Рішення № 42980613, 02.03.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.03.15р. Справа № 904/271/15

За позовом публічного акціонерного товариства "Племптахорадгосп БРОВАРСЬКИЙ", с.Рожівка, Броварський район, Київська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "АМСТОР ТРЕЙД", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: представник Борисенко Д.В. - довіреність № б/н від 24.02.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Племптахорадгосп Броварський", с.Рожівка, Броварський район, Київська область (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор Трейд", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 133970,43грн. основного боргу.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 9 від 14.01.2015р. ухвалою суду від 21.01.2015р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 05.02.2015р.

29.01.2015р. через канцелярію суду отримано заяву за вих.№24 від 28.01.2015р. про збільшення позовних вимог в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 179335,17грн. за поставлений та неоплачений товар. Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду заяви за вих.№24 від 28.01.2015р. господарський суд визнав її такою, що підлягає прийняттю до розгляду.

Суд розгляд справи відкладав з 05.02.2015р. до 26.02.2015р.

Суд оголошував перерву з 26.02.2015р. до 02.03.2015р.;

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується його заявою за вих.№24 від 29.01.2015 року в якій останній повністю підтримав свої позовні вимоги та просив суд розглядати справу без його участі.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 26.02.2015р.

27.02.2015 року від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів у позивача, а саме оригінали документів, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини, а саме:

- документи, що підтверджують виконання позивачем умов пункту 2.5 договору №47 від 01.04.2014 року (супровідний лист з відміткою про отримання, акт приймання-передачі документів, тощо) щодо надання разом з кожною партією товару до торгового центу відповідача;

- довіреності, які підтверджують повноваження представників сторін договору, уповноважених на підписання товарно-транспортних накладних.

Клопотання відповідача за вих.№б/н від 27.02.2015 року про витребування документів у позивача задоволенню не підлягає, так як процесуальний розгляд справи закінчується, а нагальної потреби в огляді визначених відповідачем документів господарський суд не вбачає.

Крім того, дії відповідача господарський суд розцінює як зловживання процесуальними правами.

02.03.2015р. повноважний представник позивача в судове засідання не з'явився, заявою за вих.№24 від 29.01.2015 року позовні вимоги повністю підтримав та просив суд розглядати справу без його участі.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, просить суд відмовити в його задоволенні, крім того, подав заяву про витребовування додаткових доказів та доповнення до заперечення.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку суду неявка у судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд зробив витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно відповідача станом на 02.03.2015 року та встановив, що правильною адресою відповідача є 49038, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛ., МІСТО ДНІПРОПЕТРОВСЬК, КІРОВСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ ЛЕНІНГРАДСЬКА, БУДИНОК 27.

У судовому засіданні, яке відбулося 02.03.2015р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2014р. публічним акціонерним товариством "Племптахорадгосп Броварський" (далі по тексту - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Амстор Трейд" (далі по тексту - відповідач) укладено договір №47 (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого постачальник зобов'язується поставляти товар на умовах DDP (рампа торгового центру в місті поставки - згідно замовлення покупця), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Товар, що підлягає поставці за цим договором, визначається Специфікацією (Додаток №3), яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.6 договору визначено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортної накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Дата підписання накладної зазначається на штампі покупця "Приймання товару". В разі повернення товару право власності на товар переходить від покупця до постачальника в момент підписання товарної, або товарно-транспортної накладної.

Пунктом 5.1 договору визначено, що загальну суму договору складає сума товару, отриманого по всім накладним.

Пунктом 5.5 договору визначено, що покупець зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений товар, за вирахуванням сум, які передбачені даним договором, які настануть після спливу 30 (тридцяти) банківських днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату товарів два рази на тиждень по робочих вівторках та четвергам (в день, який раніше настане після спливу строку оплати).

Покупець здійснює оплату товарів по робочих вівторках та четвергах (в день, який настане раніше після спливу строку оплати).

Договір діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.2014 року (пункт 7.1 договору).

01.04.2014р. між позивачем та відповідачем було підписано протокол розбіжностей, який прийнято в редакції постачальника і в якому пункт 5.5 договору викладено в наступній редакції:

"Покупець зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений товар, за вирахуванням сум, які передбачені даним договором, які настануть після спливу 23 (двадцяти трьох) календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату товарів два рази на тиждень по робочих вівторках та четвергам (в день, який раніше настане після спливу строку оплати).

Покупець здійснює оплату товарів по робочих вівторках та четвергах (в день, який настане раніше після спливу строку оплати)."

На виконання умов договору між позивачем та відповідачем підписано специфікацію №1 від 01.04.2014р., де сторони узгодили конкретний асортимент та ціну товару.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач за видатковими накладними, а саме:

- видаткова накладна №20424 від 12.12.2014р.;

- видаткова накладна №20494 від 13.12.2014р.;

- видаткова накладна №20659 від 17.12.2014р.;

- видаткова накладна №20662 від 17.12.2014р.;

- видаткова накладна №20663 від 17.12.2014р.;

- видаткова накладна №20664 від 17.12.2014р.;

- видаткова накладна №20775 від 18.12.2014р.;

- видаткова накладна №20737 від 18.12.2014р.;

- видаткова накладна №20823 від 19.12.2014р.;

- видаткова накладна №20826 від 19.12.2014р.;

- видаткова накладна №21173 від 25.12.2014р.;

- видаткова накладна №21149 від 25.12.2014р.;

- видаткова накладна №21077 від 24.12.2014р.;

- видаткова накладна №21079 від 24.12.2014р.;

- видаткова накладна №21073 від 24.12.2014р.;

- видаткова накладна №21074 від 24.12.2014р.;

- видаткова накладна №21075 від 24.12.2014р.;

- видаткова накладна №21248 від 26.12.2014р. поставив відповідачу товар на загальну суму 179335,17грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав, однак скористався наданим йому правом на судовий захист та повідомив господарському суду наступне.

Відповідно до пункту 2.5 договору постачальник зобов'язується надати разом з кожною партією товару перелік документів, а саме товарно-транспортну накладну; замовлення; санітарно-гігієнічний висновок; посвідчення якості товару; ветеринарне свідоцтво тощо. Якщо визначені договором документи (чи один із них) не будуть надані разом з товаром або будуть надані в неналежному вигляді чи не в повному обсязі, то покупець має право відстрочити дату розрахунку з постачальником на строк затримки оформлення (надання) необхідних документів.

Відповідач листом від 23.02.2015 року за вих.№23/02/15 повідомив позивача про відстрочення розрахунку за цим договором на строк затримки оформлення (надання) необхідних документів.

Отже, на думку відповідача, строк розрахунку за укладеним між сторонами договором не настав, що є підставою для відмови у позові.

Відповідач стверджує, що факт передачі товару відповідачу (через уповноважених ним осіб) позивачем не доведено належними доказами.

В доповненнях до заперечень на позовну заяви по суті підтримано первісну позицію відповідача складену іншим представником.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на положення пункту 5.5 договору, строк оплати товару за вказаними вище видатковими накладними є таким, що настав.

Доказів оплати товару в сумі 179335,17грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу, суду першої інстанції відповідачем також не надано.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.2). У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.3). Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч.4). Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ч.5).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позиція відповідача спростовується статтею 666 Цивільного кодексу України, якою визначеною, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Представник відповідача в останньому судовому засіданні стверджував, що відсутні докази передачі позивачем відповідачу документів визначених пунктом 2.5 договору.

Господарський суд зазначає, що відсутність доказів не доводить факт не передачі позивачем відповідачу визначених пунктом 2.5 договору документів.

Господарський суд ознайомився з листом від 23.02.2015 року за вих.№23/02/15, яким відповідач повідомив позивача про відстрочення розрахунку за цим договором на строк затримки оформлення (надання) необхідних документів.

Ознайомившись з листом від 23.02.2015 року за вих.№23/02/15 господарський суд констатує, що його складено після порушення провадження у справі, тобто після 21.01.2015 року, тобто метою складання вказаного документу було зловживання своїми правами.

Господарський суд наголошує, що матеріли справи не містять листів відповідача до позивача, якими відповідач встановлював розумний строк для передачі обумовлених договором документів або відмовлявся від договору чи вчиняв дії спрямовані на повернення товару.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позивач передав, а відповідач отримав товар, однак останній всупереч умов договору за товар вчасно не розрахувався.

Господарський суд встановив, що строк оплати спірного товару настав.

Заперечення відповідача господарським судом визнані необґрунтованими.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2679,40грн.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 199, 265, 266 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор Трейд" (49038, м.Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, буд.27; ідентифікаційний код 39135315) на користь публічного акціонерного товариства "Племптахорадгосп Броварський" (07414, Київська область, Броварський район, с.Рожівка, вул.Слави, 22; ідентифікаційний код 05477043) 179335,17грн. (сто сімдесят дев'ять тисяч триста тридцять п'ять грн. 17 коп.) основної заборгованості; 2679,40грн. (дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять грн. 40 коп.) судового збору, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

04.03.2015р.

Суддя І.В. Петренко