Постанова № 42988892, 04.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 березня 2015 року 14:00 № 826/511/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2014 року № 0004132205,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2014 року № 0004132205, відповідно до якого застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 283 690,45 грн. за порушення п. 2.6. глави 2 Положення про ведення касових операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення відповідач прийшов до помилкового висновку стосовно того, що позивач не оприбуткував готівкові кошти «касову виручку» у повній сумі їх фактичних надходжень в книгах ОРО на підставі фіскальних звітних чеків № 1064 від 15.05.2014 на суму 3 586,33 грн. та № 565 від 09.12.2013 на суму 53 151,76 грн.

Зокрема, в спростування висновків ДПІ позивач зазначає, що вся касова виручка за 15.05.2014 року належним чином та у відповідності до законодавства облікована у КОРО (зроблені відповідні записи у книзі) на підставі звітного чеку № 1064 на суму 3 586,33 грн., але - наступного дня, тобто 16.05.2014 року, що, як зазначає позивач, є опискою та не може свідчити про вчинення порушення. Крім того, позивач посилається на те, що сума готівкових коштів за 09.12.2013 року у розмірі 53 151,76 грн. була проведена через РРО (Z - звіт № 565) та помилково не зафіксована у книзі ОРО, що, однак, на думку позивача, робить неможливим ухилення підприємства від сплати податків та свідчить про фактичне оприбуткування вказаної суми готівкових коштів.

Отже, позивач вважає, що будь-яких порушень у цій сфері ним не вчинено, а спірні суми готівкових коштів належним чином оприбутковані та відображені в касі підприємства.

Відповідач подав до суду заперечення проти позову, у яких зазначив, що оскаржуване рішення є обґрунтованим, прийнятим на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Зокрема, в обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що в ході проведення ДПІ перевірки було встановлено не оприбуткування позивачем готівкових коштів за 15.05.2014 року та за 09.12.2013 року, а саме - своєчасно (у день одержання готівкових коштів) не відображено позивачем відповідного запису у книзі ОРО на підставі дійсних звітних чеків (Z - звіт РРО) № 1064 від 15.05.2014 на суму 3 586,33 грн. та № 565 від 09.12.2013 на суму 53 151,76 грн., чим, на думку ДПІ, порушено п. 2.6. глави 2 Положення про ведення касових операцій.

У той же час представник ДПІ у судове засідання 19.02.3015 р. не з'явився, доказів поважності причин неприбуття у судове засідання не надав. У зв'язку з цим та на підставі ч. 4 ст. 128 КАК України ухвалено розглядати справу за відсутності відповідача та на підставі наявних матеріалів.

Надалі, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, правонаступником якої є відповідач, 16.09.2014 року проведено фактичну перевірку магазину «Будинок іграшок», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. А.Малишка, 3-Д та належить ТОВ «Альфа-Забава».

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 16.09.2014 року (зареєстрований в Міндоходів 17.09.2014 року за № 126/26/00/22/32378340).

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем п. 2.6. глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме встановлено, що 15 травня 2014 року у книзі ОРО не здійснено облік готівкових коштів у сумі 3 586,33 грн. на підставі наявного звітного чеку (Z - звіт РРО) № 1064 від 15.05.2014, а також 09 грудня 2013 року у книзі ОРО не здійснено облік готівкових коштів у сумі 53 151,76 грн. на підставі наявного звітного чеку (Z - звіт РРО) № 565 від 09.12.2013.

На підставі цього акту перевірки та абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.09.2014 року № 0004132205 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 283 690,45 грн., що складає п'ятикратний розмір суми звітних чеків № 1064 від 15.05.2014 та № 565 від 09.12.2013, яка в цілому складає 56 738,09 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення - рішення без змін.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язанні щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюється Положенням "Про ведення касових операцій у національній валюті України", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 із змінами і доповненнями (далі - Положення).

Відповідно до п. 1.2 цього Положення каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2.6. глави 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО) на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно абз. 3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Виходячи з системного аналізу наведених положень суд зазначає, що законодавством під «оприбуткуванням готівки» у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, а відтак не здійснення відповідних записів у книзі обліку розрахункових операцій згідно із Z-звітом у день одержання готівкових коштів у порядку, встановленому законодавством, не може вважатися «оприбуткуванням готівки».

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому невідображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки.

Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, який неодноразово висловився з цього питання, зокрема в постановах від 02.04.2013 у справі № 21-76а13 позовом ДП «Клінічний санаторій «Місхор» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до ДПІ у м. Ялті Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування рішення, від 02.04.2013 у справі № 21-439а13 позовом ПП «Регіон-Юг» до ДПІ у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування рішення, від 12.11.2013 у справі № 21-370а13 за позовом ТОВ «Ресурс-Сервіс» до ДПА в Київській області, Васильківської ОДПІ Київської області (про визнання дій неправомірними та скасування рішення.

Відповідно до ст. 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

В даному випадку, стосовно встановлених в акті перевірки висновків ДПІ щодо не відображення позивачем у книзі ОРО оприбуткування готівкових коштів у сумі 53 151,76 грн. на підставі наявного звітного чеку (Z - звіт РРО) № 565 від 09.12.2013, судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Так, виходячи із записів у книзі ОРО (№ 2653007569/2), копія з якої надана до справи та копії якої була виготовлена безпосередньо під час проведення перевірки, а також відомостей, наведених у Z-звіті, судом встановлено, що записів про облік руху готівки за 09.12.2013 у книзі ОРО здійснено не було. Так, у розділі 1 вказаної КОРО за 09.12.2013 наявний підклеєний фіскальний чек № 565 з якого вбачається, що сума продажу за 09.12.2013 склала 53 151,76 грн. З розділу 2 КОРО вбачається, що 09.12.2013 було здійснено лише запис про номер Z - звіту та службове внесення у розмірі 500 грн., однак записів про суму розрахунків на підставі вказаного фіскального чеку за вказану дату у книзі немає (рядок не заповнений).

Під час розгляду справи представник позивача не заперечував щодо факту наявності вказаного Z - звіту РРО № 565 від 09.12.2013 на суму 53 151,76 грн. та факту не відображення його у книзі ОРО, а також не спростував дані обставини.

Відтак, під час розгляду позивачем не доведено, а судом не встановлено факту відображення позивачем у книзі ОРО оприбуткування готівкових коштів у сумі 53 151,76 грн. на підставі наявного звітного чеку (Z - звіт РРО) № 565 від 09.12.2013.

Що ж до встановлених в акті перевірки висновків ДПІ щодо не відображення позивачем у книзі ОРО руху готівкових коштів у сумі 3 586,33 грн. на підставі наявного звітного чеку (Z - звіт РРО) № 1064 від 15.05.2014, суд також зазначає наступне.

Виходячи із записів у книзі ОРО (№ 2653007567/3), копія з якої надана до справи та була виготовлена безпосередньо під час проведення перевірки, а також відомостей, наведених у Z-звіті, судом встановлено, що запис про облік руху готівки за 15.05.2014 на підставі фіскального звітного чеку № 1064 у вказаній КОРО відсутній. Так, у рядку КОРО за 15.05.2014 року наявний запис про облік руху готівки за іншим фіскальним звітним чеком під № 1063. У той же час з книги ОРО вбачається, що запис про облік руху готівки у сумі 3 586,33 грн., які надійшли на підставі звітного чеку (Z - звіт РРО) № 1064 від 15.05.2014, був здійснений позивачем лише наступного календарного дня (16.05.2014 року).

В контексті наведеного та доводів позивача щодо допущення описки у датах внесення записів у книгу ОРО, суд зазначає, що позивачем в ході розгляду справи не надано суду доказів виправлення помилки в даті внесення запису про облік руху готівки за 15.05.2014, підтвердженого підписами відповідальних осіб, не надано доказів проведення службового розслідування щодо правильності внесення записів у книгу ОРО, доказів відібрання від керуючого магазином та продавців-касирів пояснювальних записок щодо фактів допущення технічних описок під час заповнення книги ОРО, які б в сукупності свідчили б про внесення запису про облік руху готівки на підставі наявного звітного чеку (Z - звіт РРО) № 1064 від 15.05.2014 у день одержання готівкових коштів, а саме 15.05.2014 року.

До того ж, позивачем не надано доказів здійснення наведених вище заходів і після проведення перевірки та складання акту перевірки.

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що 15.05.2014 господарською одиницею позивача були здійснені операції з продажу товарно-матеріальних цінностей на суму 3 586,33 грн. згідно Z - звіту РРО № 1064 від 15.05.2014, проте до книги обліку розрахункових операцій відомостей про зазначену суму готівкових коштів було внесено лише 16.05.2014 року, тобто несвоєчасно, що в свою чергу не може свідчити про дотримання вимог законодавства щодо обліку (оприбуткування) готівки у день одержання готівкових коштів.

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем, сума готівки у розмірі 53 151,76 грн., отриманої за Z - звітом РРО № 565 від 09.12.2013, не відображена у книзі обліку розрахункових операцій (рядки КОРО взагалі не заповнені), а сума готівки у розмірі 3 586,33 грн., отриманої за Z - звітом РРО № 1064 від 15.05.2014, відображена у книзі обліку розрахункових операцій не у день одержання готівкових коштів, тобто несвоєчасно та з порушенням порядку оприбуткування готівки. Відтак, з урахуванням наведеного та позиції Верховного Суду України, суд приходить до висновку про законність висновків ДПІ про встановлення порушення щодо не оприбуткування позивачем готівкових коштів та відповідно про законність спірного податкового повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, а отже підстав для скасування спірного рішення у суду немає.

Що стосується доводів позивача відносно незаконності призначення та, відповідно, проведення перевірки, суд зазначає, що в даному випадку проводилася фактична перевірки на підставі направлення від 13.08.2014 року та наказу від 06.08.2014 року, пред'явлення яких до початку проведення перевірки позивачем не заперечується. Відтак, позивач допустив ДПІ до проведення перевірки та не скористався своїм правом щодо не допуску до перевірки, якщо вважав, що її призначено з порушенням закону. Водночас, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. У той же час, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки, що відповідає підходу, висловленому ВАС України в ухвалах від 09.09.2014 р. (К/9991/11590/11; номер рішення в ЄДРСР 40843005), від 17.09.2014 р. (К/9991/19367/11; номер рішення в ЄДРСР 40905166), від 29.04.2014 р. (К-33866/10; номер рішення в ЄДРСР 39575325). Оскільки посадових осіб ДПІ було допущено до проведення перевірки, що свідчить про фактичну згоду на її проведення, то предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених під час проведення ДПІ перевірки порушень.

Судом також не встановлено обставин неможливості застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) на підставі положень Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У взаємозв'язку з наведеним суд також зазначає, що відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку судом встановлено, що оскаржувана рішення прийнято з врахуванням фактичних обставин та положень наведених вище актів законодавства, позивач не спростував правомірності оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

При цьому, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити та беручи до уваги, що позивачем при зверненні з позовом сплачено лише 487,20 грн. (10 відсотків розміру ставки судового збору), суд зазначає, що відповідно до положень абз. 2 п/п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 87 КАС України з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору. Так, позивачем заявлено вимогу про скасування рішення, відповідно до якого застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 283 690,45 грн. Відтак, виходячи з положень зазначеного закону, розмір судового збору, що підлягає сплаті, складає 4 872,00 грн. (максимальний розмір). Враховуючи сплачену позивачем суму та у зв'язку з відмовою у задоволенні позову, підлягає стягненню з позивача решта суми судового збору у розмірі 4 384,80 грн., який на підставі ст. 9 вказаного Закону підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України. При цьому, виходячи з вимог ч. 3 ст. 258 КАС України, щодо стягнення судового збору підлягає видачі виконавчий лист, який надсилається судом до державної податкової інспекції.

Керуючись вимогами 11, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Забава» (код з ЄДР 32378340, адреса: 02002, м. Київ, вул. А.Малишка, буд. 3-Д) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31218206784007, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДР суду 34414689). Після набрання постановою суду законної сили - видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін