Справа №2-3410
2007 рік
РІШЕННЯ
іменем України
19 грудня 2007 року Торезький міський суд Донецької області у складі:
Головуючого-судді Сенчишина Ф.М.
При секретарі Лук'яновій І.Ю.
За участю позивача ОСОБА_1.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Торезантрацит" про зобов'язання боржника до виконання в натурі обов'язку щодо постачання безоплатного вугілля на побутові потреби та стягнення грошового відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до державного підприємства "Торезантрацит". Згідно позову, на підприємстві відповідача ВП "Шахта ім. К.І. Киселева" позивач працював з вересня 1971 року по грудень 1992 року, звільнився у зв'язку з трудовим каліцтвом. Набув право на постачання безоплатного вугілля на побутові потреби. Відповідач своєчасно не поставляє йому зазначене вугілля, зокрема не поставив позивачеві таке вугілля за 1-ше півріччя 2007 року у кількості 2950 кілограмів. Позивач вважає це порушенням його прав та свобод, оскільки як інваліду йому важко переносити це як морально, що призводить до погіршення стану здоров'я та частим зверненням до лікаря, так і матеріально, оскільки позивач вимушений купувати вугілля, яке коштує 420 гривень за тону.
Позивач просить зобов'язати відповідача поставити йому паливо для побутових потреб за 1-ше півріччя 2007 року у кількості 2950 кілограмів, стягнути з відповідача на його користь грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 2300 гривень та понесені позивачем судові витрати.
Під час судового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги, зазначив, що після звернення до суду, 06 листопада 2007 року йому поставили вугілля за 1 півріччя 2007 року. Дії відповідача свідчать про те, що добровільно виконувати свій обов'язок з постачання вугілля він не бажає. Після приймань у керівництва відповідача у нього різко погіршився стан здоров'я і він був вимушений звернутися до невропатолога за допомогою. Зазначені дії відповідача підірвали віру позивача в державу. Позивач просить зобов'язати відповідача поставити йому паливо для побутових потреб за 2-ге півріччя 2007 року у кількості 2950 кілограмів, стягнути з відповідача на його користь грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 2300 гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та доводи позовної заяви на яких вони грунтуються. Пояснив суду що є інвалідом третьої групи за трудовим каліцтвом (наслідки черепно - мозкової травми), періодично лікується в неврологічному відділенні Торезької міської лікарні № 5. На запитання головуючого відповів, що доказів на підтвердження причинно - наслідкового зв'язку між непостачаням вугілля та наявним захворюванням і його загостренням він не має.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав обов'язок відповідача поставляти позивачу безоплатне вугілля для побутових потреб двічі на рік по 2950 кілограмів але заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив суду, що безоплатне вугілля для побутових потреб за 1-ше півріччя 2007 року було поставлене відповідачеві 06 листопада 2007 року, вугілля вивозилося згідно черговості. Строк постачання вугілля за 2-ге півріччя 2007 року ще не закінчився (до 31 грудня 2007 року). Позивачем не надано доказів перенесених ним моральних страждань та не вбачається причинно - наслідковий зв'язок між непостачання вугілля та моральними стражданнями.
На підтвердження заявлених позовних вимог та заперечень проти них, сторонами надані та досліджені судом наступні письмові докази:
- копія трудової книжки позивача;
- заява позивача до відповідача щодо видачі довідки про наявність заборгованості з постачання вугілля;
- довідка з місця проживання позивача;
- витяг з колективного договору ВП "Шахта ім. К.І. Киселева" ДП "Торезантрацит" на 2007 рік;
- копія витягу з акту огляду МСЕК;
- лист - довідка Торезької міської лікарні № 5 від 18 грудня 2007 року;
На підставі досліджених доказів та визнання певних обставин сторонами, судом встановлені наступні фактичні обставини:
Позивач ОСОБА_1 з 06 вересня 1971 року по 17 грудня 1992 року працював на підприємстві відповідача ВП "Шахта ім. К.І. Киселева", мешкає в будинкуАДРЕСА_1, який обладнаний пічним опаленням і згідно ст. 43 Гірничого закону України № 1127-XIV від 06 жовтня 1999 року має право на безоплатне надання вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, а саме у розмірі 5900 кілограмів вугілля на рік. Вивезення палива здійснюється не менше 1 разу на півроку. На час звернення позивача до суду (09 жовтня 2007 року), відповідачем не було поставлене позивачеві безоплатне вугілля на побутові потреби за 1-е 2007 року у кількісті 2950 кілограмів. Під час судового розгляду справи, 06 листопада 2007 року відповідачем поставлено позивачеві безоплатне вугілля на побутові потреби за 1-ше 2007 року у кількісті 2950 кілограмів. Позивач є інвалідом третьої групи за трудовим каліцтвом (наслідки черепно - мозкової травми), проходив лікування в неврологічному відділенні Торезької міської лікарні № 5 з 03 травня 2006 року по 23 травня 2006 року, з 13 грудня 2006 року по 29 грудня 2006 року та з 15 жовтня 2007 року по 22 жовтня 2007 року з діагнозом "Наслідки перенесеної черепно-мозкової травми".
Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду, суд враховує наступне:
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірною бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) щкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо постачання вугілля суд вразовує, що строк виконання зобов'язання відповідача щодо постачання відповідачеві безоплатного вугілля на побутові потреби за 2-ге півріччя 2007 року - 31 грудня 2007 року, на час звернення позивача до суду з позовом та судового розгляду справи не минув, відповідно право позивача не порушено, відсутні підстави зобов'язати відповідача виконати це зобов'язання в примусовому порядку, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити. Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо стягнення грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує, що відповідачем виконано обов'язок з постачання безоплатного вугілля для побутових потреб за 1-ше півріччя 2007 року після звернення позивача до суду з позовом 06 листопада 2007 року, при встановленому строку виконання зобов'язання - 30 червня 2007 року. Поважні причини несвоєчасного постачання вугілля позивачеві в судовому засіданні не встанволені. Об'єктивні докази, що підтверджують перенесені моральні страждання, позивачем в судовому засіданні не надавалися і судом не досліджувалися. Посилання відповідача на загострення його хвороби через невиконання відповідачем свого обов'язку в судовому засіданні не підтверджено, оскільки в 2007 році відповідач проходив лікування в неврологічному відділенні лікарні вже після звернення до суду з позовом (з 15 жовтня 2007 року по 22 жовтня 2007 року). До цього позивач лікувався в грудні 2006 року, задовго до прострочення відповідачем свого обов'язку щодо постачання вугілля. Разом з тим, суд вважає доведеним сам факт душевних страждань позивача викликаних потребою докладати додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки він мав підстави побоюватися, що вугілля не буде поставлене йолму до початку опалювального сезону (15 жовтня 2007 року) і йому нічим буде опалювати свій будинок, що врешті решт й сталося. Таким чином суд вважає доведеним факт завданні моральної шокди позивачу протиправною винною бездіяльністю відповідача. Разом з тим, враховуючи нетривалий характер таких моральних страждань, добровільне виконання відповідачем свого обов'язку, суд вважає, що заявлений позивачем розмір грошового відшкодування моральної шкоди є надмірним. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що розміром грошового відшкодування моральної шкоди завданої несвоєчасним постачанням безоплатного вугілля для побутових потреб, необхідним, достатнім, розумним і справедливим за наведених обставин, є 100 гривень.
Розподіляючи судові витрати суд враховує, що позивачем при зверненні до суду з позовом було оплачено судовий збір та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі, визначеному для позовних вимог майнового характеру. З урахуванням того, що первісні позовні вимоги майнового характеру були задоволені позивачем добровільно, незважаючи на те, що доповнені позовні вимоги судом задоволені частково, суд вважає, що згідно вимог ст. 88 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати слід покласти на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. 43 Гірничого Закону України № 1127-XIV від 06 жовтня 1999 року, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 530, 1167 ЦК України, ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України та ст.ст. 10,11, 60, 130, 212 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Торезантрацит" про зобов'язання боржника до виконання в натурі обов'язку щодо постачання безоплатного вугілля на побутові потреби та стягнення грошового відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Торезантрацит" (86600, Донецька обл., м. Торез вул. Енгельса б. 88, код 32366906) в накористь ОСОБА_1, який мешкає в АДРЕСА_1:
- грошове відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 гривень;
- судові витрати з оплати судового збору у розмірі 51 гривня;
- судові витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень. Усього 181 (сто вісімдесят одну) гривню.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Судове рішення № 4298347, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області) було прийнято 19.12.2007. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-3410/2007. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: