Постанова № 42978120, 27.02.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3523/14-п Головуючий у І інстанції Туманова К.Л.Провадження № 33/780/30/15 Доповідач у 2 інстанції ДимарецькийКатегорія 429 27.02.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Димарецький В.М., за участю: представника Київської митниці ДФС Захарова А.О., представників особи, яку притягнуто до відповідальності - ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2014 року, якою

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина Російської Федерації, проживаючого за

адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.) з конфіскацією в доход держави вилучених згідно протоколу від 5 листопада 2014 року №0617/125120103/14 21800 доларів США та 850 євро, а також стягнуто 36 (тридцять шість) грн. 54 коп. судового збору та витрати на транспортування предметів правопорушення в сумі 25 грн. 53 коп,-

В С Т А Н О В И В :

Як зазначено в постанові судді вказане вище правопорушення ОСОБА_8 вчинив за наступних обставин.

5 листопада 2014 року, о 15 год. 20 хв., під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу ,,Відліт" ДП МА ,,Бориспіль" громадянин Російської Федерації ОСОБА_8, який відлітав з України до Російської Федерації, м. Москва, літаком а/к ,,Аерофлот", рейсом №1801, своїми діями обрав канал позначений символами зеленого кольору - ,,зелений коридор", тим самим відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром ,,білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю ,,зелений коридор", пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі близько 30 000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу ,,Відліт" ДП МА ,,Бориспіль", де ним була видана готівка в розмірі 21800 доларів США та 10850 євро, гроші знаходились в одному із відділень дорожньої сумки пасажира (ручна поклажа), без ознак приховування. Пасажир обрав проходження митного контролю ,,зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті). З виявленої суми пасажиру було пропущено 10000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 850 євро та 21800 доларів США. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним ,,білої лінії" до інспекторів митниці не звертався.

Представник ОСОБА_3, не погоджуючись з вищевказаною постановою судді суду першої інстанції, вважає її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, на основі не аргументованих та необ"єктивних висновків, а також зазначає, що матеріали справи не були досліджені повністю та належним чином. Судом було застосовано надмірно тяжке покарання за вчинене ОСОБА_8 правопорушення. Апелянт також звертаю увагу апеляційного суду на ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції з захисту прав людини, згідно якої кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Крім того, апелянт з огляду на вказане вважає, що застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції з захисту прав людини, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_8 ,,індивідуальний надмірний тягар". В завершенні апеляційної скарги її автор просить змінити постанову суду та скасувати накладання додаткового стягнення у вигляді конфіскації.

Заслухавши пояснення: апелянта - представника ОСОБА_3, ОСОБА_8, його представника - ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу; представника Київської митниці ДФС Захарова А.О., який заперечував проти апеляційної скарги; допитавши свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи та документи надані під час апеляційного розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Винуватість ОСОБА_8 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України встановлена судом першої інстанції на підставі зібраних по справі та наведених у постанові доказах.

Порушення закону згідно ст. 471 МК України тягне за собою накладання штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі, якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України - також конфіскації цих товарів.

Оскільки суддя суду 1-ї інстанції правильно дійшов висновку про винність ОСОБА_8 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України і призначив йому стягнення відповідно до санкції вказаної статті, вважати його занадто суворим, про що зазначає апелянт в апеляційній скарзі, не можна. При цьому апеляційним судом враховується те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про виключні обставини справи, а також про покладання на ОСОБА_8 ,,індивідуального надмірного тягаря" та які б були підставою для застосування при прийнятті рішення по даній справі вказану апелянтом Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини. Не надані такі докази і під час апеляційного розгляду справи.

Порушень закону, які були б підставою для визнання постанови судді не законною, під час апеляційного розгляду не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2014 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області підпис В. Димарецький

Згідно з оригіналом. Суддя В. Димарецький