Рішення № 42980319, 04.03.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 березня 2015 р. Справа № 902/105/15

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.,

за участю представників сторін:

прокурор: Сосницька І.В.,

від позивача : Коломієць Д.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Сторож М.Г. - за довіреністю,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: заступника Жмеринського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації ( в подальшому - Вінницька ОДА)

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (в подальшому - ФОП ОСОБА_3)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна екологічна інспекція у Вінницькій області

про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,20 га та приведення її у придатний для використання стан шляхом демонтажу огорожі,-

ВСТАНОВИВ :

Заступник Жмеринського міжрайонного прокурора 30.01.2015р. звернувся до господарського суду Вінницької області в інтересах держави в особі Вінницької ОДА з позовом до ФОП ОСОБА_3 про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку, що розташована в межах прибережно-захисної смуги р. Мурафи площею 0,20га у власність держави в особі Вінницької ОДА, зобов'язання привести самовільно зайняту земельну ділянку у придатний для використання стан, шляхом демонтажу огорожі.

Позов обґрунтований наступним. Жмеринською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку діяльності Станіславчицької сільської ради та ФОП ОСОБА_3 щодо використання земель водного фонду та законності їх забудови. Відповідно до рішення Жмеринського міськрайонного суду від 04.07.2008р. визнано за ФОП ОСОБА_3 право власності на незакінчену будівництвом нежитлову будівлю з прибудовами, готовністю 43%, яка складається з нежитлової будівлі площею основи 39,8 кв.м. та ганку площею основи 104,1 кв.м., яка знаходиться за адресою, АДРЕСА_1. В ході проведення перевірки, при обстеженні території, що межує з вищезазначеною нежитловою будівлею, виявлено факт встановлення огорожі та споруд для відпочинку, в межах прибережно-захисної смуги р. Мурафи, що унеможливлює здійснення вільного загального водокористування. Загальна площа огородженої земельної ділянки становить 0,20га. Будь-які правовстановлюючі документи на огороджену земельну ділянку відсутні. Враховуючи зазначене, земельна ділянка в межах прибережно-захисної смуги р. Мурафи загальною площею 0,20 га на території Станіславчицької сільської ради знаходиться у власності держави та незаконно використовується ФОП ОСОБА_3. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 02.02.2015р. порушено провадження у справі №902/105/15 та призначено до розгляду в засіданні на 04.03.2015р., окрім іншого, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну екологічну інспекцію.

26.02.2015р. від третьої особи надійшли пояснення по суті спору (а.с.49)

27.02.2015р. від позивача надійшов відзив на позов, в якому останній просить задовольнити позовні вимоги (а.с.49).

В судовому засіданні 04.03.2015р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові.

Представник третьої особи зазначив про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідач в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме - 05.02.2015р., що стверджується відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення вх.№926 від 09.02.2015р..

Крім того, відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, за наявними у ній матеріалами, відповідно до змісту ст.75 ГПК України.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04.07.2008р. у справі №2-875 2008р., яке набуло законної 15.07.2008р., позов ОСОБА_3 до Жмеринської РДА Вінницької області про визнання права власності на незавершену будівництвом нежитлову будівлю з прибудовами задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на незакінчену будівництвом нежитлову будівлю з прибудовами, готовністю 43 %, яка складається з нежитлової будівлі, площею основи 104,1 кв.м. та розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.41).

Розпорядженням Жмеринської районної державної адміністрації №647 від 19.09.2008р. надано громадянину ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,50га, в оренду, із земель запасу Станіславчицької сільської ради, для обслуговування закладу харчування (а.с.40).

Згідно висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області №09/1825 від 04.11.2010р. гр. ОСОБА_3 погоджено відведення земельної ділянки для обслуговування закладу громадського харчування виключно до межі прибережно-захисної смуги водного об'єкту (а.с. 45).

13.06.2011р. Жмеринським міжрайонним прокурором винесено постанову про проведення перевірки в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів в діяльності Станіславчиської сільської ради с. Станіславчик Жмеринського району та СПД ОСОБА_3 щодо використання земель водного фонду на території сільської ради та законності їх забудови (а.с.15-16).

Як вбачається з пояснень ОСОБА_3, відібраних старшим прокурором Жмеринської міжрайонної прокуратури Рудяк С.В., у його власності знаходиться нежитлове приміщення, яке знаходиться в АДРЕСА_1. Розпорядженням Жмеринської РДА №647 від 19.09.2008р. ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,50га із земель запасу Станіславчиської сільської ради. На даний час проект землеустрою не затверджений, земельна ділянка під об'єктом нерухомого майна та біля нежитлового приміщення використовується у відсутність договору. Окрім того, під фундаментом, який примикає до приміщення земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів. На огороджену земельну ділянку прибережної захисної смуги будь-які правовстановлюючі документи відсутні, договір оренди не укладався, орієнтовний розмір вказаної земельної ділянки складає 0,25га. Також ОСОБА_3 здійснено будівництво кладки, яка заходить у воду приблизно на 15-17м. Дозвіл на влаштування кладки не отримував (а.с.27).

За результатами перевірки головним спеціалістом відділу ЕКЗРПВХФ Федоровою Ю.Ф. 14.11.2014р. складено протокол про адміністративне правопорушення № 004720 стосовно гр. ОСОБА_3 за ст. 53-1 КУпАП та ст. 211 Земельного кодексу України, в зв'язку з порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Протокол складено в зв'язку з тим, що ОСОБА_3 на території Станіславчицької сільської ради Жмеринського району використовується земельна ділянка в межах прибережної захисної смуги загальною площею 0,20га. На вказаній земельній ділянці встановлено споруди для відпочинку та огорожа. Земельна ділянка використовується за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування або за відсутності правочину щодо неї, що є порушенням ст.ст. 125,126 ЗК України. В протоколі порушник зазначив, що ним проводиться узаконення земельної ділянки, але за певних обставин Жмеринська ОДА не підписує на протязі 6 років проектну документацію. Протокол вручено відповідачу під розпис (а.с.24).

На підставі вищевказаного протоколу старшим державним інспектором охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Кравчуком В.І. 18.11.2014р. винесено постанову №02/157, якою ФОП ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.. Стягнення накладено за те, що ФОП ОСОБА_3 на території Станіславчицької сільської ради Жмеринського району використовується земельна ділянка в межах прибережної захисної смуги загальною площею 0,20га. На вказаній земельній ділянці встановлено споруди для відпочинку та огорожа. Земельна ділянка використовується за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування або за відсутності правочину щодо неї, що є порушенням ст.ст. 125,126 ЗК України. В постанові зроблена відмітка про надіслання копії рекомендованим листом з повідомленням порушнику 19.11.2014р. (а.с.25).

Згідно листа Станіславчицької сільської ради від 19.12.2014р. №2.4-727, адресованого Жмеринському міжрайонному прокурору, виконавчий комітет Станіславчицької сільської ради повідомив про те, що в прибережній захисній смузі річки Мурафа на самовільно зайняті земельній ділянці орієнтовною площею 0,20га ФОП ОСОБА_3 встановлено огорожу (а.с.28).

Згідно листа Головного управління Держзеагентсва у Вінницькій області №10-2-0.3-12571/2-14 від 29.12.2014р. управлінням не надавалася земельна ділянка гр. ОСОБА_3 розміром 0,20 га на території Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області (а.с.29).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

ЗК України передбачено наступне: у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності (ст.83ч.2); у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ст.84ч.1.ч.2); власники земельних ділянок мають право: самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ст.90); обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (ст.122ч.5); передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ст.124ч.1); громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок (ст.211ч.1); згідно ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (ст.212).

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході розгляду справи суд встановив, що земельна ділянка в межах прибережно-захисної смуги площею 0,20 га на території Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області за межами населеного пункту з урахуванням ч.5 ст. 122 ЗК України є власністю держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації.

Як вбачається з матеріалів справи ФОП ОСОБА_3 використовував вказану земельну ділянку, а саме встановив огорожу, у відсутність відповідного рішення компетентного органу, без оформлення відповідних прав на її використання, що відповідно до ст.1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначається як самовільне зайняття земельних ділянок.

Вказані обставини підтверджуються наданими прокурором та позивачем та дослідженими судом доказами, які знаходяться в матеріалах справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення № 004720 від 14.11.2014р., постановою у справі про адміністративне правопорушення №№02/157 від 18.11.2014р., довідкою держінспектора з ОНПС Вінницької області, поясненнями ОСОБА_3 від 24.09.2014р., та іншими наявними у справі доказами.

Зазначені вище обставини переконують суд в наявності підстав для задоволення позову.

Приймаючи до уваги те, що позов заявлено прокурором в інтересах держави, враховуючи зміст роз'яснень пленуму Вищого господарського суду України, які містяться у п. 4.6. постанови від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" та відповідно до положень ст. 49 ГПК наявні підстави для стягнення з відповідача в доход Державного бюджету судового збору в сумі 1218 грн..

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4-3 - 4-5, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 82, 84, 85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер фізичної особи -підприємця ЄДР - НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути самовільно зайняту земельну ділянку, що розташована в межах прибережно-захисної смуги р.Мурафи площею 0,20 га у власність держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21100, код ЄДРЮОФОП 20089290).

3. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер фізичної особи -підприємця ЄДР - НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) привести самовільно зайняту земельну ділянку, що розташована в межах прибережно-захисної смуги р. Мурафа площею 0,20га у придатний для використання стан шляхом демонтажу огорожі.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер фізичної особи -підприємця ЄДР - НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету судовий збір в сумі 1218,00грн..

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 березня 2015 р.

Суддя Грабик В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_2).