Ухвала суду № 42982119, 03.03.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"03" березня 2015 р. Справа № 911/5604/14

У справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистема», м.Бровари

за участю третьої особи Приватного акціонерного товариства «Ю.Ф.Сі», м.Київ

про стягнення 6731805,50 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: Козачук М.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистема» (далі - відповідач) за участю третьої особи Приватного акціонерного товариства «Ю.Ф.Сі» про стягнення 6731805,50 грн.

Провадження у справі №911/5604/14 порушено відповідно до ухвали суду від 29.12.2014 року та призначено справу до розгляду на 20.01.2015 року.

Відповідач та третя особа, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 20.01.2015 року без поважних причин не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали. Розгляд справи відкладався на 03.02.2015 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 03.02.2015 року повторно не з'явився.

Представник третьої особи у судовому засіданні 03.02.2015 року подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи. Розгляд справи відкладався на 17.02.2015 року.

16.02.2015 року від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 17.02.2015 року не з'явився. Позивач у судове засідання 17.02.2015 року не з'явився та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. У зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 03.03.2015 року.

В судове засідання 03.03.2015 року позивач та відповідач не з'явились, третя особа наполягала на задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Як вбачається з поданого Приватним акціонерним товариством «Ю.Ф.Сі» (позичальник) клопотання, він просить зупинити провадження у справі №911/5604/14 до вирішення спору у пов'язаній справі Господарського суду м. Києва № 910/21274/14, в якій розглядається по суті питання наявності заборгованості та прострочення позивальника за Кредитним договором №44-01-04V, за забезпеченням якого іпотекою заявлено вимогу до іпотекодавця.

Зокрема, в обґрунтування позовних вимог у справі №911/5604/14 Банк посилається на те, що він набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 21.03.2008 року № OLLEKOSIST-08-980/840-Z у зв'язку з невиконанням Позичальником (третьою особою) своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів за Кредитними договорами № 44-01-04 V від 06.04.2004 року, № 21-05V від 10.03.2005 року та № 31-06V від 07.12.2006 року.

Загальна сума заборгованості позичальника з повернення кредитних коштів, що визначена позивачем за Кредитними договорами становить згідно наведеного в позові розрахунку банку (за Кредитним договором-1 1024438,36 дол. США (еквівалентно 13267177,48 грн.) та 1478309,31 грн. штрафних санкцій), (за Кредитним договором-2 1014246,58 дол.США (еквівалентно 13135186,96 грн.) та 1285015,30 грн. штрафних санкцій), (за Кредитним договором-3 1043753,43 дол.США (еквівалентно 13517320,85 грн.) та 1469888,00 грн. штрафних санкцій). Заборгованість складається з заборгованості за основною сумою кредиту, заборгованості по процентам, пені та штрафів.

Однак, в підтвердження наявності та розміру заборгованості позивач посилається виключно на власний розрахунок.

Третьою особою повідомлено суду, що стосовно наявності заборгованості за Кредитним договором № 44-01-04 V від 06.04.2004 року триває судовий розгляд у справі Господарського суду м. Києва № 910/21274/14 (в апеляційній інстанції). По решті Кредитних договорів позивач надав суду копії рішень Господарського суду м. Києва, однак не надав відомостей про набрання ними законної сили, в судові засідання не з'являвся.

Предметом розгляду позовних вимог у справі Господарського суду м. Києва № 910/21274/14 (перебуває на стадії апеляційного перегляду) є встановлення факту існування або відсутності заборгованості позичальника, в погашення якої позивач ставить вимогу про звернення стягнення на заставлене майно у справі № 911/5604/14. По трьом Кредитним договорам, в тому числі і тим, що розглядається у справі № 910/21274/14, укладено спільний договір іпотеки, за яким заявлено позов у справі № 911/5604/14.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином, з огляду на наведені норми законодавства, підставою для відповідальності поручителя є факт порушення зобов'язання боржником.

