Рішення № 42981854, 26.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2015Справа №910/29534/14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Веталон"

до Державного підприємства "Конярство України"

про стягнення 46 800,00 грн.

за участю представників:

від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явивсяВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Веталон" (далі - ТОВ "Веталон") з позовом до Державного підприємства "Конярство України" (далі - ДП "Конярство України") про стягнення 46 800,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання поворотно-фінансової допомоги № 27/02-12Ф від 27.02.2012 р., укладеного між ТОВ "Агрофармахім" та ДП "Конярство України", в частині своєчасності та повноти повернення наданих коштів, внаслідок чого у ДП "Конярство України" утворилась заборгованість у вказаній сумі.

Посилаючись на договір про відступлення права вимоги, укладений між ТОВ "Веталон" та ДП "Конярство України" № 2 О від 21.05.2014 р., відповідач просить суд стягнути з Державного підприємства "Конярство України" поворотно-фінансову допомогу у сумі 46 800,00 грн.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

У минулому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду не відома.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.02.2012 між ТОВ "Агрофармахім" (позикодавець) та ДП "Конярство України" (позичальник) був укладений договір про надання поворотно-фінансової допомоги № 27/02-12Ф.

Відповідно до п. 1.1 договору позикодавець зобов'язується надати позичальнику поворотно-фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути її у визначений цим договором строк.

Відповідно до п. 2.1 договору сума поворотно-фінансової допомоги становить 46 800,00 грн.

Позикодавець зобов'язаний надати поворотно-фінансову допомогу протягом 30 банківських днів, з моменту укладення цього договору (п. 3.1 договору).

Строк надання поворотно-фінансової допомоги позичальнику встановлений до 31.12.2012 р. включно. Позичальник зобов'язується повернути суму поворотно-фінансової допомоги у строк не пізніше 31.12.2012 р. (п.п. 4.1, 5.2 договору).

У подальшому до договору були внесені зміни щодо строку повернення допомоги до 30.11.2013 р. (включно) (додаткова угода № 1 від 30.11.2012 р. до договору).

У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов договору ТОВ "Агрофармахім" надало відповідачу поворотно-фінансову допомогу у сумі 46 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 897 від 28.02.2012 р.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо повернення суми даної допомоги у строки, передбачені договором не виконав.

21.05.2014 р. між ТОВ "Агрофармахім" (первісний кредитор) та ТОВ "Веталон" (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги № 2 О, відповідно до якого первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги належне первісному кредиторові за договором про надання поворотно-фінансової допомоги № 27/02-12Ф від 27.02.2012 р.

Таким чином, у спірних правовідносинах позивач замінив ТОВ "Агрофармахім" та до нього перейшли відповідні права та обов'язки стосовно стягнення з відповідача поворотної фінансової допомоги у розмірі 46 800,00 грн.

24.12.2014 р. ТОВ "Веталон" листом № 12 повідомив відповідача про відступлення права вимоги за договором № 27/02-12Ф від 27.02.2012 р., у цьому ж листі просив виконати зобов'язання за вказаним договором. Дана вимога відповідачем була залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Частиною 1 ст. 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 519 Цивільного кодексу України встановлює, що первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи викладене, а також той факт, що доказів повернення фінансової допомоги відповідач не надав, суд вважає, що заявлена заборгованість підлягає стягненню з нього у судовому порядку, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Веталон" до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення 46 800,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Конярство України" (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, ідентифікаційний код 37404165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веталон" (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Камчатська, 26, кв. 3, ідентифікаційний код 38112674) заборгованість у сумі 46 800 (сорок шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного підприємства "Конярство України" (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, ідентифікаційний код 37404165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веталон" (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Камчатська, 26, кв. 3, ідентифікаційний код 38112674) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім ) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 26 лютого 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 03 березня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна