Вирок № 42975761, 04.03.2015, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/291/15-к

Провадження № 1-кп/163/22/15

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2015 року м.Любомль

Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Мосієвича І.В.

при секретарі Костюк Р.М.

з участю прокурора Оксентюк Б.А.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль кримінальне провадження №12014030150000297 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, 15.10.2014, близько 21 години 30 хвилин, в темну пору доби, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно несправним мотоциклом марки "Вайпер", без номерного знаку, на якому відсутня фара ближнього чи дальнього світла, із пасажиром без мотошоломів, рухаючись вулицею Центральною, с. Бережці, Любомльського району, Волинської області, не вибрав безпечної швидкості руху та не справившись з керуванням допустив падіння на кам'яну поверхню проїзної частини.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді гематоми м'яких тканин на потиличній ділянці зліва, підшкірних гематом голови з обох сторін на рівні тім'яних ділянок, вираженої картини геморагічного забою лобної і скроневої долей справа, помірної субдуральної гематоми скроневої і тім'яної долей справа, важкої черепно- мозкової травми, забою головного мозку та гострої субдуральної гематоми справа, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

У прямому причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками являється те, що ОСОБА_2 грубо порушив Правила дорожнього руху України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме:

п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян;

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

г) під час руху на мотоциклі бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 2.9. Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння;

п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку ..., щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 19.1. У темну пору доби ... на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:

а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла;

п. 31.4. Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

31.4.3. Зовнішні світлові прилади:

а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджена такими доказами у справі.

Сам обвинувачений в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю та показав, що 15 жовтня 2014 року він разом із своєю рідною сестрою ОСОБА_1 близько 20 год. вживав спиртні напої в с.Римачі Любомльського району Волинської області. Близько 21 год. 15 хв., того ж дня, він разом з потерпілою ОСОБА_1 мотоциклом марки "Вайпер", у якого не працює світло фар, поїхали додому у с. Бережці Любомльського району. Коли знаходились в селі Бережці, неподалік автобусної зупинки то він наїхав на камінь і вони впали на кам'яну дорогу. Від падіння його сестра отримання тілесні ушкодження.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтвердила покази обвинуваченого, в даний час почуває себе добре. Усі завдані їй збитки обвинуваченим відшкодовано в повному обсязі та просить суворо його не карати.

Таким чином, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні не оспорили, при цьому обвинувачений визнав їх повністю. Заявлений цивільний позов Любомльською міжрайонною прокуратурою Волинської області в інтересах держави щодо стягнення матеріальної шкоди завданої злочином визнав повністю.

У зв'язку наведеним суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження обмежився допитом обвинуваченого та потерпілої, дослідивши докази по справі котрі характеризують обвинуваченого як особу, висновок судово-медичної експертизи та докази, що стосуються цивільного позову і приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині повністю доведена в судовому засіданні, а кваліфікація його дій органами досудового слідства є правильною.

При цьому, висновком експерта №172 від 24.10.2014 року стверджено, що потерпіла ОСОБА_1 внаслідок вчинення злочину обвинуваченим, отримала тілесні ушкодження у вигляді гематоми м'яких тканин на потиличній ділянці зліва, підшкірних гематом голови з обох сторін на рівні тім'яних ділянок, вираженої картини геморагічного забою лобної і скроневої долей справа, помірної субдуральної гематоми скроневої і тім'яної долей справа, важкої черепно - мозкової травми, забою головного мозку та гострої субдуральної гематоми справа, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілій ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України.

Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується по місцю проживання, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До пом'якшуючих обставин суд відносить те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, останній з'явився зі зізнанням та щиро кається у вчиненому кримінальному правопорушенні.

До обтяжуючих покарання обставини обвинуваченому суд відносить, вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наведене, а також ступінь тяжкість вчиненого злочину, суд приходить до висновку, що покарання ОСОБА_2 слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі. Оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, права керування транспортними засобами у ОСОБА_2 відсутні, тому обвинуваченому не призначається додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, і за обставинами справи, в тому числі, що пом'якшують його покарання, зокрема щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, його особи, який позитивно характеризується по місцю проживання, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання останнього можливе без ізоляції його від суспільства, а тому від відбування основного покарання ОСОБА_2 слід звільнити на підставі ст.75 КК України з випробовуванням та іспитовим строком на два роки, враховуючу обтяжуючу обставину, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Таке визначене покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання, його меті, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, та буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов Любомльської міжрайонної прокуратури Волинської області в інтересах держави, в особі Волинської обласної клінічної лікарні до обвинуваченого про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України підлягає повному задоволенню.

Обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, до вступу вироку в законну силу, слід залишити без змін, оскільки клопотання про скасування цього заходу чи обрання іншого сторонами не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати за залучення експертів, відповідно до вимог ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного судом основного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, зокрема не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися в інспекцію для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній - особисте зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1179 (одну тисячу сто сімдесят дев'ять) гривень 36 копійок процесуальних витрат за залучення експертів.

Цивільний позов Любомльського міжрайонного прокурора в інтересах Волинської обласної клінічної лікарні до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Волинської обласної ради - 2691 (дві тисячі шістсот дев'яносто одну) гривню 48 копійок майнової шкоди на рахунок Волинської обласної ради: код ЄДРПОУ 38009371, р/р 31416544700001, Банк ГУДКС у Волинській області МФО 803014, призначення платежу 24060300.

Речові докази:

- мотоцикл марки "Вайпер" червоного кольору без реєстраційних документів, який зберігається на штрафмайданчику в Любомльському РВ УМВС України у Волинській області після вступу вироку в законну силу - повернути власнику ОСОБА_2 в повне користування та розпорядження або уповноваженій ним особі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий : суддя Мосієвич І.В.