Постанова № 42983068, 04.03.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2015 року Справа № 912/4503/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В.

при секретарі судового засідання: Герун Т.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Беркут О.П., довіреність №13 від 01.09.14, представник;

представник відповідача у судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2015р. у справі № 912/4503/14

за позовом: Кіровоградського обласного територіального відділення

Антимонопольного комітету України, м. Кіровоград

до Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю

"Світловодськпобут", м. Світловодськ Кіровоградська область,

про стягнення 272 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2015р. (суддя Глушков М.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" на користь Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 136 000,00 грн штрафів до Державного бюджету України, а також в доход Державного бюджету України судовий збір за розгляд позовної заяви - 2 720,00 грн. У решті позову відмовлено з огляду на те, що нарахування пені після 27.05.2014р. є безпідставним.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині відмови у стягненні пені скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом невірно застосовані норми про зупинення нарахування пені, зокрема, ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», внаслідок чого неправомірно відмовлено у її стягненні.

Відповідач не забезпечив явку у судове засідання повноважного представника, не зважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення від 11.02.2015р.), причин неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Кіровоградської області частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Судом при розгляді справи встановлено, що 13.03.2014р. адміністративною колегією Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Позивач) було прийнято рішення №16-р/к у справі № 93-ВДР/10-13 щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції Спільним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» (надалі - Відповідач).

Вказаним рішенням визнано, що Відповідач за результатами діяльності протягом 2012 - 2013 рр. займав монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з видачі технічних умов на приєднання/підключення об'єктів замовників до теплових мереж в територіальних межах, де розташовані магістральні та місцеві (розподільчі) теплові мережі, що перебувають у власності чи користуванні Підприємства, для здійснення транспортування (постачання) теплової енергії закінчених будівництвом, реконструйованих, технічно переоснащених тепловикористальних установок замовника. Становище підприємства на цьому ринку є сталим і не змінилося у 2014 році.

Визнано дії Відповідача, які полягали у встановленні терміну (часу) дії технічних умов 1 рік, що суперечить вимогам частини 7 статті 30 Закону України №3038-УЇ, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною 1 статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з видачі та приєднання/підключення об'єктів замовників до магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (п.2 рішення).

Визнано дії Відповідача щодо необґрунтованого визначення вимоги у технічних умовах № 4/12 від 15.05.2012р. (з врахуванням рішення № 32-р/к від 13.05.2014 року "Про виправлення описки у рішенні від 13.03.2014р. № 16-р/к) на приєднання об'єкта до теплових мереж про додаткове отримання технічних умов на влаштування приладу комерційного обліку теплової енергії на об'єкті замовника стягнення додаткової плати за послуги, які є дублюючими в частині отримання зазначених технічних умов, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з видачі технічних умов на приєднання/підключення замовників до магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування конкуренції на ринку.

За вчинення порушень, вказаних у пункті 2, 4 даного Рішення, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на Відповідача накладено штрафи у розмірі 68 000,00 грн та 68 000,00 грн, всього 136 000,00 грн (п.3,5 рішення).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2014р. у справі №912/1196/14 за позовом Відповідача до Позивача про визнання недійсним рішення, яке залишено в силі постановою Дніпропетровським апеляційним господарським судом від 29.09.2014р, рішення адміністративної колегії № 16-р/к у справі № 93-ВДР/10-13 залишено в силі.

Проте, Відповідачем рішення адміністративної колегії №16-р/к у справі №93-ВДР/10-13 не виконане, штрафи на загальну суму 136 000,00 грн не сплачені.

Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання; особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу; протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частиною 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до абзацу третього частини 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Згідно з пунктом 20.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» (із змінами і доповненнями) тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді І інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанції - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до провадження до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювався.

Отже, нарахування пені починається з 28.05.2014р. (наступного дня після прийняття рішення господарським судом Кіровоградської області) та зупиняється з дня винесення ухвали Дніпропетровським апеляційним господарським судом про прийняття апеляційної скарги Відповідача до розгляду - 20.06.2014р. на час перегляду рішення господарського суду апеляційною інстанцією. З 30.09.2014р. (наступного дня після прийняття постанови Дніпропетровським апеляційним господарським судом) нарахування пені поновлюється.

Враховуючи викладене, загальний термін нарахування пені за період з 28.05.2014р. по 19.06.2014р. (23 дні); з 30.09.2014р. по 02.12.2014р. (64 дні) складає - 87 днів прострочення сплати штрафу та вірно визначений Позивачем. Пеня буде становити: 136 000,00 грн х 1,5 % х 87 днів = 177 480,00 грн. З урахуванням обмеження її розміру розміром штрафу відповідно до ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - 136 000,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними, не заперечуються Відповідачем (а.с. 39) та підлягають задоволенню у повному обсязі як в частині стягнення штрафу - 136 000,00 грн, так і в частині стягнення пені - 136 000,00 грн.

Висновок суду першої інстанції, що нарахування пені після 27.05.2014р. (дати винесення рішення у справі про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету) є безпідставним, не відповідає обставинам справи та суперечить ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2014р., залишеним в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2014р., у задоволенні позову про визнання рішення частково недійсним відмовлено, тобто рішення Позивача є діючим, а провадження у справі першої та другої інстанції - підставою для зупинення нарахування пені у цей час.

15.01.2015р. Відповідачем до суду першої інстанції було подано клопотання про розстрочення виконання рішення суду на тридцять шість місяців шляхом сплати суми 272 000,00 грн щомісячно рівними частинами по 7 555,56 грн. Судом першої інстанції у задоволенні клопотання відмовлено з огляду на відсутність достатніх доказів, які б підтверджували можливість сплачувати заборгованість Відповідачем згідно поданого графіку.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події (п. 7.2. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів»).

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання Відповідача про розстрочення виконання рішення суду обґрунтоване тим, що тарифи на теплопостачання є збитковими, а держава несвоєчасно та не в повному обсязі відшкодовує збитки від різниці між заниженими тарифами та фактичною собівартістю послуг. Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №1054 від 30.12.2014р. на січень 2015 року Відповідачу встановлено норматив перерахування коштів з спецрахунків у розмірі 100% від коштів, що на них надходять (а.с 54). Окрім того, постановами Державної виконавчої служби від 04.08.2014р. накладено арешт на поточні рахунки Відповідача у межах сум по кожному рахунку в розмірі 168 523, 63 грн (а.с. 43-53).

З урахуванням наведеного та позиції представника позивача про можливість розстрочення виконання рішення суду на один рік, колегія суддів доходить висновку про достатність підстав для часткового задоволення клопотання про розстрочення рішення суду в сумі 272 000,00 грн рівними частинами на 12 місяців шляхом сплати по 22 666,67 грн щомісяця до кожного останнього календарного дня місяця, за який здійснюється платіж.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, неправомірно відмовлено у задоволенні стягнення пені та у задоволенні клопотання про розстрочення сплати штрафу, пені. В цій частині рішення підлягає скасуванню на підставі п.4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна скарга - задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір по справі підлягає віднесенню на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Кіровоград задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2015р. у справі №912/4503/14 скасувати частково в частині відмови в позові.

В цій частині прийняти нове рішення про задоволення позову.

Стягнути із Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Крупської, 2-а, ідентифікаційний код 31678853) на користь Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (25022, м. Кіровоград, пл. Кірова, 1; ідентифікаційний код 20638147) 136 000,00 грн пені із зарахуванням до Державного бюджету України на рахунок Світловодського УДКСУ (місто) №31113106700012, ідентифікаційний код 37918126, банк одержувача: ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО банку: 823016, КЕКД 21081100 "Адмінштрафи та інші санкції".

Стягнути із Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Крупської, 2-а, ідентифікаційний код 31678853) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у м. Кіровоград/м. Кіровоград/22030001, банк: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016, ідентифікаційний код: 38037409, рахунок: 31211206783002, КБКД 22030001 судовий збір) 2 720,00 грн судового збору.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Розстрочити виконання рішення суду у сумі 272 000,00 грн на 12 календарних місяців шляхом сплати по 22 666,67 грн щомісяця до кожного останнього календарного дня місяця, за який здійснюється платіж.

Стягнути з Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Крупської, 2-а, ідентифікаційний код 31678853) в доход Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровська, код банку отримувача (МФО) 805012, Рахунок отримувача 31216206782004, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ 26005785) судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 1 360,00 грн (одну тисячу триста шістдесят грн 00 коп).

Видачу наказів доручити господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 05.03.2015р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна