Ухвала суду № 42974864, 27.02.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 334/6130/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/207/15 Головуючий в 1-й інстанції

Категорія ст.119 ч.1 КК України Турбіна Т.Ф. Доповідач у 2-й інстанції

Імберова Г.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2015 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Імберової Г.П.

суддів Прямілової Н.С., Жовніренко В.П.

при секретарі Торбач Ю.О.

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014080000000103, за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні, захисника ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10 грудня 2014 року відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.119, ч.2 ст.296 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.186 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Степанченко А.В.,

обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисник ОСОБА_3,

потерпіла ОСОБА_6

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою звільнити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, посилаючись на те, що:

- в порушення вимог ст.314 КПК України суд під час підготовчого судового засідання вдався до оцінки обставин вчинення кримінальних правопорушень та піддав сумніву правильність викладення слідчим об'єктивної та суб'єктивної сторони інкримінованих обвинуваченим злочинів;

- КПК України не передбачено винесення окремих процесуальних рішень щодо перекваліфікації дій особи, а ЄРДР передбачено можливість внесення змін до фабули кримінального правопорушення та правової кваліфікації, що й було зроблено слідчим;

- з огляду на те, що постанова про зміну обвинувачення в суді була винесена прокурором під час судового розгляду кримінальної справи згідно з КПК України 1960р., зазначене процесуальне рішення не відображено в реєстрі матеріалів досудового розслідування, тому доводи суду в цій частині є надуманими;

- висновки суду про не зазначення в обвинувальному акті потерпілого не відповідають дійсності, оскільки в обвинувальному акті зазначено, що потерпілою є ОСОБА_6;

- доводи суду про порушення прокурором вимог КПК України під час долучення до матеріалів справи матеріалів кримінального провадження є незаконними, оскільки при вирішенні судом питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду, прокурор має право заявляти клопотання про долучення документів і матеріалів. Більш того, клопотання прокурора від 29.07.2014р. про долучення до справи матеріалів кримінального провадження під час підготовчого судового засідання судом було задоволено;

- судом в порушення ч.2 ст.317 КПК України під час підготовчого судового засідання представнику потерпілої було надано можливість ознайомитися із матеріалами кримінального провадження;

- в порушення ч.4 ст.286 КПК України клопотання захисника про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України від 10.11.2014р. було розглянуто лише 10.12.2014р. Не розглянувши клопотання захисника, суд приступив до розгляду клопотання представника потерпілих про повернення обвинувального акту прокурору, чим безпідставно надав перевагу у розгляді клопотання представника потерпілої. Більш того, описова та резолютивна частина ухвали не містить посилань про результати розгляду клопотання представника потерпілої;

- суд необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання захисника про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, оскільки для цього наявні всі законні підстави.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою звільнити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, мотивуючи тим, що:

- суд в порушення вимог ст.314 КПК України під час підготовчого судового засідання дав детальний аналіз доказів у справі;

- питання відповідності обвинувального акту відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вимогам КПК України вже було предметом дослідження судом апеляційної інстанції та було встановлено повну відповідність обвинувального акту вимогам КПК України;

- в порушення ч.4 ст.286 КПК України клопотання захисника про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України від 10.11.2014р. було розглянуто судом лише 10.12.2014р.;

- суд необґрунтовано відмовив в задоволенні його клопотання про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, оскільки для цього наявні всі законні підстави.

В запереченнях на апеляційні скарги потерпіла ОСОБА_6 просить апеляційні скарги залишити без задоволення, оскільки наведені в них доводи є необґрунтованими та безпідставними, а ухвалу суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою, оскільки обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не відповідає вимогам ст.291 КПК України, а умисел ОСОБА_4 був спрямований на заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень потерпілому.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10 грудня 2014 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно обвинувачених ОСОБА_4 за ч.1 ст.119, ч.2 ст.296 КК України та ОСОБА_5 за ч.2 ст.296, ч.1 ст.186 КК України, повернутий прокурору прокуратури Запорізької області для усунення порушень вимог КПК України та залишено без розгляду клопотання захисника ОСОБА_3 про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України і закриття кримінального провадження.

В судовому засіданні апеляційної інстанції:

- прокурор, обвинувачені, захисник підтримали апеляційні скарги, просили їх задовольнити;

- потерпіла заперечувала проти апеляційних скарг, просила ухвалу суду залишити без змін.

Вислухавши доповідача, прокурора, обвинувачених, захисника, потерпілу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ухвали, до суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4, обвинуваченого за ч.1 ст.119, ч.2 ст.296 КК України, та ОСОБА_5, обвинуваченого за ч.2 ст.296, ч.1 ст.186 КК України.

За результатами підготовчого судового засідання суд повернув обвинувальний акт прокурору, мотивуючи тим, що:

- в обвинувальному акті відсутній детальний опис об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, оскільки в обвинувальному акті не зазначено жодних встановлених фактичних обставин, за яких стало можливим продовження ОСОБА_4 хуліганських дій у відношенні до ОСОБА_7 після того, як внаслідок спричинених тілесних ушкоджень ОСОБА_7 втратив свідомість і помер;

- в обвинувальному акті наявні очевидні суперечності щодо викладення причин смерті ОСОБА_7;

- в обвинувальному акті відсутній детальний опис об'єктивної сторони вчиненого ОСОБА_5 грабежу, викладені в обвинувальному акті фактичні обставини цього злочину є суперечливими і неповними, оскільки ОСОБА_5 інкримінується вчинення грабежу - відкрите заволодіння телефоном ОСОБА_7, коли той знаходився у безпорадному стані. В чому полягав або чим був викликаний безпорадний стан ОСОБА_7, в обвинувальному акті не зазначено;

- в обвинувальному акті момент смерті ОСОБА_7 не зазначено. Між тим, прокурор та інші учасники процесу у судовому засіданні пояснювали, що в ході досудового розслідування встановлені більш конкретні дані щодо часу смерті ОСОБА_7, однак це не знайшло відображення у обвинувальному акті, що свідчить про поверхневий виклад фактичного складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, оскільки не розкрито повно склад зазначеного злочину, не вказано мотив вчинення кримінального правопорушення;

- при кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.119 КК України, в обвинувальному акті мають бути зазначені фактичні обставини, які свідчать що ОСОБА_4, наносячи удари ОСОБА_7, не передбачав можливості настання смерті ОСОБА_7, хоча мав фактичну можливість (повинен був і міг) передбачити настання його смерті. Між тим, в обвинувальному акті вказується, що ОСОБА_4 розумів, що внаслідок його ударів ОСОБА_7 може втратити свідомість (чим супроводжувалась черепно-лицева травма). Також в обвинувальному акті зазначається, що ОСОБА_4 не передбачав можливості настання смерті ОСОБА_7 від аспірації блювотних мас, хоча мав фактичну можливість передбачити це, при цьому жодних фактичних обставин, з яким пов'язується такий висновок, не наведено. Тобто характер висунутого обвинувачення не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження;

- згідно обвинувального акту, потерпілою особою від кримінального правопорушення є ОСОБА_6 Кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.186 КК України, завдано матеріальних збитків на суму 461,30 грн., однак всупереч вимогам ст.291 КПК України відомості про потерпілу особу, якій спричинено зазначений розмір шкоди, в обвинувальному акті не зазначено;

- у реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначена така процесуальна дія як винесення прокурором постанови від 02.12.2013р. про перекваліфікацію дій обвинувачених на ч.2 ст.121 КК України;

- аналіз процесуальних дій з 28.03.2014р. дає підстави для висновку, що внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.119 КК України, у реєстрі матеріалів досудового розслідування не відображено;

- в порушення вимог КПК України до обвинувального акту на стадії підготовчого судового засідання долучені всі матеріали кримінального провадження з усіма доказами у справі.

Крім того, суд залишив без розгляду клопотання захисника про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, мотивуючи тим, що воно заявлено передчасно, оскільки за встановлених судом недоліків обвинувального акту розглянути клопотання по суті та прийняти об'єктивне та обґрунтоване рішення неможливо.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Розгляд кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні завершується прийняттям одного з п'яти передбачених ч.3 ст.314 КПК України рішень. Суд у певній логічній послідовності має право і повинен:

- визначити, чи підсудне йому кримінальне провадження з огляду на чіткі правила встановлення територіальної підсудності, виписані в ч.1 ст.32 КПК України;

- встановити, чи немає підстав для закриття провадження, до яких згідно з п.4-8 ч.1 та ч. 2 ст.284 КПК України, крім іншого, належить і звільнення особи від кримінальної відповідальності;

- встановити, чи відповідають вимогам КПК України обвинувальний акт (ст.291 КПК), клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (ст.292 КПК);

- затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК;

- призначити судовий розгляд.

Незважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції при отриманні обвинувального акту послідовність прийняття рішень у підготовчому судовому засіданні порушив.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що у підготовчому судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 (т.7 арк.45) звернулися до суду з заявою-клопотанням про звільнення їх від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України.

За таких обставин, відповідно до ч.4 ст.286 КПК України суд повинен був невідкладно розглянути таке клопотання та у разі встановлення судом необґрунтованості заявленого клопотання про звільнення від кримінальної відповідності, ухвалою відмовити в його задоволенні та продовжити судове провадження в загальному порядку.

Але суд, не приймаючи рішення по заявленим клопотанням обвинувачених, почав перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України по клопотанню потерпілої та прийшов до висновків, що обвинувальний акт відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не відповідає вимогам ст.291 КПК України та повернув обвинувальний акт прокурору для усунення порушень вимог КПК України.

Так, повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд вказав, що в обвинувальному акті відсутній детальний опис об'єктивної сторони злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.186 КК України; не зазначено момент смерті ОСОБА_7; наявні очевидні суперечності щодо викладення причин смерті ОСОБА_7; не розкрито повно склад злочину, передбаченого ст.119 КК України; до обвинувального акту на стадії підготовчого судового засідання долучені всі матеріали кримінального провадження з усіма доказами у справі. Крім того, обвинувальний акт не містить відомості про потерпілу, якій спричинено шкоду.

Разом з тим, суд в підготовчому судовому засіданні, лише перевіряє обвинувальний акт на предмет викладення в ньому відомостей, передбачених п.1-9 ч.2 ст.291 КПК України, але підстави повернення обвинувального акту свідчать про оцінку та аналіз змісту фактичних обставин кримінальних правопорушень, які встановлені прокурором, що не передбачено межами підготовчого судового засідання, а розглядаються під час судового розгляду.

За таких обставин ухвалу суду не можна визнати законною, вона підлягає скасуванню.

Враховуючи, що суд, залишаючи без розгляду клопотання захисника про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, мотивуючи тим, що воно заявлено передчасно, у підготовчому судовому засіданні не перевірив підстави звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України та не прийняв рішення про задоволення або відмову в задоволенні такого клопотання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги захисника і прокурора підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10 грудня 2014 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно обвинувачених ОСОБА_4 за ч.1 ст.119, ч.2 ст.296 КК України та ОСОБА_5 за ч.2 ст.296, ч.1 ст.186 КК України, повернутий прокурору прокуратури Запорізької області для усунення порушень вимог КПК України та залишено без розгляду клопотання захисника ОСОБА_3 про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України і закриття кримінального провадження, скасувати.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.119, ч.2 ст.296 КК України та ОСОБА_5 за ч.2 ст.296, ч.1 ст.186 КК України направити у той же суд для призначення підготовчого судового засідання.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

Г.П. Імберова Н.С. ПряміловаВ.П. Жовніренко