Рішення № 42978119, 20.02.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/3516/14-ц 2 тома 20.02.2015 20.02.2015 20.02.2015

Провадження №22-ц/784/113/15 Головуючий у 1-й інстанції Губницький Д.Г.

Категорія 20 Доповідач апеляційного суду Кутова Т.З.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 лютого 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої - Кутової Т.З.,

суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,

із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_5

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2014 року за позовом

Приватного підприємства «Злотодар» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс», ОСОБА_7, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Бізнес», ОСОБА_8

про

визнання недійсними правочинів купівлі-продажу рухомого майна та визнання права власності

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 р. ПП «Злотодар» пред'явило позов до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі- ТОВ) «Судносервіс», ОСОБА_7, ОСОБА_5 про визнання недійсними договори купівлі - продажу 9 найменувань сільськогосподарської техніки укладені між ТОВ «Судносервіс» (продавець) та ОСОБА_5 (покупець), оформлені довідками - рахунками від 29 січня 2014 р., що були видані ТОВ «Авто Бізнес».

В позові зазначено, що ПП «Златадар», яке в подальшому змінило назву на ПП «Злотодар», придбало у ТОВ «Судносервіс» за викладеним у простій письмовій формі договором №5 від 05 грудня 2013 р. сільськогосподарську техніку, а саме:

1) трактор колісний марки John Deere 8320R, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер НОМЕР_2;

2) сівалку марки John Deere 1890, 2011 року випуску, заводський номер 1A81890CVBF740301;

3) борону дискову марки John Deere 650, 2011 року випуску, заводський номер 1N00650XPB0740131;

4) бункер зерновий сівалки марки John Deere 1910, 2010 року випуску, заводський номер 1A81910TPAY740276;

5) трактор колісний марки Беларус - 920, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, заводський номер НОМЕР_4;

6) трактор колісний марки Беларус - 82.1, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, заводський номер НОМЕР_6;

7) трактор колісний марки Т-150К, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7, заводський номер НОМЕР_9;

8) трактор колісний марки Т-150К, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8, заводський номер НОМЕР_10;

9) трактор колісний марки Т-150К, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_12, заводський номер НОМЕР_11.

26 січня 2014 року відбулася крадіжка документів на придбану техніку з приміщення ПП «Злотодар», а у лютому 2014 року позивачу стало відомо, що 29 січня 2014 року вказана сільськогосподарська техніка була зареєстровано на ОСОБА_5 Однак, ТОВ «Судносервіс» угоди з приводу відчуження ОСОБА_5 вказаної сільськогосподарської техніки не укладало.

Відповідно до листа Каховської міжрайонної прокуратури від 23 квітня 2014 р. підписи від імені директора ТОВ «Судносервіс» на документах від 27 січня 2014 р., що стали підставою для перереєстрації сільгосптехніки на відповідача ОСОБА_5, а саме в наказах про зняття з обліку і продажу, а також призначення відповідальної особи, довіреностях на здійснення перереєстрації виконані за допомогою кліше - факсиміле.

Посилаючись на викладене, а також на незаконність вказаних договорів, в зв'язку з заволодінням майном що належить позивачу ПП «Злотодар», відсутністю волевиявлення директора ТОВ «Судносервіс» на відчуження спірного майна, відсутністю цивільної дієздатності представника продавця за дорученням ОСОБА_8 на вчинення спірних угод, останній просив визнати вказані угоди недійсними, як такі, що не відповідають вимогам закону.

В судовому засіданні позовні вимоги були збільшені позивач також просив про визнання за ним права власності на вказану техніку за ПП «Злотодар».

Ухвалою суду від 14 серпня 2014 року до участі в справі в якості співвідповідачів залучені ТОВ «Авто Бізнес» та ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 146).

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2014 року позов задоволено, договори купівлі продажу сільськогосподарської техніки в кількості дев'яти найменувань від 29 січня 2014 року між ТОВ «Судносервіс» та ОСОБА_5 визнано недійсними та визнано право власності на вказану сільгосптехніку за позивачем ПП «Злотодар», розподілено судові витрати.

Відповідач ОСОБА_5 в апеляційній скарзі вказує на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, доказам, які надали сторони дав не вірну оцінку, а тому ухвалив незаконне рішення, яке він просив скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 26 травня 2014 року, ПП «Злотодар» зареєстровано з липня 2012 року, з 14 листопада 2013 року його директором є ОСОБА_9 (т. 1 а.с.47-48). 11 березня 2014 року відповідно до внесених змін до установчих документів змінено назву ПП «Златадар» на ПП «Злотодар» (т.1 а.с.62,63).

Відповідно до копій витягу з ЄДРПОУ станом на 20 травня 2013 року значиться зареєстрованим ТОВ «Судносервіс» з 24 листопада 1995 року (т. 1 а.с. 49, 50, 9).

Відповідно до свідоцтв про реєстрацію машин - трактор колісний марки John Deere 8320R, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер НОМЕР_2; сівалку марки John Deere 1890, 2011 року випуску, заводський номер 1A81890CVBF740301; борону дискову марки John Deere 650, 2011 року випуску, заводський номер 1N00650XPB0740131; бункер зерновий сівалки марки John Deere 1910, 2010 року випуску, заводський номер 1A81910TPAY740276; трактор колісний марки Беларус - 920, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, заводський номер НОМЕР_4; трактор колісний марки Беларус - 82.1, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5, заводський номер НОМЕР_6; трактор колісний марки Т-150К, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7, заводський номер НОМЕР_9; трактор колісний марки Т-150К, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8, заводський номер НОМЕР_10; трактор колісний марки Т-150К, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_12, заводський номер НОМЕР_11, власником вказаної техніки було зазначено ТОВ «Судносервіс» (т. 1 а.с.14-23).

Так на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «Судносервіс» від 3 грудня 2013 року щодо продажу вказаної техніки, ТОВ «Судносервіс» було укладено договір купівлі продажу з ПП «Златадар» від 5 грудня 2013 року вказаної спірної сільськогосподарської техніки в кількості зазначених дев'яти найменувань (т.1.а.с.11).

За умовами договору відповідно до п. 4.1 передбачено, що право власності на вказане майно переходить від продавця до покупця в момент передачі товару.

Із змісту акту прийому - передачі від 5 грудня 2013 року вбачається, що спірна сільськогосподарська техніка, яка є предметом вказаного договору, передана покупцеві ПП «Златадар» на підставі видаткової накладної № 14 від 5 грудня 2013 року в кількості дев'яти найменувань загальною вартістю 3790867 грн. ( три мільйони сімсот дев'яносто тисяч вісімсот шістдесят сім гривень), в тому числі з ПДВ в сумі 631811 шістсот тридцять одна тисяча вісімсот одинадцять гривень (т. 1 а.с. 12, 13).

На момент продажу спірна сільськогосподарська техніка продавецем ТОВ «Судносервіс» була знята з обліку (т.2 а.с. 168).

Відповідно до положень ст. 319, 321, ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 334 ЦК України також встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вказаних обставин, районний суд дійшов вірного висновку, що позивач ПП «Злотодар» на підставі вказаного договору купівлі - продажу з ТОВ «Судносервіс» набув право власності на спірну сільськогосподарську техніку в кількості дев'яти найменувань з моменту її передачі, тобто з 5 грудня 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 ЦК України. Згідно із зазначеними вимогами зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України.

У відповідності до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Районним судом також встановлено, що після вказаного договору ТОВ «Судносервіс» 29 січня 2014 року в простій письмовій формі уклав договори на кожну одиницю зазначеної вище сільськогосподарської техніки за №№ 118371, 118372, 118370, 118369, 118354, 118374, 118355, 118353, 118373, у загальній кількості 9 шт., відповідно до яких ТОВ «Судносервіс» в особі ОСОБА_8, що діяв на підставі доручення від 27 січня 2014 року, передало ОСОБА_5 право власності на дану техніку, а той, в свою чергу, зобов'язався прийняти її у власність та оплатити вартість готівковими коштами. Загальна вартість техніки, яка підлягала сплаті покупцем ОСОБА_5 складає за цими 9 договорами 420700 грн. Пунктом 4.7. договорів передбачено, що вони є одночасно актами приймання - передавання майна від продавця до покупця (т. 1а.с.110-118).

Ці договори підписані також представником повіреної особи продавця ТОВ «Авто Бізнес» в особі менеджера ОСОБА_10, який діяв на підставі договору доручення від 29 січня 2014 року. Відповідно до умов договорів, ТОВ «Авто Бізнес» покупцеві видав довідку-рахунок (п.3.3.) (т. 1 а.с.110-118).

На підставі вказаних договорів на ім'я ОСОБА_5 видані свідоцтва про реєстрацію вказаної техніки.

Листами Держсільгоспінспекції в Херсонській області від 31 квітня 2014 року та від 29 травня 2014 року повідомлено, що комісією цієї установи 29 травня 2014 року прийнято рішення на підставі п. 11 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджений постановою КМ України за N694 від 08 липня 2009 р. про скасування відомчої реєстрації 9 одиниць сільськогосподарської техніки за ОСОБА_5 до вирішення питання правоохоронними органами по суті, а також повідомлено те, що реєстраційні документи на техніку були видані ОСОБА_5 (т. 1 а.с.41, т. 2 а.с. 63).

Відповідно до положень ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так із змісту наведеної норми слідує, що за договором купівлі-продажу переходить право власності на продане майно, таким чином продавець може продати лише те майно, яке належить йому на праві власності.

Проте, за оспорюваним договором від 29 січня 2014 року ТОВ «Судносервіс» було продано сільськогосподарську техніку, яка на цей час йому не належала, оскільки за попереднім договором купівлі-продажу від 5 грудня 2013 року її власником було ПП «Злотодар».

Таким чином оспорювані угоди не відповідають наведеним вимогам закону, а також є такими, що порушують права власника майна ПП «Злотодар», а тому відповідно до наведених положень ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України є недійсними.

Районний суд,обґрунтовуючи свій висновок щодо недійсності оспорюваних угод виходив з їх незаконності, в тому числі, оскільки вони (угоди) були укладені без волевиявлення продавця та відсутності цивільної дієздатності представника продавця щодо їх укладення. Проте такий висновок є зайвим, оскільки, порушення права власності позивача шляхом продажу належного йому майна, на що вказував позивач зазначаючи про незаконне заволодіння належним йому майном, і таке встановлено судом, є достатньою підставою для визнання оспорюваних угод недійсними в силу наведених вище обставин, і необхідність в додаткових обґрунтуваннях підстав для цього відсутня.

Таким чином, хоча суд і допустив зайві посилання на зазначені обставини, проте таке не вплинуло на вірність його висновку про невідповідність спірних договорів ст.ст. 203, 215 ЦК України та визнання цих договорів недійсними.

Вказані позовні вимоги суд розглянув до всіх відповідачів по справі та задовольнив. Проте за даними позовними вимогами відповідачі ОСОБА_7, ТОВ «Авто Бізнес» та ОСОБА_8 не мають цивільно-правового інтересу, а тому вказані вимоги до них не підлягають задоволенню, як до неналежних відповідачів. Враховуючи таке, в цій частині оскаржуване рішення суду, на підставі п. 4 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вимог про визнання угод недійсними до вказаних відповідачів.

Вирішуючи позовні вимоги заявлені ПП «Злотодар» додатково про визнання права власності на спірну сільськогосподарську техніку, районний суд виходив з того, що позивач є власником спірного майна оскільки договір купівлі продажу від 5 грудня 2013 року між ПП «Злотодар» та ТОВ «Судносервіс» не визнано недійсним та не розірвано за згодою сторін та спірна техніка перебуває у розпорядженні позивача, а тому такий спосіб захисту, як визнання права власності за правилами ст. 392 ЦК України є вірним в порядку застосування наслідків недійсності правочинів.

Проте з таким висновком суду не можна погодитись.

Відповідно до принципу диспозитивності (стаття 11 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб із зазначених ними підстав та в межах заявлених ними вимог (стаття 31 ЦПК України).

Однак, як вбачається із змісту заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач ПП «Злотодар» не навів в ній будь-яких мотивів чи обґрунтувань цих вимог, а також не зазначив правових підстав, в тому числі і не послався на ст. 392 ЦК України. Також в даній заяві не міститься посилань на застосування наслідків недійсності угод.

Відсутні належні обґрунтування щодо задоволення цих вимог і в рішенні суду. Посилання в рішенні суду на висновки Постанови ВСУ від 25 червня 2014 року у справі за № 6-67 цс 14 є помилковим, оскільки висновок в цій справі не стосується застосування положень ст. 392 ЦК України.

Позивач не посилався на те, що його право власності на спірне майно реально оспорюється відповідачами і в матеріалах справи відсутні дані про пред'явлення останніми такого позову. Навпаки судом встановлено, що договір за яким позивач набув право власності на це майно не оспорений та не розірваний і на даний час такий спір відсутній.

До того ж позивач не позбавлений права на звернення до відповідного державного органу з заявою про реєстрацію вказаної сільськогосподарської техніки та видачу на його ім'я, як власника відповідних посвідчуючих документів.

Враховуючи наведене, рішення районного суду в частині задоволення позовних вимог про визнання права власності на спірну сільськогосподарську техніку слід скасувати на підставі п. 2 ст. 309 ЦПК України та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Доводи апеляційної скарги, стосовно не набуття права власності ПП «Злотодар» на спірну сільхозтехніку, так як договір щодо її купівлі-продажу не зареєстрований в відповідній державній інспекції та останнім не отримані відповідні реєстраційні посвідчення на вказану техніку, не заслуговують на увагу.

Так, відповідно до Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджений постановою КМ України за N694 від 08 липня 2009 року (далі - Порядок відомчої реєстрації ) встановлює обов'язковість реєстрації та зняття з обліку сільськогосподарської техніки (далі - машини) на протязі 10 діб та здійснення інших заходів, пов'язаних з реєстрацією та веденням обліку машин, в тому числі і отримання відповідних свідоцтв із зазначенням власника вказаних машин ( п.3, 5, 8).

Із змісту Порядку відомчої реєстрації слідує, що вона здійснюється з метою контролю за відповідністю конструкцій та технічного стану вказаної рухомої техніки встановленим в Україні вимогам стандартів, правил і нормативів, дотримання вимог законодавства, та забезпечення їх обліку.

Таким чином, вказана реєстрація саме техніки, а не договору, є фактичним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на рухоме майно, тобто реєстрація такого права - це не виникнення самого права, а визнання і підтвердження такого права.

В зв'язку з чим посилання в апеляційній скарзі, на положення ст. 210 ЦК України є безпідставним, оскільки державна реєстрація договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки не передбачена, а реєстрації підлягає власне техніка. А частина 3 ст. 640 ЦК в редакції на час укладення вказаної угоди, на яку також вказує апелянт, не пов'язувала моменту укладення договору з його державною реєстрацією, а лише з його нотаріальним посвідченням , що не стосується спірних угод.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги стосовно доведеності укладання спірних договорів з відома керівника ТОВ «Судосервіс» ОСОБА_7, а також сплати коштів йому особисто про що свідчили допитані в суді свідки, оскільки, відповідно до наведених висновків в даному рішенні вказане не впливає на вирішення спору.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують наведені висновки суду.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати. Так, в зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_8, стягнення з нього судового збору не є вірним.

Враховуючи задоволення позову в частині немайнових вимог та відмову в задоволенні вимог майнового характеру, а також враховуючи, що при подачі позову та апеляційної скарги було сплачено судовий збір за майнову вимогу, з відповідачів ТОВ «Судносервіс» та ОСОБА_5 в дохід держави підлягає стягненню з кожного по 182 грн. 70 коп. судового збору, а також в зв'язку з задоволенням апеляційної скарги в частині майнових вимог - з ПП «Злотодар» на користь ОСОБА_5 слід стягнути сплачені ним 1827 грн. в якості судового збору.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2014 року в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів до ОСОБА_7, ТОВ «Авто Бізнес», ОСОБА_8 та в частині визнання права власності на сільськогосподарську техніку в кількості дев'яти найменувань скасувати, в цій частині ухвалити нове рішення. Це ж рішення в частині розподілу судових витрат змінити.

В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Злотодар» до ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Бізнес», ОСОБА_8 про визнання договорів купівлі-продажу від 29 січня 2014 року укладених між ТОВ «Судносервіс» та ОСОБА_5 недійсними - відмовити.

В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Злотодар» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс», ОСОБА_5, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Бізнес» та ОСОБА_8 про визнання права власності на сільськогосподарську техніку в кількості дев'яти найменувань - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс» та ОСОБА_5 на користь держави по 182 грн. 70 коп. судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства «Злотодар» на користь ОСОБА_5 1827 грн. судового збору.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: