підставі викладеного суд приходить до висновку про необґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень – рішень від 14.01.2015р. №0000023710, №0000043710, №0000033710, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кімберлі-Кларк Україна» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кімберлі-Кларк Україна» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення від 14.01.2015р. №0000023710, №0000043710, №0000033710.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін