Вирок № 42972669, 03.03.2015, Волноваський районний суд Донецької області

0506/5455/2012

1/221/19/2015

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Ромахова В.І.

при секретарі Чемезової Г.О.

з участю прокурора Юрченко І.В.

з участю адвоката ОСОБА_1

з участю підсудної ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась у м.Торез, Донецької області, громадянки України, освіта середньо-спеціальна, на працюючої, вдови, раніше на судимої, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2012 року приблизно о 12-00 годині між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які знаходились в стані алкогольного сп'яніння, в квартирі АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, виникла сварка, внаслідок якої ОСОБА_3 побив ОСОБА_2 , і вона пішла у суміжне приміщення ванної кімнати та туалету, де почала мити посуд, посеред якого знаходився і кухонний ніж. ОСОБА_3 зайшов за нею та сів на унітаз, при цьому намагався нанести удар кулаком руки. У цей момент ОСОБА_2, тримаючи в руці кухонний ніж, який мила, усвідомлюючи небезпеку для свого здоров'я, внаслідок вчинення дій, які були скоєнні у її відношенні та з метою захисту свого здоров'я, не застосовуючи при цьому інші засоби самозахисту, діючи з перевищенням меж необхідної оборони, умисно, завдала удар лезом ножа в область задньої поверхні грудної клітини ОСОБА_3, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення по задній поверхні грудної клітини праворуч з пошкодженням правої легені, які перебувають в причинному зв'язку із смертю потерпілого, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в відділенні інтенсивної терапії Волноваської ЦРЛ.

Підсудна ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнала частково та пояснила, що вона дійсно у 2009 році познайомилась з ОСОБА_3, який звільнився з місць позбавлення волі та проживала з ним у фактичних шлюбних відносинах. З 2011 року відношення між ними погіршилися, з причини того, що ОСОБА_3 не працював, постійно зловживав спиртними напоями, в стані алкогольного сп'яніння завжди ображав та знущався з неї, жорстоко бив. Вона неодноразово викликала працівників міліції, зверталась за медичною допомогою, але в лікарні не лежала, від проведення судово-медичної експертизи відмовлялась, усе прощала ОСОБА_3, жаліла його. В останній час він став більш агресивним, але вона все одно жаліла його. У кінці травня 2012 року сильно побив її, зламавши ніс. Вона звернулась з заявою до міліції. Після цього ОСОБА_3 пішов від неї, але постійно у стані алкогольного сп'яніння приходив, вибивав двері, крав речі та продукти, вона телефонувала його матері, просила забрати його додому.

23 червня 2012 року приблизно о 12-00 годині ОСОБА_3 знову в стані алкогольного сп'яніння прийшов до неї додому, вона була твереза, та почав вимагати віддати йому алюмінієві миски, каструлі, сковороди, щоб продати їх та ще випити, вона відмовила йому та попросила піти. Він почав наносити їй удари кулаками та вимагати речі. Вона пішла в ванну кімнату мити посуд у раковині. ОСОБА_3 прийшов за нею, та погрожуючи та ображаючи її, погрожував побити її, вимагав дати йому речі. Вона мила посуд, а він сів поряд на унітаз. В цей час вона побачила, що ОСОБА_3 намагається нанести їй удар кулаком руки в стегно ноги, вона повернулась до нього та через його голову (оскільки він сидів) нанесла удар кухонним ножем, який в цей час знаходився у неї в руці, оскільки вона його мила. Після чого вибігла з квартири, подзвонила сусідам, попросила викликати міліцію та швидку допомогу. Очікувала їх приїзду у під'їзді будинку, в квартиру не повернулась, оскільки перелякалась, що ОСОБА_3 знову буде її бити.

Не дивлячись на те, що підсудна ОСОБА_2 вину в пред'явленому їй злочині визнала частково, її вина знайшла своє повне підтвердження у ході як досудового слідства, так і в ході судового розгляду справи.

Як вбачається з протоколу відтворення обстановки та обставин подій від 26 червня 2012 року ОСОБА_2 показала та розповіла з яких обставин, та як вона наносила удар ножем ОСОБА_3 (л.с.31).

Згідно протоколу огляду місця події від 23 червня 2012 року з квартири підсудної були вилучені кухонний ніж, наволочка та подушка (л.с. 10-16).

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, допитані в судовому засіданні, суду пояснили, що вони мешкають зі ОСОБА_6 в одному під'їзді, вона проживала з ОСОБА_3 у цивільному шлюбі, який зловживав спиртними напоями, часто бив ОСОБА_2, бив віконне скло в її квартирі, вибивав двері. Можуть характеризувати ОСОБА_2, як спокійну, не скандальну жінку.

Допитана на стадії досудового слідства потерпіла ОСОБА_7, пояснення якої оголошені в судовому засіданні, пояснила, що у неї був син ОСОБА_3 1976 року народження, який проживав зі ОСОБА_2 в м. Волноваха, Донецької області. ІНФОРМАЦІЯ_2 їй подзвонив знайомий її сина ОСОБА_8, який їй повідомив, що сина вбила ОСОБА_2 Обставини вбивства їй не відомі, зі ОСОБА_2 на цю тему вона не спілкувалась.

Вона приїхала до м. Волноваха за місцем проживання її сина. Усі витрати на поховання сина вона взяла на себе. Питання, щодо позовних вимог їй роз'яснені.

ОСОБА_2 просить наказати суворо.(л.с.109-110 том 1, л.с. 143 том 2).

Свідок ОСОБА_9, допитаний на стадії досудового слідства, пояснення якого були оголошені в судовому засіданні, суду пояснив, що підсудна та ОСОБА_3 часто сварились, кричали, ОСОБА_3 часто пив, бив ОСОБА_2 У стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 себе не контролював. Розбивав електричний лічильник у під'їзді, бив скло у квартирі. Близько опівдні 23.06.2012 року, він йшов додому. В під'їзді він зустрів свою сусідку ОСОБА_2, яка стояла біля своєї квартири та тримала в руках ніж. Вона сказала, що вдарила ножем свого співмешканця ОСОБА_3, попросила викликати швидку допомогу. Він по телефону викликав швидку допомогу та міліцію.

Свідок ОСОБА_10, допитана на стадії досудового слідства, пояснення якої були оголошені в судовому засіданні, суду пояснила, підсудна її сусідка. Мешкала вона з ОСОБА_3, який зловживав спиртними напоями, часто її бив, вибивав двері, бив віконне скло. Сварки були постійними. Вона радила ОСОБА_2, щоб та вигнала ОСОБА_3 23.06.2012 року опівдні ОСОБА_2 прийшла до неї та сказала, що ОСОБА_3 знову б'є її. До неї в квартиру не пішла, т.я. злякалась, чула з квартири підсудної крики. Приблизно через годину прийшла ОСОБА_2, в руках у неї був ніж, вона сказала, що ударила ножем ОСОБА_3, просила подзвонити викликати швидку допомогу та міліцію. Вона злякалась, замкнула двері на замок, в лікарню не дзвонила, тому що не повірила підсудній, а через 20 хвилин приїхала швидка допомога, але вона не виходила.

Свідок ОСОБА_11, допитана на стадії досудового слідства, пояснення якої були оголошені в судовому засіданні, суду пояснила, що 23.06.2012 року вона була вдома у ОСОБА_2, де випила горілку, яку принесла з собою, сп'яніла та заснула. Через деякий час прокинулась та побачила ОСОБА_3, який лежав, а лікар надавав йому первинну допомогу, після чого його повезли до лікарні. Потім приїхали працівники міліції, яким ОСОБА_2 розповіла про те, що трапилось, а саме, що вона ударила ОСОБА_3 який ударив її, а вона ударила його ножем.

Судом вивчено висновок судово-імунологічної експертизи № 1012 від 30.07.2012 року, на клинку ножа, наволочці та подушці, які були вилучені з місця події, виявлена кров, яка могла належати потерпілому, а на рукоятці ножа виявлено піт, який може належати підсудній.

Судом вивчено висновок судово-медичної експертизи № 127 (в) від 16 липня 2012 року з якого вбачається, що потерпілому були нанесені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення спини справа з ушкодженням верхньої та нижньої долі правої легені, який супроводжувався масивною внутрішньоплевральною кровотечею, яка утворилася від дії плоского колючо-ріжучого предмету, яким міг бути ніж, незадовго перед потраплянням в лікарню та перебуває в причинному зв'язку зі смертю, а стосовно живих осіб відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя; смерть потерпілого ОСОБА_3 настала в наслідок проникаючого колото-різаного поранення спини справа з ушкодженням верхньої та нижньої долі правої легені, яке супроводжувалося масивною внутрішньоплевральною кровотечею , яке ускладнилося геморагічним шоком. Смерть потерпілого настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 9 годині 45 хвилин. Згідно даних лабораторного вивчення крові ОСОБА_3, етиловий спирт, який було знайдено, свідчить про те, що перед смертю ОСОБА_3 вживав спиртні напої у великій кількості та на момент потрапляння його до лікарні знаходився у стані сильної алкогольної інтоксикації. Не виключає утворення вказаного ножового поранення при обставинах, які були вказані підсудною при допиті її в якості підозрюваної. Враховуючи характер та локалізацію колото-різаної рани, її утворення в наслідок падіння з висоти власного росту неможливо.

Висновок по судово-медичній експертизи за № 125 (в) від 02.08.2012 року не відноситься до тілесних пошкоджень, які були причинені підсудній 23.06.2012 року. З приводу нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_3, які він наніс підсудній 23.06.2012 року, вона в лікарню не зверталась, т.я. вони були не значними.

Судом вивчено висновок комісійної судово-медичної експертизи № 524 від 28.09.2012 року, що свідчить, що при потраплянні до стаціонару, лікуванні та при вивченні трупа ОСОБА_3 були виявлені наступні тілесні ушкодження: кровопідтьоки вік лівого ока, правого передпліччя, правої кісті, правого стегна, правої голені, які утворилися незадовго перед потраплянням до стаціонару, віднесені до легких тілесних ушкоджень: ссадіна лівої голені, яка утворилася за 5-8 діб до потрапляння до стаціонару; проникаюче колото-різане поранення на задній поверхні грудної клітини справа з ушкодження правої легені, яке утворилось незадовго до потрапляння до стаціонару та мають признаки тяжкого тілесного ушкодження, яке небезпечне для життя. Причиною смерті ОСОБА_3 явилось проникаюче колото-різане поранення грудної клітини справа з ушкодженням правої легені, яке ускладнилось внутрішньогрудною кровотечею та геморагічним шоком. Згідно наданої історії хвороби смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 9 годині 45 хвилин у властивостях ушкоджень індивідуальні особливості травмуючих предметів не відобразилися. Враховуючи характер травми грудної клітини, можливо казати, що у випадку надання кваліфікованої медичної допомоги - проведення операції "торакотомія справа, ревізія, видалення гемоторакса, ушивання рани верхньої та нижньої долі правої легені, зупинення кровотечі з рани межребір'я, дреніровання плеврально порожнини"- на більш ранньому етапі, - потерпілий міг би залишитися живим.(л.с. 117-122).

Згідно висновку судово-криміналістичної експертизи № 52 від 27.09.2012 року, кухонний ніж, вилучений при огляді місця події, не є холодною зброєю (л.с.130-132).

Тілесні ушкодження, які завдав ОСОБА_2 ОСОБА_3, з пояснень ОСОБА_2, крім того, що вона не зверталась у лікарню, вона про них нікому не розповідала, оскільки, як вона пояснила - один удар був їй завданий ОСОБА_3 в область спини правої лопатки, від якого вона похитнулась, а другий удар - в область стегна, яке було під одягом, і з тої причини вона нікому це місце не показувала, тому як там кропоподтьоків не було, а була присутня тільки фізична біль. Чи ходила вона до ОСОБА_10 у протягом часу між її побиттям з боку ОСОБА_3 та нанесенням йому ударом ножем, ОСОБА_2 не пам'ятає, т.я. знаходилась в стані хвилювання.

Беручи до уваги пояснення ОСОБА_10, яка пояснила, що 23.06.2012 року ОСОБА_2 приходила до неї та розповідала, що ОСОБА_3 знову у стані алкогольного сп'яніння побив її. Після чого знову ОСОБА_2 повернулась в квартиру, де знаходився ОСОБА_3, а через годину знову прийшла до ОСОБА_10 та повідомила, що ударила ножем ОСОБА_3, бачить тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_2 ОСОБА_10 не могла, тому як ОСОБА_2 їй їх не показувала.

