Постанова № 42983316, 03.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа № 5021/1407/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М. , суддя Россолов В.В.,

при секретарі Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

позивача - Єфременко О.О. за довіреністю № 14-88 від 18.04.2014 р. та Станішевський І.С. за довіреністю № 14-125 від 13.05.2014 р.;

відповідача - Приходько Д.В. за довіреністю № 34 від 29.07.2014 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 513С/1-28) на рішення Господарського суду Сумської області від 02 грудня 2014 року у справі № 5021/1407/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго", м. Суми;

про стягнення 32 291 252,02 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до ТОВ "Сумитеплоенерго", в якій просило стягнути з відповідача заборгованість по договору купівлі-продажу природного газу № 14/2279/11 від 30.09.2011 р., яка складається з 27601713,98 грн. основного боргу, 246279,26 грн. інфляційних втрат, 2244888,72 грн. пені та 573731,95 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 29.01.2013 р. у справі № 5021/1407/12, залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 р. у справі № 5021/1407/12, припинено провадження у справі в частині стягнення 27601713,98 грн. основного боргу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого Господарського Суду України від 11.07.2013 р. у справі № 5021/1407/12 рішення Господарського суду Сумської області від 29.01.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 р. у справі № 5021/1407/12 в частині відмови в позові скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Сумської області. В решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 р. у справі № 5021/1407/12 залишено без змін.

При новому розгляді справи позивач збільшив вимоги в частині стягнення 3% річних та просив стягнути з відповідача 246279,26 грн. інфляційних втрат, 2244888,72 грн. пені та 800084,04 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.11.2013 р. у справі № 5021/1407/12 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2244888,72 грн. пені, 246279,26 грн. інфляційних втрат, 800084,04 грн. 3% річних.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2014 р. рішення Господарського суду Сумської області від 26.11.2013 р. у справі № 5021/1407/12 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого Господарського Суду України від 10.04.2014 р. рішення Господарського суду Сумської області від 26.11.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2014 р. у справі № 5021/1407/12 скасовано та справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.

За результатом нового розгляду справи 02.12.2014 р. Господарським судом Сумської області (колегія суддів у складі: головуючий суддя Джепа Ю.А., судді Лиховид Б.І. та Соп'яненко О.Ю.) прийнято рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3066,18 грн. пені та 1145,09 грн. 3 % річних. В іншій частині позову відмовлено.

Позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 02.12.2014 р. у справі № 5021/1407/12 в частині відмови у стягненні 2241822,54 грн. пені, 798938,95 грн. 3% річних та 246279,26 грн. інфляційних втрат скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на те, що судом першої інстанції невірно застосовано п. 16 договорів про організацію взаєморозрахунків № 219/517 від 07.11.2012 р. та № 523/517 від 05.12.2012 р., укладених між сторонами. Зазначає, що вказані договори не розповсюджують свою дію на відносини, які виникли до моменту укладення цих договорів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 р. у справі № 5021/1407/12 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.03.2015 р.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 р., у зв'язку з відпусткою судді Івакіної В.О., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М., суддя Россолов В.В.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 3303 від 27.02.2015 р.) та в судовому засіданні не погодився з доводами, викладеними в апеляційній скарзі позивача, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що уклавши договори про організацію взаєморозрахунків № 219/517 від 07.11.2012 р. та № 523/517 від 05.12.2012 р., сторони змінили порядок та строк проведення взаєморозрахунків за природний газ, поставлений по договору купівлі-продажу газу № 14/2279/11 від 30.09.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судових засіданнях представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між НАК "Нафтогаз України" (продавцем) та ТОВ "Сумитеплоенерго" (покупцем) укладений договір купівлі-продажу природного газу № 14/2279/11 від 30.09.2011 р. (т. 1 а.с. 13-18).

Згідно п. 1.1 цього договору продавець зобов'язаний передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. вказаного договору, газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

В розділі 2 договору купівлі-продажу природного газу № 14/2279/11 від 30.09.2011 р. сторони узгодили кількість та якість природного газу, який продавець має передати покупцеві, та передбачили можливість змінювати ці обсяги в установленому порядку.

Зокрема, в п. 2.1. зазначеного договору сторони визначили, що з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. продавець передає покупцеві газ обсягом до 142700,00 тис. куб.м.

Відповідно до п. 3.3, 3.4 договору купівлі-продажу природного газу № 14/2279/11 від 30.09.2011 р., приймання-передача газу оформлюється актами приймання-передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

В п. 5.5 договору купівлі-продажу природного газу № 14/2279/11 від 30.09.2011 р. сторони визначили, що загальна сума вартості газу за цим договором складається з вартості місячних поставок газу.

У відповідності до п. 11.1 договору купівлі-продажу природного газу № 14/2279/11 від 30.09.2011 р., договір набув чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, та діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 р. до 31.12.2012 р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

На виконання умов зазначеного договору купівлі-продажу природного газу позивач з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р. продавець передав покупцеві природний газ обсягом до 30870,279 тис. куб.м. на загальну суму 43685096,24 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, а саме: від 17.10.2011 р. на суму 3273000,00 грн.; від 31.10.2011 р. на суму 2888,09 грн.; від 31.10.2011 р. на суму 9051484,12 грн.; від 30.11.2011 р. на суму 15002666,11 грн.; від 30.11.2011 р. на суму 18593,25 грн.; від 31.12.2011 р. на суму 16317563,75 грн.; від 30.12.2011 р. на суму 18900,92 грн. (т. 1 а.с. 22-28). Зазначені акти підписані уповноваженими представниками покупця, продавця та газорозподільної організації та скріплені їх печатками.

Відповідно до п. 6.1. договору купівлі-продажу природного газу № 14/2279/11 від 30.09.2011 р., оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов'язання за договором поставки природного газу в частині оплати за отриманий природний газ виконав частково. Станом на 29.08.2012 р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 27601713,98 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2012 р. між Територіальним органом казначейства у Сумській області, Головним фінансовим управлінням Сумської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Сумської міської ради, Управлінням житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ТОВ «Сумитеплоенерго» був укладений договір про організацію взаєморозрахунків № 219/517 (т. 2 а.с. 12-15).

Крім того, 05.12.2012 р. між Територіальним органом казначейства у Сумській області, Головним фінансовим управлінням Сумської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Сумської міської ради, Управлінням житлової політики, комунального господарства та благоустрою Сумської міської ради, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ТОВ «Сумитеплоенерго» був укладений договір про організацію взаєморозрахунків № 523/517з (т. 2 а.с. 9-10).

Вищезазначені договори про організацію взаєморозрахунків передбачають організацію проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до ст. 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" і Порядку та умов надання у 2012 р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30, зокрема, погашення заборгованості за спожитий природний газ та транспортування газу на загальну суму 27561331,72 грн., в т.ч.: 233289,66 грн. по договору від 07.11.2012 р. № 219/517 та 27328042,06 грн. по договору від 05.12.2012 р. № 523/517з.

На виконання договору про організацію взаєморозрахунків від 07.11.2012 р. № 219/517 ТОВ «Сумитеплоенерго» перерахувало на рахунок НАК "Нафтогаз України" по платіжному дорученню № 14 від 12.11.2012 р. кошти в рахунок погашення заборгованості в сумі 233289,66 грн. по договору купівлі-продажу природного газу № 14/2279/11 від 30.09.2011 р. (т. 2 а.с. 16).

На виконання договору про організацію взаєморозрахунків від 05.12.2012 р. № 523/517з ТОВ «Сумитеплоенерго» перерахувало на рахунок НАК "Нафтогаз України" по платіжному дорученню № 18 від 07.12.2012 р. кошти в рахунок погашення заборгованості по договору купівлі-продажу природного газу № 14/2279/11 від 30.09.2011 р. в сумі 27328042,06 грн. (т. 2 а.с. 11).

Залишок заборгованості по договору купівлі-продажу природного газу № 14/2279/11 від 30.09.2011 р. в розмірі 40382,26 грн. відповідач погасив власними коштами по платіжному дорученню № 49 від 24.12.2012 р. (т. 2 а.с. 17).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 29.01.2013 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 р. у справі № 5021/1407/12, було припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 27601713,98 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого Господарського Суду України від 11.07.2013 р. у справі № 5021/1407/12 рішення Господарського суду Сумської області від 29.01.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 р. у справі № 5021/1407/12 в частині припинення провадження у справі щодо стягнення 27601713,98 грн. основного боргу залишено без змін.

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач, у зв'язку з тим, що відповідачем було прострочено виконання грошових зобов'язань щодо оплати вартості газу, поставленого по договору купівлі-продажу природного газу з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р., нарахував відповідачу 246279,26 грн. інфляційних втрат, 2244888,72 грн. пені та 800084,04 грн. 3% річних.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 3066,18 грн. пені та 1145,09 грн. 3 % річних, виходячи з наступного

Статтею 530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору купівлі-продажу природного газу № 14/2279/11 від 30.09.2011 р. сторони встановили відповідальність покупця за невиконання умов договору щодо здійснення оплати за переданий газ у вигляді сплати продавцю пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Крім того, відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п.п. 2 п. 11 договорів про організацію взаєморозрахунків від 07.11.2012 р. № 219/517 та від 05.12.2012 р. № 523/517з сторони домовились не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Згідно п.п. 3 п. 11 зазначених договорів сторони передбачили, зокрема, обов'язок відповідача перерахувати кошти позивачу не пізніше наступного дня після зарахування коштів з державного бюджету на його рахунок.

Відповідно до п. 16 договорів про організацію взаєморозрахунків від 07.11.2012 р. № 219/517 та від 05.12.2012 р. № 523/517з, ці договори є дійсними лише у разі проведення відповідного фінансування.

В п. 17 договорів про організацію взаєморозрахунків від 07.11.2012 р. № 219/517 та від 05.12.2012 р. № 523/517з сторони домовились, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

Таким чином, для застосування санкцій, передбачених 7.2. договору купівлі-продажу природного газу № 14/2279/11 від 30.09.2011 р., та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи і відповідно до п. 16 яких сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

Предметом договорів про організацію взаєморозрахунків від 07.11.2012 р. № 219/517 та від 05.12.2012 р. № 523/517з є організація проведення сторонами взаєморозрахунків з погашення заборгованості за спожитий природний газ та транспортування газу поставленого з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р. по договору купівлі-продажу природного газу № 14/2279/11 від 30.09.2011 р. на загальну суму 27561331,72 грн.

Тобто в межах договорів про організацію взаєморозрахунків від 07.11.2012 р. № 219/517 та від 05.12.2012 р. № 523/517з відбулось погашення заборгованості в сумі 27561331,72 грн. і лише залишок заборгованості в сумі 40382,26 грн. було сплачено відповідачем за рахунок власних коштів по платіжному дорученню № 49 від 24.12.2012 р., тобто поза межами порядку і строків, встановлених зазначеними договорами.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення пені, передбаченої 7.2. договору купівлі-продажу природного газу № 14/2279/11 від 30.09.2011 р., та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, стосовно заборгованості в сумі 27561331,72 грн., яку було погашено в межах договорів про організацію взаєморозрахунків, оскільки уклавши зазначені договори про організацію взаєморозрахунків, сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений по договору купівлі-продажу природного газу № 14/2279/11 від 30.09.2011 р.

Враховуючи, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ відповідно до п. 6.1. договору купівлі-продажу природного газу № 14/2279/11 від 30.09.2011 р. здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, в частині оплати вартості газу в сумі 40382,26 грн. має місце прострочення за період з 15.01.2012 р. до дня фактичного погашення заборгованості - 24.12.2012 р.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення 3066,18 грн. пені за період з 15.01.2012 р. по 15.07.2012 р. та 1145,09 грн. 3 % річних за період з 15.01.2012 р. по 24.12.2012 р. Враховуючи, що за період з 15.01.2012 р. по 24.12.2012 р. мала місце дефляція, інфляційні втрати за даний час стягненню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний викласти в позовній заяві обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.

На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що Господарський суд Сумської області, приймаючи рішення від 02.12.2014 р. у справі № 5021/1407/12, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 02 грудня 2014 року у справі № 5021/1407/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого Господарського Суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 05.03.15

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Россолов В.В.