Ухвала суду № 42976698, 03.03.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/16971/13-ц Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.

Категорія 27 Доповідач Гансецька І. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Гансецької І.А.

суддів: Товянської О.В.

Микитюк О.Ю.

при секретарі: Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 18 грудня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до суду з даним позовом. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.03.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 53Ж/ДК-07 за яким банк надав позичальнику кредит в розмірі 40 000,00 доларів США до 20.02.2017 року зі сплатою 11,5 % річних за користування кредитними коштами.

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між ТОВ «Український промисловий банк», ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як поручителем, 21.03.2007 року укладено договір поруки № 53Ж/ДП-07, відповідно до якого остання поручилась перед кредитором за виконання позичальником його кредитних зобов'язань.

30.06.2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань від ТОВ «Український промисловий банк» до ПАТ «Дельта Банк».

В зв'язку з невиконанням позичальником грошових зобов'язань позивач просив, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 613549,13 грн.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 18 грудня 2014 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 613549,13 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 369859,46 грн., відсотків за користування кредитними коштами в сумі 211661,76 грн., комісії в сумі 31027,91 грн. та судові витрати.

В апеляційних скаргах апелянти, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права просять скасувати рішення Богунського районного суду м.Житомира від 18.12.2014 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначають, що позивач не повідомив їх про зміну кредитора, не надав доказів направлення письмової вимоги про дострокове повернення боргу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 21 березня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 53Ж/ДК-07, згідно якого ОСОБА_2 надано кредит в розмірі 40 000,00 доларів США до 20 лютого 2017 року зі сплатою 11,5 % річних. Відповідно до кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити відсотки частинами у розмірі не менш як 333, 33 доларів США по 10 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3, як поручителем, 21.03.2007 року укладено договір поруки № 53Ж/ДП-07, згідно якого остання поручилась перед кредитором за виконання позичальником його кредитних зобов'язань.

Відповідно до умов договору поруки поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за кредитним договором.

30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь АТ «Дельта Банк». Згідно вказаного договору АТ "Дельта Банк" набув права вимоги по кредитному договору № 53Ж/ДК-07 та договору поруки № 53Ж/ДП-07 від 21.03.2007 року.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлене договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідачами не надано суду доказів того, що вони продовжували виконувати свої зобов'язання за кредитним договором на користь ТОВ «Укрпромбанк».

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що у зв'язку з порушенням виконання умов кредитного договору ОСОБА_2 , станом на 28.07.2014 року утворилась заборгованість за кредитом в сумі 369859,46 грн., відсотків за користування кредитними коштами в сумі 211661,76 грн., комісії в сумі 31027,91 грн. Розмір заборгованості відповідачами не оспорюється.

Пунктом 6.2 кредитного договору від 21.03.2007 року передбачено, що банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту та нарахувань у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником чи поручителем умов договорів, а позичальник зобов'язанний протягом 15 календарних днів з дати надіслання відповідної вимоги від банку повернути всю суму кредиту та нарахування.

За змістом пунктів 4,5 договору поруки від 21.03.2007 року, у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за кредитним договором кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги з зазначенням суми заборгованості та реквізитами рахунків, на які поручитель зобов'язаний сплатити заборгованість не пізніше 5 днів з моменту її отримання.

Відповідно до п. 10 договору поруки цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Згідно з положеннями частини ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пунктом 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

В матеріалах справи міститься копія вимоги ТОВ «Укрпромбанк» про дострокове повне виконання зобов'язань згідно договору поруки, адресована ОСОБА_3 28.04.2010 року (а.с.93) та копія досудової вимоги від 28.12.2012 року на ім'я ОСОБА_2(а.с.22) про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором. Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні наполягала на тому, що нею не було і не могло бути отримано дані вимоги, оскільки з 30.06.2009 року вона не проживала за адресою, зазначеною у повідомленнях, АДРЕСА_1, що підтверджується паспортними даними про зняття її з реєстраційного обліку з даної адреси і реєстрації у с. Піски Житомирського району. Крім зазначеного, позивачем не надано суду доказів відправлення і отримання ОСОБА_3 зазначених вимог про дострокове погашення кредиту. За таких обставин, договір поруки не є припиненим.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи обох апеляційних скарг не спростовують висновків суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ,324, 325ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 18 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді: