Рішення № 42987817, 26.02.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2015 р.Справа № 921/1490/14-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ", вул. Текстильна, 24 а, м. Тернопіль, 46400

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 48600

про cтягнення заборгованості по договору поставки № 663 у розмірі 4019,15 грн., з яких: 3338,00 грн. - сума основного боргу, 364,16 грн. - пеня, 274,74 грн. - інфляційні витрати, 42,25 грн. - 3% річних.

За участі представників сторін:

позивача: представник - Гоц Н.О. (довіреність № 5/26 від 02.01.2010р.)

відповідача: не з'явився

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТ", вул. Текстильна, 24 а, м. Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості по договору поставки № 663 від 11.07.2013р. у розмірі 4019,15 грн., з яких: 3338,00 грн. - сума основного боргу, 364,16 грн. - пеня, 274,74 грн. - інфляційні витрати, 42,25 грн. - 3% річних.

05.02.2015р. позивачем через канцелярію суду згідно супровідного листа №б/н від 14.01.2015р. (вх.№3710 від 15.01.2015р.) із додатками, а саме: копією витягу із ЄДРЮОФОП та заявою по справі №б/н від 14.01.2015р., якою повідомлено суд про те, що 29.12.2014 року відповідачем повернуто тару на суму 3000,00 грн. (що підтверджується долученою до заяви копією накладної №149327 від 29.12.2014р.), у зв'язку з чим сума основного боргу становить 338,00 грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.02.2015р., представник ТзОВ "АНТ" зазначила, що заявою долученою до супровідного листа №б/н від 14.01.2015р. (вх.№3710 від 15.01.2015р.) фактично зменшено розмір позовних вимог. Сума боргу, яка станом на 05.02.2015 року складає 338,00 грн., відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим представник позивача підтримала позовні вимоги (з урахуванням заяви №б/н від 14.01.2015р.) у повному обсязі та з підстав викладених у позовній заяві.

Розглянувши заяву позивача №б/н від 14.01.2015р., враховуючи, що вона подана відповідно до вимог ст. 22 ГПК України до прийняття рішення у справі, суд приймає її як заяву про зменшення розміру позовних вимог і спір вирішується з її врахуванням.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

В судовому засіданні у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 26.02.2015р. для надання можливості відповідачу прийняти участь у її розгляді та подати обґрунтований та документально підтверджений відзив на позов.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Спір розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 11.07.2013р. між ТОВ "АНТ" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір поставки №663 (надалі - Договір), згідно з умовами якого Постачальник зобов'язався передавати (поставляти) товар, а Покупець - своєчасно прийняти цей товар, оплатити його вартість на умовах даного Договору та повертати тару в строк та на умовах , передбачених даним Договором (п. 1.1.);

- кількість та вартість товару визначається в накладній, яка є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2 Договору);

- у п. 2.6 Договору Сторони дійшли згоди про те, що вся зворотна тара повинна бути повернена Покупцем Постачальнику в термін не більше 30 діб з дня отримання продукції, ящики в термін - 21 день, кеги в термін не більше -14 діб, вуглекислотні балони в термін не більше 30 діб;

- вартість поставленого товару оплачується Покупцем протягом 7 календарних днів з дати його отримання. Оплата одержаного товару проводиться за готівку та в безготівковій формі (п. 3.2 Договору);

- розрахунковим документом за повернену тару і кеги є накладна на повернення зворотної тари з відміткою Постачальника (п. п. 3.3 Договору);

- згідно п. 5.1 Договору у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажений товар Покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу;

- Договір вступає в силу з моменту підписання і діє протягом 1 року. Якщо за місяць до закінчення строку дії Договору яка-небудь зі сторін не попереджає іншу сторону про припинення дії Договору або між сторонами не буде укладено новий Договір, даний Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах. В частині зобов'язання Покупця щодо оплати товару та повернення (або відшкодування вартості) зворотної тари, цей Договір діє до моменту повного виконання зазначених зобов'язань (п. 7.1 Договору).

Постачальник на виконання умов зазначеного вище договору поставив Покупцю згідно накладних № 1479 від 27.08.2014р. та №996 від 18.07.2014р. товар на суму 4054 грн. 00 коп. (факт одержання засвідчується підписом відповідача на зазначених накладних).

20.11.2014р. позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу № 180 про оплату заборгованості в розмірі 3338 грн, яка залишена останнім без відповіді.

29.12.2014р. відповідачем згідно накладної №149327 від 29.12.2014р. повернуто позивачу тару на суму 3000 грн., у зв'язку з чим сума боргу станом на 14.01.2015р. становить 338 грн 00 коп.

Матеріали справи свідчать, що у позасудовому порядку досягти згоди сторонам не вдалося, що стало підставою для звернення ТОВ "АНТ" з позовом про cтягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості в сумі 1019 грн 15 коп.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на таке:

- згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інше.

Як випливає з матеріалів справи, відповідач свого обов'язку щодо оплати поставленого товару в повному обсязі та на умовах, передбачених Договором №663 від 11.07.2013р. , не виконав, а провів лише часткову оплату в сумі 716 грн., а також ним повернуто тару на суму 3000 грн., допустивши заборгованість перед позивачем станом на 14.01.2015р. в розмірі 338 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п 5.1 договору поставки № 663 від 11.07.2013р., у вигляді сплати пені в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу, що відповідно до розрахунку позивача за період з 26.07.2014р. по 26.12.2014р. становить 364 грн. 16 коп.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- відповідно до розрахунку позивача розмір втрат від інфляції за прострочення виконання зобов'язання за період з 26.07.2014р. по 26.12.2014р. становить 274 грн 74 коп., а три проценти річних від простроченої суми за період з 26.07.2014р. по 26.12.2014р. складає 42 грн 25 коп.

Господарський суд, проаналізувавши розрахунки позивача, перевіривши їх на предмет відповідності оціненим в судовому порядку доказам, прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 364 грн 16 коп. пені, 274,74 грн. - інфляційних витрат, 42,25 грн. - 3% річних підлягають до задоволення.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявленої суми позову (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог №б/н від 14.01.2015р.), а тому позовні вимоги про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості по договору поставки № 663 від 11.07.2013р. у розмірі 1019,15 грн., з яких: 338,00 грн основного боргу, 364,16 грн пені, 274,74 грн інфляційних витрат, 42,25 грн 3% річних підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами, і неоспорені відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та ЗУ "Про судовий збір" покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ", вул. Текстильна, 24 а, м. Тернопіль, ідент. код 30345109 - 338 (триста тридцять вісім) грн 00 коп. основного боргу, 364 (триста шістдесят чотири) грн 16 коп. пені, 274 (двісті сімдесят чотири) грн 74 коп. інфляційних витрат, 42 (сорок дві) грн 25 коп. 3% річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 04.03.2015 р.

Суддя Н.М. Бурда