Постанова № 42988715, 12.02.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 лютого 2015 р. № 820/19505/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Ягло І.В.,

представника відповідача - Рязанцева В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Стома" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Стома", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ ОВП у м.Харкові МГУ Міндоходів №0000234700 від 02.12.2014 р., стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.11.2014 року СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів складено акт №351/28-09-47-08/00481318 "Про результати документальної позапланової перевірки законності декларування ПАТ "Стома" позитивного значення з податку на додану вартість різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2014 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2014 року на рахунок платника у банку, на підставі якого 02.12.2014 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000234700. Вказаним податковим повідомленням - рішенням підприємству позивача зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2014р. на 1283 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 641, 50 грн. Позивач не згоден із збільшенням суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту серпня 2014р. у сумі 1283 грн. та зменшенням заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2014р. на 1283 грн., визначеного відповідачем у податковому повідомленні - рішенні, та стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.40) відповідач вказав, що викладені в акті №351/28-09-47-08/00481318 від 21.11.2014 р. судження СДПІ про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно. В ході перевірки була досліджена вся наявна податкова інформація з контрагентом позивача - ТОВ "Бестінбуд". Оскільки ТОВ "Бестінбуд" не задекларувало податкові зобов'язання за серпень 2014р. по взаємовідносинам з позивачем, то і позивач не мав права на отримання податкового кредиту за серпень 2014р. у сумі 1283, 33 грн. по отриманому фторкаучуку СКФ - 26 від ТОВ "Бестінбуд". На думку СДПІ, висновків іншого податкового органу цілком достатньо для судження про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. За таких підстав, податкове повідомлення-рішення від 21.11.2014 року №0000481318 є правомірним та обґрунтованим. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що позивач - Публічне акціонерне товариство "Стома", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 00481318. (а.с.47).

На обліку як платник податків підприємство перебуває у СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів.

Головними державними ревізорами-інспекторами відділу податкового супроводження підприємств медичної та хімічної промисловості СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями відповідно до п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку законності декларування Публічним акціонерним товариством "Стома", код ЄДРПОУ - 00481318, позитивного значення з податку на додану вартість різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2014 року та достовірності суми бюджетного нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2014 року на рахунок платника у банку.

Результати перевірки оформлені актом №351/28-09-47-08/00481318 від 21.11.2014 р. (а.с.7-13).

За висновками перевірки, позивачем - ПАТ "Стома", порушено п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), що призвело до заниження ПАТ "Стома" позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2014 року у сумі 1283,00 грн., завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2014 року на 1283,00 грн. (а.с.13).

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000234700 від 02.12.2014 року, яким ПАТ "Стома" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок у банку) з податку на додану вартість у розмірі 1283,00 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 641,50 грн. (а.с.6).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №351/28-09-47-08/00481318 від 02.12.2014р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ "БЕСТІНБУД" (код ЄДРПОУ 31723991).

Так, на підставі договору поставки №538 від 29.07.2014 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕСТІНБУД" (постачальник) передає, а Публічне акціонерне товариство "Стома" (покупець) приймає окремими партіями і оплачує фторкаучук СКФ-26. (а.с.25).

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав до суду складені контрагентом:

- копію податкової накладної від 08.08.2014 р. №9 на загальну суму 7700,00 грн. (у т.ч. податок на додану вартість у сумі 1283,33 грн.), (а.с.26);

- копію платіжного доручення №2577 від 08.08.2014 р. у сумі 7700,00 грн.; (а.с.27);

- копію видаткової накладної №РН-0808/01 від 08.08.2014 р. на загальну суму 7700,00 грн. (у.ч. ПДВ 1283,33 грн.), (а.с.52);

- копію прибуткового ордеру №939 від 08.08.2014 р. (а.с.51);

- копію експрес-накладної №59998011714244 на отримання товару (а.с.50).

Також позивачем надано докази, які засвідчують подальше використання придбаного товару: лист Переліку сировини, що підлягає вхідному контролю - "Фторкаучук", повідомлення №230 від 18.08.2014 р. про відбір проб сировини вимогам нормативної документації та можливість використання для виробництва стоматологічних матеріалів, лімітну картку про передачу сировини "Фторкаучук" зі складу департаменту постачання до цеху №1. (а.с.57-60).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст.70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.

Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив.

Добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов'язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Відносно викладених в акті перевірки обставин господарської діяльності контрагента позивача -ТОВ "БЕСТІНБУД", щодо неправильності декларування податкових зобов'язань за серпень 2014 року, суд зазначає, що межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Отже, платник податків не несе відповідальності за своїх контрагентів.

Вирішуючи спір суд відзначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п. 198.1., 198.2 вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище різня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків. нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Необхідно зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податку на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх» додаткових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із наданих позивачем та досліджених судом первинних документів слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та заниження позивачем позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2014р. у сумі 1283. 00 грн., завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2014р. не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Стома", позов слід задовольнити.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Стома" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000234700 від 02.12.2014 р.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стома" (місцезнаходження: 61105, м.Харків, вул. Ньютона, буд.3, код ЄДРПОУ - 00481318) судовий збір у розмірі 182,70грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 17 лютого 2015 року.

Суддя Панченко О.В.