Постанова № 42988937, 05.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2015 року 08:15 № 826/17184/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН»до третя особаГенічеська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК, правонаступником якої є Генічеська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.12.2010 № 0000440700/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що оскаржуване рішення прийнято правомірно.

Представник третьої особи також заперечував проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 05.02.2015 суд по справі перейшов в письмове провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

СДПІ по роботі з ВПП в місті Сімферополі АРК (правонаступником є Генічеська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області) проведено перевірку ЗАТ «Кримський ТИТАН» (правонаступником є Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН») за результатами якої 02.12.2010 складено акт № 406/07-00/32785994 про результати документальної невиїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку а додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за лютий 2009 року - вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за січень 2008 року - вересень 2010 року (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.5 п. 74., пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємством завищено суму ПДВ за період з січня 2009 року по серпень 2010 року на загальну суму у розмірі 7028589,45 грн. та, відповідно, завищено бюджетне відшкодування ПДВ за лютий 2009 року - вересень 2010 року на вказану суму.

На підставі встановленого порушення відповідачем 16.12.2010 прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000440700/0, яким за порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.5 п. 74., пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму у розмірі 7028589,45 грн., а також до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1685743,83 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з Акту перевірки та встановлено судом, між позивачем та ПП «Терра-Геолог», ТОВ «Будсвіт», ПП НВФ «Автоматика-Сервіс», ПП «Інфрасервіс», ТОВ «Континент 2000», ПП «Інтеркор-Плюс», ТОВ «Трансподеталь-2», ТОВ «Торговий дім «Каскад», ПП «Долина», ТОВ НВО «Авангард», ТОВ «Стіл Трейд 08», ТОВ «Опткомплект», ТОВ «Югов-Автоматика», ТОВ «НК Полюс», ПП «Каскад-9999», ПП «Арт-Марін», ТОВ «Магія Комфорту», ТОВ «Унтер ЛТД», ТОВ «Лютон АВ», ТОВ «НВФ «Техно-Аква ЛТД», ТОВ «Реон», ТОВ «ТД «Вікові Традиції», ТОВ «Росметалопром», ТОВ «Еко Технолоджі», ПП «Ролф», ТОВ «ІОН-Україна», ТОВ «Маріон-С», ДТГО «Південно-західна залізниця», ПАТ «МТС Україна», ТОВ «Фірма «Альянс-НВС», ДП «Придніпровський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України», ЗАТ «Макрохім», ПП «ТК-Спецодяг», ВКП «Афганець», ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора», ТОВ «Світлобуд», ТОВ «Гидроспецмонтаж», ДП «Спеціалізована державна експертна організація-Центральна служба української державної будівельної експертизи», ТОВ «Науково-виробниче підприємство СТ-Кварц», ВАТ «Укрнафта», ППТФ «ЮСІ», ЗАТ СП «Елвін», ТОВ «Інтернет», ТОВ «Зевс», ТОВ «Манкор», ПП «В.К.П. Арсенал», ТОВ «НК Альфа-Нафта», ТОВ «Дніпропромрегіон», ТОВ «УТН-Восток», ТОВ «Гарантсервіс», ТОВ «Транстехнологія», ТОВ «Станкогідросервіс», ТОВ «Завод спецтехніка», ТОВ «ТК «Белавтоком», ФОП ОСОБА_1, ПАТ «Житомирголовпостач», ВАТ «Велика Круча», ТОВ ВКФК «Лівий Берег, ЛТД», ДП ВАТ «НВП «Сатурн» «Сатурн-Сервіс», ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», ПП «Еллада-Дринк», ТОВ «Кривбаспромторгснаб», ТОВ «Автомеханіка-Центр», ТОВ «Ітер», ТОВ «БП-Групп», ТОВ «Гарант Експрес», ФОП ОСОБА_3, ВАТ «Кримський содовий завод», ТОВ «ВП «Акватон», ТОВ «А.С.С. ЛТД», ЗАТ «Епос», ТОВ «Ятрань», ПІІ «Лукойл-Україна», ТОВ «ТД «Континіум-Галичина», ПАТ «Концерн Галнафтогаз», ДАТ «Чорноморнафтогаз», ДП «ВО «Київприлад», ВАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго», ЗАТ «Завод вентиляційного обладнання «Донвентилятор», ТОВ «Техметпром», ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ», ТОВ «Титан України», ТОВ «АІС АЗЧ Маркет», ТОВ «Енергетичні Системи», ТОВ «Ливарне Забезпечення», ТОВ «Лютон АВ», ТОВ НВП «Екосфера», ТОВ «Юкон Сервіс Плюс», ТОВ «Анкон Трейд», ТОВ «Автомир», ТОВ «Ред Ноуз», ПМП «Укртехобладнання», ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Строй-Атташе», ТОВ «ТДСЦ «Єлгавський машинобудівний завод», ТОВ «Укрдемсервіс», ФОП ОСОБА_4, Кримським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, ТОВ «Світанок-ВВ», ДП Міноборони України «Готель «Власта», ТОВ «Будінвест Трейдінг», Одеською залізницею, НВП «Інпром», ТОВ НВП «Екотехніка», ПП «Бланк-Експрес», ТОВ «Ойл Карт Центр», ТОВ «Артемсіль регіони-СК», ТОВ «Проект-Модерн», ПП «Макс-Драйв», ФОП ОСОБА_6, Іршанським ДКП, ТОВ НВФ «Нафтогазмаш», ПП «Крона-Сервіс», ДП «ТД «Віолія», ТОВ «Білаз-Україна», ТОВ «НВП «Фіаніс», ВАТ «Сєвєродонецький науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування», ТОВ «КСК-Автоматизація», ТОВ з ІІ «Юромаш», ТОВ «Вектор-К», ТОВ «Континент Нафто Трейд», ПАТ «Полтавський турбомеханіний завод», ПП «Промарма Трейд», ТОВ «ТД Техенергоснаб», ТОВ «Нові технології-плюс», ТОВ «Промстей», ТОВ «Татенерго», ТОВ «ВП «Спецремонт», ПАТ «Укрспецтерм», ТОВ «Март», ТОВ «Панда-1», ТОВ «Кріо-трейд», ТОВ «РКЦ Трейд», ТОВ «Яртрансавто», ТОВ ПКК «Мітрідат», ПП «Эталон», ДП «Прогрес-Трейдінг» ВАТ «Прогрес», ТОВ «Кислотоупор ЛТД», ТОВ «Макс-Агро», ТОВ «Альянс-Центр Груп», ТОВ «Завод Запоріжелектромаш», ПП ВПП «Гідросервіс», ТОВ Фірма «Укртехсервис», ТОВ «Станк-Днепр» ЛТД, ТОВ НВФ «Енергопром», ТОВ «Техносоюз», ЗАТ «Ремекскаватормаш», ТОВ «Кислотоупор ЛТД», ТОВ «Алгоритм ЛТД», ТОВ «Феруса», ТОВ «Еско-Дніпро», ТОВ «Фортуна-Сервіс ЛТД», ТОВ «Снорідс», ТОВ «ІВС Компані», ЗАТ «Дніпровська холдингова компанія», ТОВ Фірма «Кріогенсервіс», ПП «ТД Електрозвармаш», ТОВ «Промбудзабезпечення», ТОВ «Метран Енерго Сервіс», ТОВ «Алгоритм ЛТД», ТОВ ВТФ «Авіас», ТОВ «Ліфтпром-Україна», ТОВ «Остхем Україна», ТОВ «Філ Фор», ТОВ «Завод Гидрум», ТОВ «Айронкомпані», ТОВ «Мегатранс-Авто», ТОВ «ТД «Сєвєродонецький завод хімічного не стандартизованого обладнання», ТОВ »Гідромеханіка ЛТД» укладено правочини щодо надання послуг (виконання робіт) та постачання товару.

На виконання умов таких правочинів сторонами складено видаткові накладні, акти виконаних робіт та акти виконаних підрядних робіт, а також вказані контрагенти виписали позивачу податкові накладні на загальну суму ПДВ у розмірі 7208589 грн.

Вказану суму ПДВ позивач включив до складу податкового кредиту та в подальшому задекларував до відшкодування в лютому 2009 року - вересні 2010 року.

Водночас, з аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.5 п. 74., пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та, як наслідок, завищення суми ПДВ за період з січня 2009 року по серпень 2010 року на загальну суму у розмірі 7028589,45 грн. та, відповідно, завищення бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2009 року - вересень 2010 року на вказану суму стало те, що відомості викладені у податкових накладних вищезазначених постачальників позивача не відповідають дійсності, а саме: постачальники не знаходяться за юридичними адресами вказаними у податкових накладних, до ЄДР внесено записи про відсутність підтвердження відомостей та про відсутність за місцезнаходженням щодо таких суб'єктів господарювання, а також виявлено розбіжності згідно автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України, в той час як право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. 1.7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання (виготовлення) товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством не передбачено. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.10.2013 у справі № К/9991/75682/12.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В той же час, суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Поряд з цим, фактичне не отримання товару, відсутність поважної розумної економічної або іншої причини здійснення таких операцій позбавляють платника податку права на податковий кредит за наслідками цих операцій навіть у випадку наявності належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.11.2013 у справі № К/800/50725/13.

При цьому, суд зауважує, що платник податку повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагентів. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. Позивачем під час розгляду справи не представлено будь-яких доказів на підтвердження того, що він перевірив повноваження осіб, які діяли від імені його контрагентів, ідентифікував осіб, що підписували документи від імені контрагентів.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 у справі № К/9991/26540/11.

Зокрема, як видно з матеріалів справи, контрагентів позивача ТОВ «Маріон-С», ТОВ «НВФ «Техно-Аква ЛТД», ПП «Каскад-9999», ТОВ «НК Полюс», ПП «Долина», ТОВ «Континент 2000» визнано банкрутами та припинено, стосовно ТОВ «Будсвіт» триває ліквідаційна процедура, відносно ТОВ «ІОН-Україна», ТОВ «Лютон АВ», ТОВ НВО «Авангард», ТОВ «Торговий дім «Каскад», ПП «Терра-Геолог» до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, стосовно ТОВ «Еко Технолоджі» триває процедура припинення, щодо ТОВ «Реон», ТОВ «Росметалопром», ТОВ «Унтер ЛТД», ТОВ «Югов-Автоматика», ТОВ «Опткомплект», ТОВ «Трансподеталь-2», ПП «Інтеркор-Плюс», ПП НВФ «Автоматика-Сервіс» до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, стосовно ТОВ «Стіл Трейд 08» триває ліквідаційна процедура за рішенням суду у зв'язку з неподанням протягом року додаткових декларацій та документів бухгалтерської звітності.

З матеріалів справи також вбачається, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альянс-Центр Груп» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Інком Сервіс Плюс» за період з 01.01.2009 по 30.09.2012, в якому зазначено про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання та продажу товарів (робіт послуг) за січень 2009 року - травень 2010 року.

Водночас, як видно з матеріалів справи, вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25.12.2013 у справі № 202/27760/13-к директора ТОВ «ТД «Вікові Традиції» ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч. 3, 366 ч. 1 КК України.

Вказаним вироком від 25.12.2013 у справі № 202/27760/13-к встановлено, зокрема, що: «Обвинувачений ОСОБА_7, будучи, згідно наказу від 01.07.2009 року, директором товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ВІКОВІ ТРАДИЦІЇ» (код 36572896) (далі ТОВ «ТД «ВІКОВІ ТРАДИЦІЇ»), зареєстрованого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 01.07.2009 року під № 12241020000046846 за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети «Правда», буд. 50, тобто будучи службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, що виконує організаційно-розпорядчі й адміністративно-господарські функції, що є відповідальним за організацію й ведення бухгалтерського обліку й звітності, а також за нарахування й сплату податків, зборів і інших обов'язкових платежів, при здійсненні фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства й подачі звітності, діючи умисно, в період з 01.10.2010 року по 21.02.2011 року, в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами й доповненнями) і п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (зі змінами й доповненнями), шляхом заниження об'єкту оподатковування, вніс завідомо неправдиві відомості до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, додатку до неї № 1 - розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість та до складу валових витрат декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, які являються офіційними документами, і вчиняючи службове підроблення з метою звільнення від обов'язків по сплаті податків, видав їх до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, розташовану по пр. ім. Газети «Правда», 95а, у м. Дніпропетровську, в результаті чого умисно ухилився від сплати податку на додану вартість у сумі 1 225 000 грн. та податку на прибуток у сумі 1 531 250 грн., всього на загальну суму 2 756 250 грн., що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави коштів на зазначену суму, яка в 5 858 раз перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах, і вчинив службове підроблення.».

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

При цьому, позивачем не доведена реальність спірних операцій, оскільки не підтверджено час здійснення операцій, а також до матеріалів справи не надано жодних доказів наявності у відповідних контрагентів трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного чи іншого обладнання. Відтак, господарські операції, що відбулися оформлені лише документально.

Суд вважає, що така господарська діяльність без наявності на те поважної розумної економічної або іншої причини (ділової мети) підтверджує намір платника зменшити отримані доходи з метою несплати податків та отримати додаткову «вигоду» у вигляді зниження податкового навантаження, що обставини справи та надані документи підтверджують той факт, що зазначені господарські операції є безтоварними.

Фактичне не отримання товару, відсутність поважної розумної економічної або іншої причини здійснення таких операцій позбавляють платника податку права на податковий кредит за наслідками цих операцій навіть у випадку наявності належним чином оформлених податкових накладних та інших первинно-бухгалтерських документів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 у справах № К/9991/59642/12 та № К/9991/59709/12.

Крім того, не зважаючи на вимоги суду, позивач не надав суду документальних доказів оприбуткування, переміщення та/чи списання товарів зі складу, в т.ч. оборотно-сальдових відомостей по відповідних рахунках бухгалтерського обліку станом на відповідні дати поставки. Так само, позивачем не надано доказів наявності господарської потреби в послугах та товарах, замовлених у названих контрагентів.

Судом не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача на порушення процедури проведення перевірки, оскільки вказані обставини не є предметом спору у межах даної адміністративної справи. Слід також зазначити, що процедурні дії контролюючого органу з проведення перевірки не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення владного суб'єкта; в подальшому з урахуванням вчинених дій контролюючим органом може бути прийнято рішення стосовно прав та обов'язків позивача.

А відтак, якщо позивач вважає, що проведеною перевіркою йому заподіяно шкоду, внаслідок: порушення його прав працівниками контролюючого органу або вимог щодо проведення перевірок, він не позбавлений права звернутися до суду із заявою про відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди.

Відшкодування шкоди здійснюється відповідно до закону. Працівники контролюючого органу несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями або бездіяльністю, в межах, встановлених законом.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар, роботи) використані в межах господарської діяльності, позивачем не надано достатніх первинних документів, зокрема, відсутні докази транспортування товару, докази приймання на склад товару та обліку отриманого товару на складі, банківські виписки, докази передання товару зі складу, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реальності та товарності правочинів укладених з контрагентами, а отже, не доведено факт здійснення поставок товару (надання послуг).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 16.12.2010 № 0000440700/0 в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, суд прийшов до висновку про відсутність належних правових підстав для визнання протиправним та скасування вказаного рішення контролюючого органу.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно ч. 2 ст. 94 КАС України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» відмовити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» (код ЄДРПОУ 32785994) на користь Державного бюджету України (отримувач УДСКУ у Печерському районі, код 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, рахунок 31218206784007) решту суми судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні, 80 копійок).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін