Постанова № 42983383, 02.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2015 р. Справа № 920/1375/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І. В.

за участю представників:

позивача - Бехало С.М. за довіреністю б/н від 30.09.2014

відповідача - Єрмоленко Д. Ю. за довіреністю №9 від 18.03.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради (вх. №797 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 10.11.14 р. у справі №920/1375/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІНІНГ-КВАРТАЛ" м. Суми

до Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради

про стягнення 299082,28 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 10.11.14 р. по справі № 920/1375/1-(суддя Моїсеєнко В.М.) позовні вимоги задоволено частково .

Стягнуто з Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг-квартал" 299082,38 грн. боргу з виконані роботи, 5981,65 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог -відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду Сумської області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 10.11.14 р. по справі № 920/1375/14 з в частині задоволення позову про стягнення з Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради на користь Товариства обмеженою відповідальністю "Клінінг-Квартал" 299082,38 грн. боргу за виконанні роботи та 5 981,65 грн. судового збору.

В обґрунтування викладених вимог відповідач зазначає про те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наданим відповідачем доказам на підтвердження того, що роботи за червень 2014 були виконані позивачем неналежної якості. Також, відповідач в обґрунтування неналежного виконання позивачем робіт посилається на результати ревізії державної фінансової інспекції в Сумській області фінансово-господарської діяльності КП «Сумижитло» за період з 01.02.2012 по 30.06.2014, які відображені в акті від 13.10.2014 Iу 05-08/10.

Позивач у відзиві на апеляційні скарги з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Позивач вважає, що відповідач не надав доказів, які б спростовували позовні вимоги, що підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, зокрема реєстрами підписаних між сторонами актів здачі-прийняття робіт за надані послуги в травні 2014, а також підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 по 25.06.2014, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи становить 565917,62 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2014 між Товариством з обмежено відповідальністю "Клінінг-квартал" (підрядник) та Комунальним підприємством "Сумижитлі Сумської міської ради (замовник) укладено договір підряду № 06, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується за дорученням замовника та у відповідності з вимогами договору виконати роботи з прибирання прибудинкових територій ( в т.ч. знесення аварійних дерев та гілок, вивезення дерев, гілок та листя, покіс трави), сходових кліток, підвалів, технічні поверхів та покрівель, вивезення снігу згідно із переліком будинків та у періодичності встановлених додатками до договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконані роботи у розмірах, встановлених додатками.

Звертаючись до господарського суду, позивач послався на те, що свої зобов'язання за договором він виконав належним чином, надавши відповідачу з 01.01.2014 по 30.06.2014 відповідно до підписаних актів прийому виконаних робіт послуги на загальну суму 2 547 917,62 грн.

Проте, відповідач за надані послуги розрахувався частково на суму 2 248 835,24 грн. В зв'язку з чим заборгованість відповідача за вже підписаними актами приймання виконаних робіт за травень 2014 р. склала 299 082,38 грн.

Окрім того, позивач вказує на те, що відповідачу для підписання було надано акти приймання виконаних робіт за червень місяць 2014, акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2 по завезенню піску на дитячі майданчики, акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2 по фарбуванню дитячих майданчиків, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2 по знесенню аварійних дерев на загальну суму 658 950,86 грн., які залишились відповідачем без відповідного реагування.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованість за виконані підрядні роботи в розмірі 299082,38 грн., а також про зобов'язання відповідача підписати вищезазначені акти виконаних робіт.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив факт виконання позивачем робіт за договором на підставі актів здачі-прийняття робіт за надані послуги в травні 2014 р. Оскільки відповідачем не надано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, позовні вимоги щодо стягнення 299082,38 грн. боргу визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 5 526, 527 Цивільного кодексу України.

Що стосується заявлених позовних вимог в частині зобов'язання відповідача підписати акти приймання робіт, суд першої інстанції, виходячи з положень ст. 16 ЦК України відмовив в їх задоволенні з посиланням на те, що вимога про зобов'язання відповідача підписати акти виконаних робіт на виконання умов договору не відповідає способам захисту порушеного права та не призводить до поновлення порушеного права, в зв'язку з чим не може бути самостійним предметом позову.

З даними висновками повністю погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить наступного.

Так, предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 299082,38 грн., яка виникла в зв'язку неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 06 від 01.01.2014 щодо оплати виконаних позивачем робіт.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаї ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підставою виникнення у сторін певних прав та обов'язків є укладений між ними договір підряду № 06 від 01.01.2014.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану робот. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання роб підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Умовами договору, а саме п.5.1 передбачено, що по фактично виконаним робота позивач (підрядник) до третього числа кожного наступного місяця складає та надає відповідачу ( замовнику) для перевірки та підписання акти приймання виконаних робіт по кожному виду робіт та по кожному будинку окремо.

Матеріалами справи підтверджено, що за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 позивачем згідно умов договору підряду від 01.01.2014р. № 06 були виконані підрядні роботи на загальну суму 2547917,62 грн., що підтверджується підписаними між сторонами реєстрами актів здачі-прийняття робіт за надані послуги в травні 2014р. ( т.1 а. с.143 166), актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2014р. по 25.06.2014р., які також підписано позивачем та відповідачем (т.1а.с.141), згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи становить 565917,62 грн. станом на 25.06.2014р.

Згідно довідки ( т.1 а.с. 142) від 29.07.2014р. № 52-4-43/20 банківської установи, яка обслуговує позивача, за період з 26.06.2014 по 29.07.2014 на рахунок позивача від відповідача надійшли грошові кошти в загальній сумі 266835,24 грн., тобто зазначеними доказами підтверджується факт та розмір боргу відповідача в розмірі 299082,38 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, якщо роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

П. 61. договору передбачено, що замовник, протягом 20 (двадцяті календарних днів після підписання актів виконаних робіт оплачує виконані підрядникові роботи шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Отже, у відповідності до п. 6.1 договору та вимог чинного законодавства у відповідача виникло перед позивачем зобов'язання з оплати виконаних робіт.

Відповідач факт виконання позивачем робіт визнає, однак посилається на те, що роботи були виконані позивачем неналежної якості.

Відповідно до умов договору замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботи (п. 1.2. та п. 2.2.5. договору).

Згідно ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у робот відступів від умов договору, або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Договором передбачено обов'язок підрядник своєчасно усувати недоліки, зазначені у вимогах замовника, без додаткових коштів за власний рахунок у межах встановленого тарифу (п 2.3.8. договору).

Відповідно до п. 2.4.5. договору, якщо підрядник відступив від умов договору, що погіршує роботи або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу.

При цьому, згідно до п. 5.2. договору замовник протягом п'яти робочих днів з моменту отримання від підрядника акту приймання виконаних робіт проводить перевірку виконаної роботи згідно з наданим актом та в разі відсутності зауважень підписує акт виконаних робіт, про ще повідомляє підрядника.

У разі ж наявності зауважень (п. 5.3. договору) сторони в цей же термін складають акт про встановлення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором.

Матеріали справи свідчать про те, що акти приймання виконаних робіт були підписані відповідачем без жодних зауважень та претензій по якості, що свідчить про їх прийняти відповідачем. Доказів на підтвердження наявності зауважень та складання двосторонніх актів в порядку п. 5.3 договору відповідачем до суду не надано. Таким чином, посилання відповідача на односторонні акти щодо неналежної якості, обсягів виконаних робіт за червень 2014 року, а також на відповідні акти-претензії, які складено КП «Сумижитло» за участю голови будинкового комітету, не можуть бути підставою для звільнення його від оплати прийнятих відповідачем робіт відповідно до підписаних між сторонами актів.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, приймаючи до уваги, що виконання позивачем підрядних робіт за договорами підтверджено матеріалами справи відповідачем належними доказами не спростовується, доказів сплати суми боргу за виконані роботи у повному обсязі відповідачем не надано, аргументованих заперечень не представлено, тому беручи до уваги загальні вимоги, які ставляться до виконання зобов'язання, а також положення ст.ст. 853, 854 Цивільного кодексу України, які регулюють відносини договору підряду, позовні вимоги про стягнення з відповідача 299082,38 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не змінюють обґрунтованих висновків суду першої інстанції посилання відповідача на результати ревізії державної фінансової інспекції в Сумській області фінансово-господарської діяльності КП «Сумижитло» за період з 01.02.2012 по 30.06.2014, які відображені в акті від 13.10.2014 № 05-08/10, оскільки сам по собі акт перевірки Державної фінансової інспекції, не є належним і допустимим доказом на підтвердження порушення відповідачем зобов'язань за договором і завдання позивачеві збитків.

Так, згідно ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Отже, акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не

позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами. Так, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання на висновки перевірки Державної фінансової інспекції, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірними. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати. Отже, складений Головним Державною фінансовою інспекцією акт від 13.10.2014 № 05-08/10 не може слугувати безумовним доказом на підтвердження порушення умов укладеного між сторонами договору.

Водночас, колегія судді вважає за необхідне зазначити, що виявлені за результатами планової ревізій фінансово-господарської діяльності КП «Сумижитло» порушення можуть бути підставою для притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

Позивачем заявлено вимоги про зобов'язання відповідача підписати акти виконаних робіт за червень 2014 року та акти приймання виконаних робіт форми КБ2 .

Згідно з ч. 2 ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Тобто, за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у т.ч., актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути : визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовіднощення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення; дій чи бездіяльності органу державної влади та інше.

Проте, заявлена позивачем вимога про зобов'язання підписати акти приймання-здачі виконаних робіт не призводить до поновлення порушеного права і не може бути самостійним предметом позову, порядок підписання актів прийняття-здачі виконаних робіт сторонами врегульований в розділі 5 договору підряду № 06 від 01.01.2014р. Крім того, порядок прийняття замовником виконаних підрядником робіт відповідно до договору підряду врегульований ст. 853 Цивільного кодексу України, тобто позивачу стосовно підписання актів приймання виконаних робіт форми КБ2 слід діяти у відповідності до умов договору підряду № 06 від 01.01.2014р. та ст. 853 Цивільного кодексу України.

Таким чином, вимога про зобов'язання відповідача підписати акти виконаних робіт на виконання умов договору не відповідає способам захисту порушеного права, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в зазначеній частині.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Сумської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності своїх заперечень проти позовних вимог. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого рішення господарського суду Сумської області від 10.11.14 р. у справі № 920/1375/14.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради

залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 10.11.14 р. у справі № 920/1375/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складно та підписано 05 березня 2015 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.