Вирок № 42979989, 03.03.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

03.03.2015

Справа №639/594/15-к

Провадження №1-кп/639/140/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Кіся Д.П., за участю секретаря - Мельнікової А.В., сторін кримінального провадження: прокурора - Жили Є.В., обвинуваченого - ОСОБА_1, представника потерпілого - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/594/15-к (в ЄРДР №12015220500000003 від 01.01.2015 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Приколотне Велико-Бурлуцького Харківської області, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою-спеціальною освітою, інваліда 3-ої групи, працюючого організатором з постачання ТОВ «Зелена планета земної», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

22 грудня 2014 року, приблизно о 17 год. 10 хв., ОСОБА_1, керуючи технічно-справним автомобілем НОМЕР_1, рухався в м. Харкові по пр. Постишева зі сторони пр. Ілліча в напрямку вул. Наріманова. При цьому порушуючи, Правила дорожнього руху України, на шляху керованого ним автотранспортного засобу при під'їзді до будинку АДРЕСА_2, на нерегульованому пішохідному переході, де в той час перебував пішохід ОСОБА_3, який рухався зліва-направо по ходу руху автомобіля, не зменшив швидкості свого руху та не прийняв заходів до зупинки керуючого ним транспортного засобу, здійснив наїзд на вищевказаного пішохода.

В результаті дорожньо-транспортної події, ОСОБА_1 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження, а саме: садна обличчя, забита рана верхньої губи, забита рана підборіддя, гематома лівої гомілки, які в сукупності відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 10-А/15 від 14.01.2015 відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також закритий перелом лівої клубової кістки з переходом на дно вертлужної западини із зсувом, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 10-А/15 від 14.01.2015 відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалості розладу здоров'я.

Дана пригода сталася з вини водія ОСОБА_1, який відповідно до висновку автотехнічної експертизи №17/15 від 13.01.2015 року, порушив Правила дорожнього руху України, а саме - п. 18.1., згідно якого, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_4, передбачена ч. 1 ст. 286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, та пояснив як скоїв його при вищезазначених обставинах, зокрема, що 22 грудня 2014 року у вечірній (темний) час доби, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на підставі довіреності, рухався по вул. пр. Постишева зі сторони пр. Ілліча в напрямку вул. Наріманова в м. Харкові в лівій смузі руху зі швидкістю приблизно 45-50 км/год. Штучне освітлення було відсутнє, на його автомобілі було увімкнено ближнє світло фар. На даній ділянці дороги передбачено дві смуги руху в кожному напрямку. Побачивши на відстані приблизно 25 метрів пішоходів, які закінчували переходити проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо по напрямку його руху, він збавив швидкість, але повністю не зупинився. Коли він проїздив вказаний пішохідний перехід, то здійснив правою передньою частиною його автомобілю наїзд на пішохода, яким в подальшому виявився ОСОБА_3 Вказаного пішохода він завчасно не побачив у зв'язку з обмеженою оглядовістю та відсутністю штучного освітлення проїзної частини. Одразу після цього він зупинився, вийшов із автомобілю, та підійшов до пішохода, який сидів приблизно посередині проїзної частини на відстані 1 метру від розмітки пішохідного переходу. Вони разом з братом, який також їхав з ним в автомобілі, допомогли пішоходу піднятися, та відвели його на узбіччя, де дали води, щоб той умився. Після цього він викликав швидку та міліцію.

Цивільний позов ОСОБА_3 в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 4614 грн. обвинувачений ОСОБА_1 визнав в повному обсязі. В частині ж вимог про відшкодування моральної шкоди у сумі 20000,00 грн. ОСОБА_1 визнав позов частково, пояснюючи це тим, що визнає факт спричинення моральної шкоди потерпілому, але вважає розмір позовних вимог надто великим.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення та представник потерпілого.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження всіх доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого. В частині ж цивільного позову докази були досліджені судом в повному обсязі.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в обсязі пред'явленого обвинувачення, є доведеною. Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані правильно як то зазначено вище - за ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; неодружений; працює організатором з постачання ТОВ «Зелена планета земної»; має постійне місце реєстрації та проживання; за місцем проживання характеризується позитивно; раніше не судимий; є учасником бойових дій - інвалідом 3-ої групи.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає його щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, який за змістом ст. ст. 12, 24, 25 КК України є неумисним злочином невеликої тяжкості, його наслідки, обставину, що пом'якшує покарання, особу обвинуваченого, відношення обвинуваченого до скоєного злочину. Також суд враховує, що первинно обвинувачений надавав матеріальну допомогу на лікування потерпілого, що визнається учасниками судового розгляду.

При цьому, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1, попередження скоєння ним нових злочинів, та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому, можливе шляхом призначення йому покарання у виді штрафу в розмірі нижньої межі даного виду покарання, передбаченої санкцією ч. 1 ст. 286 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 в частині компенсації матеріальної шкоди у сумі 4614,00 грн., з урахуванням його визнання обвинуваченим, підлягає задоволенню.

Потерпілим ОСОБА_3 було також заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування спричиненої йому моральної шкоди. Сума його позовних вимог в цій частині склала 20000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній та юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Враховуючи, що діями ОСОБА_1 було завдано шкоду здоров'ю потерпілого, та згідно довідок КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня №3» станом на 27.02.2015 року ОСОБА_3 досі вимушений дотримуватися постільного режиму та є нетранспортабельним, суд вважає доведеним факт спричинення йому діями обвинуваченого моральної шкоди.

Разом з тим, суд враховує: поведінку обвинуваченого, що ним первинно надавалась матеріальна допомога на лікування потерпілого; ОСОБА_1 сам є інвалідом 3-ої групи; а також ступінь його вини, а саме, що відповідне кримінальне правопорушення було скоєне та шкоду здоров'ю потерпілого ним спричинено з необережності.

З огляду на викладене, враховуючи конкретні обставини справи, принцип розумності та справедливості (ст. 3, ч. 3 ст. 23 ЦК України), суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_3 до ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково, стягненню на його користь з обвинуваченого на відшкодування вказаної шкоди підлягає сума у розмірі 14 000,00 грн.

Витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 128, 129, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн.. 00 коп.

Цивільний позов ОСОБА_3 - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 4614 (чотири тисячі шістсот чотирнадцять) грн. 00 коп., а на відшкодування моральної шкоди - 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Процесуальні витрати у розмірі 586 (п'ятсот вісімдесят шість) грн. 80 коп. за проведення судової автотехнічної експертизи стягнути з ОСОБА_4 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з позначкою виду платежу - «за проведення експертизи».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, представнику потерпілого та прокурору.

Суддя Д.П. Кісь