Враховуючи, що в матеріалах справи Господарського суду м. Києва № 910/21274/14 (перебуває на стадії апеляційного перегляду) розглядається питання порушення боржником основного зобов'язання та застосування відповідальності, відповідне питання є спірним і до розгляду спору у такій справі, факт порушення зобов'язання боржником не вважається встановленим.

Встановлення факту порушення боржником зобов'язання у справі № 911/5604/14 за позовом банку до заставодавця (поручителя), який має бути покладений в основу судового рішення щодо особи з іншим правовим статусом, чинним законодавством не передбачено. Тертя особа за своїм правовим статусом залучається до участі у справі в разі, якщо судове рішення може вплинути на її права та обов'язки, однак відповідний правовий статус не передбачає можливості встановлення у справі певних фактів, які породжують правові наслідки, стосовно саме третьої особи. Крім того, відповідне питання безпосередньо щодо порушення боржником основного зобов'язання є предметом спору в іншій справі.

Таким чином, вирішення питання про відповідальність поручителя (заставодавця), не можливо до вирішення спору у справі про встановлення факту порушення забезпеченого порукою чи заставою зобов'язання боржником.

Також, суд звертає увагу позивача, що солідарний обов'язок поручителя (заставодавця) виникає лише з факту невиконання боржником зобов'язання і є похідним від відповідного факту. За відсутності встановленого факту порушення зобов'язання основним боржником поручительство (як і інші заходи забезпечення зобов'язань) не породжують солідарного обов'язку, на відміну від солідарного обов'язку осіб, які прийняли на себе основне зобов'язання (зобов'язання в якому беруть участь кілька боржників).

Заходи забезпечення виконання зобов'язання не породжують солідарного зобов'язання в розумінні гл. 48 Цивільного кодексу України і породжує солідарний обов'язок лише в разі застосування норм гл. 49 Цивільного кодексу України.

Застосування заходу забезпечення виконання зобов'язання в той час, як питання про наявність відповідного зобов'язання розглядається в іншій судовій справі, встановлення відповідних обставин у даній справі № 911/5604/14 призведе до подвійного вирішення одного і того ж питання та існування двох судових рішень з одного приводу, які можуть відрізнятись, що чинним законодавством не допускається.

Також, судом враховано позицію Вищого господарського суду України, який в п. 4.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 року № 1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» зазначив, що у разі якщо право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням зобов'язання, забезпеченого іпотекою, судам слід встановлювати загальний розмір вимог кредитора та виходити з того, що обов'язковою передумовою звернення стягнення на предмет іпотеки є встановлення судом факту невиконання основного зобов'язання.

Невиконання зазначеної передумови відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про іпотеку» є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Господарським судам слід також враховувати, що виконання основного зобов'язання виключає можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобов'язання.

Разом з тим, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання грошових сум шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18, пов'язаною справою є інша справа, у якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Абзацом 3 пункту 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 року роз'яснено, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Таким чином, оскільки у справі Господарського суду м. Києва № 910/21274/14 (перебуває на стадії апеляційного перегляду) є встановлення факту існування або відсутності заборгованості позичальника, в погашення якої позивач ставить вимогу про звернення стягнення на заставлене майно у справі № 911/5604/14, і відповідні обставини, необхідні для правильного вирішення спору не можуть паралельно встановлюватись Господарським судом Київської області у справі № 911/5604/14, справи є взаємопов'язаними і до розгляду спору у справі № 910/21274/14 повний і всебічний розгляд спору у справі №911/5604/14 не можливий, оскільки реалізація заходів забезпечення зобов'язання залежить від наявності зобов'язання, яке оспорюється в іншій судовій справі. За відсутності встановленого факту існування зобов'язання та його порушення, задоволення вимоги кредитора за рахунок забезпечення зобов'язання не відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевказане та керуючись ч.1 ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі №911/5604/14 до остаточного вирішення пов'язаної з нею справи Господарського суду м. Києва № 910/21274/14.

2. Зобов'язати сторони повідомити господарський суд про результати вирішення спору у справі Господарського суду м. Києва № 910/21274/14.

Суддя А.Ю. Кошик