Постанова № 42983244, 03.03.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа № 905/2532/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М. , суддя Тарасова І. В.

при секретарі Полубояриній Н.В.

за участю представників сторін:

стягувача - Єфременка О.О. (дов. № 14-88 від 18.04.2014р.)

боржника - не з"явився

державної виконавчої служби - Фоміної В.І. (дов. № 3-14/4.1/1369 від 29.12.2014р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ (вх. № 1284 З/3) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 03 грудня 2014 року по справі № 905/2532/13

по скарзі Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

на бездіяльність В.о. начальника відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України - Кузьменка О.С.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03 грудня 2014 року по справі № 905/2532/13 (суддя Колодій Н.А.) поновлено пропущений строк для подання скарги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на бездіяльність відділу примусового виконання рішень ДВС України. Задоволено скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на бездіяльність відділу примусового виконання рішень ДВС України. Визнано незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо невинесення постанови за результатами розгляду скарги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 12.09.2014 року №14/2-4478. Зобов'язано відділ примусового виконання рішень ДВС України розглянути скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 12.09.2014 року №14/2-4478 та винести за результатами її розгляду відповідну постанову.

Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з даною ухвалою суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права під час її винесення, просив ухвалу від 03 грудня 2014 року по справі № 905/2532/13 скасувати.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2015р. по справі № 905/2532/13 клопотання Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено. Прийнято апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ до провадження, а розгляд справи призначено на 03 березня 2015 р. о 15:30 год.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ та Комунальне підприємство по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області письмових пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надали.

Уповноважений представник Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ - Єфременко О.О. в судовому засіданні 03.03.2015р. просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 03 грудня 2014 року по справі № 905/2532/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ просить залишити без задоволення.

Представник Комунального підприємства по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області в судове засідання 03.03.2015р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений телефонограмою вих. № 09-71/289 від 25.02.2015р. про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи те, що боржник був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористався своїми правами передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України та виходячи з того, що явка учасників даного судового процесу не визнавалася обов'язковою, а участь в засіданні суду (як і інші права передбачені зазначеною статтею) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника боржника за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши уповноважених представників стягувача та державної виконавчої служби, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Донецької області від 25.06.2014 р. по справі № 905/2532/13 позов ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської ради було задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь ПАТ Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 13547208,58 грн. основного боргу, 517023,90 грн. пені, 382320,16 грн. - 3% річних, а також 68400,20 грн. судового збору.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 5 статті 124, пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який у розумінні пункту 1 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.

12.07.2013р. на примусове виконання судового рішення по справі № 905/2532/13 був виданий відповідний судовий наказ, який перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (виконавче провадження ВП № 39507909).

Постановою В.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 22.08.2014 р. виконавче провадження ВП № 39507909 по виконанню наказу по справі № 905/2532/13 було зупинено на підставі пункту 15 частини 1 статті 37, статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржника внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Частинами 1, 8 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову.

Вважаючи дії державного виконавця щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 39507909 незаконними, а постанову державної виконавчої служби від 22.08.2014р. необґрунтованою та безпідставною, стягувач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у відповідності до приписів частини 1 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» звернувся до начальника Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України зі скаргою від 12.09.2014 р. № 14/2-4478, в якій просив скасувати постанову від 22.08.2014 р. про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу № 905/2532/13 та поновити виконавче провадження ВП № 39507909, про що винести відповідну постанову.

26.09.2014р. на адресу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від органу ДВС надійшов лист від 23.09.2014 р. № 14-0-34/5643/2.-664/4 (14-0-34/5642/2.-433/4), підписаний В.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кузьменком О.С., відповідно до якого В.о. начальника відділу примусового виконання рішень повідомив стягувача про те, що скарга на дії державного виконавця від 12.09.2014 р. № 14/2-4478 була подана без дотримання вимог статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», в зв'язку з чим була розглянута органом ДВС в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян». Крім того, державною виконавчою службою в цьому листі повідомлено, що заявником пропущено встановлений частиною 3 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» десятиденний строк на оскарження постанови про зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Стягувач, ПАТ НАК «Нафтогаз України», скориставшись своїм правом на оскарження бездіяльності В.о. начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо не здійснення заходів з розгляду скарги від 12.09.2014 р. № 14/2-4478, а саме не винесення відповідної постанови за результатами її розгляду, звернувся до господарського суду за захистом своїх законних інтересів.

В пункті 8 роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що за результатами розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів (стаття 121-2 Господарського процесуального кодексу України) виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Колегія суддів вважає, що розглянувши подану стягувачем скаргу на дії державної виконавчої служби господарський суд, повно та всебічно дослідивши фактичні обставини справи, перевірив їх відповідність наявним у справі доказовим матеріалам, яким надав необхідну правову оцінку, дотримуючись приписів норм матеріального і процесуального права, з наведенням в оскаржуваній ухвалі необхідного мотивування, дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності вимог скаржника (стягувача) стосовно визнання незаконними дій відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України, пов'язаних із порушенням останнім приписів статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» та невинесенням відповідної постанови про розгляд скарги стягувача від 12.09.2014р. № 14/2-4478, з огляду на таке.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений обов'язок державного виконавця вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішення неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Частиною 7 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити: найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Колегія суддів погоджуючись із висновками господарського суду першої інстанції також вважає, що скарга ПАТ НАК «Нафтогаз України» від 12.09.2014 р. № 14/2-4478 відповідає всім вимогам, передбаченим частиною 7 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, дану скаргу подано від імені юридичної особи - Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та підписано уповноваженим представником - Я. Теклюком. На підтвердження повноважень особи, що підписала скаргу, до неї додано копію довіреності № 14-81 від 15.04.2014р., в якій Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в особі голови правління Коболєва Андрія Володимировича, який діє на підставі статуту, уповноважує директора Юридичного департаменту Теклюка Ярослава Володимировича представляти інтереси Компанії, зокрема в органах державної виконавчої служби.

Та обставина, що у скарзі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 12.09.2014 р. № 14/2-4478 не зазначено повного імені (ім'я, по-батькові) представника стягувача не є підставою для відмови у розгляді скарги в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» та не може вважатись обґрунтованим доводом щодо неприйняття відповідної постанови за результатами розгляду вказаної скарги. При цьому, питання щодо порушення чи дотримання заявником десятиденного строку на оскарження постанови про зупинення виконавчого провадження також повинно вирішуватись начальником відділу Державної виконавчої служби в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, колегія суддів вважає, що скарга Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 12.09.2014 р. № 14/2-4478 неправомірно залишена без розгляду у встановленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку суто з формальних причин, а неприйняття начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України за результатами її розгляду відповідної постанови є прямим порушенням приписів статті 82 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 34 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, необґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні вищевказаних норм, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвала господарського суду Запорізької області від 03 грудня 2014 року по справі № 905/2532/13 є такою, що ґрунтується на законодавстві та матеріалах справи, а тому правові підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 34, 43, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 03 грудня 2014 року по справі № 905/2532/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 04.03.15р.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Тарасова І. В.