Свідок ОСОБА_9, допитаний на стадії досудового слідства пояснив, що, дійсно 23.06.2012 року зустрів у під'їзді свого будинку ОСОБА_2, яка тримала у руці кровавий ніж, яка розповіла йому, що вдарила ножем свого співмешканця ОСОБА_3, та попросила викликати по телефону швидку допомогу та міліцію, однак в деталях вона йому не розповіла обставини нанесення тілесних пошкоджень ОСОБА_3 Про сварку з ОСОБА_3 також ОСОБА_2 ОСОБА_9 не розповідала, і не показувала ушкодження у себе на тілі, які в цей день наніс їй ОСОБА_3

Судом встановлено, що потерпілий негативно характеризувався, дійсно на протязі останніх півтора року регулярно притягувався до адміністративної відповідальності за заявами підсудної за насильство в родині ( а.с.147-153 том1) , що знайшло своє підтвердження в поясненнях свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, допитаних в судовому засіданні, а також свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, які допитані на стадії досудового слідства та їх пояснення оголошення в судовому засіданні.

Суд, аналізуючи вивчення доказів по справі у їх сукупності вважає, що вина ОСОБА_2 в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень при перевищені меж необхідної оборони доказана повністю, тому її дії необхідно кваліфікувати за статтею 124 КК України, а не за частиною 2 статті 121 КК України, як було кваліфіковано в ході досудового розслідування. Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України за № 2 від 07.02.2003 року "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров''я особи" (пункт 23 : сильне душевне хвилювання) може з'явитися раптово внаслідок противоправного насилля, систематичного знущання, тяжкої образи з боку потерпілого. Насилля може бути як фізичним (заподіяння тілесних ушкоджень або побиття і др.), так і психічне (наприклад, погроза спричинення фізичної, моральної та майнової шкоди).

Судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 на протязі довгого часу систематично застосовував як психологічне та і фізичне насилля до ОСОБА_2, що знайшло своє підтвердження у поясненнях свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_5

В день вчинення злочину потерпілий ОСОБА_3 знову застосував до ОСОБА_2 фізичне та психологічне насилля, яке привело до появлення у підсудної сильного душевного хвилювання, згідно висновку експерта-психолога № 4017/28 від 25.09.2012 року, з якого вбачається, що між противоправними, агресивними, насильницькими діями у сукупності потерпілого ОСОБА_3 та спричиненням йому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, є прямий причинний зв'язок. Здатність ОСОБА_2 адекватно приймати юридично значимі по справі обставини на момент заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, суттєво знижена за рахунок виключного емоційного стану.

В ситуації, яка виникла ОСОБА_2 реально розуміла, що ОСОБА_3 не припинить у її відношенні до неї фізичного впливу, може нанести їй удар кулаком, сама нанесла удар ножем в область спини.

Суд вважає, що у ситуації, що утворилася, ОСОБА_2 яка є особою жіночого полу, з фізичних даний слабша потерпілого чоловічого полу, який знаходився у стані алкогольного сп'яніння, вів себе агресивно, а також обстановкою інтер'єру кімнати: потерпілий, який сидів на унітазі, загрожував вільний вихід підсудній з ванної кімнати, вона не могла вільно пересуватися та скоріше реагувати на неправомірну поведінку потерпілого, який нападав на неї , тому ОСОБА_2 більше поступалася можливостям нападаючого потерпілого та діяла у несприятливій для неї обстановці захисту. ОСОБА_2 не могла точно виміряти свої дії з небезпекою посягань та вірно оцінити обстановку захисту, в наслідок стану сильного душевного хвилювання, страху, переляку, тому в її діях передбачається один з двох ексцесів оборони. В неправомірних діях нападаючого потерпілого був напад, відносно невеликої суспільної небезпеки (спричинення кулаком фізичної болі) та спричинений підсудною потерпілому тяжку шкоду (смерть настала внаслідок умисного нанесення тяжкого тілесного ушкодження ножем) явно не вимірюються між собою. ОСОБА_2 раніше не готувала ніж для нанесення тілесних ушкоджень потерпілому. На момент посягання потерпілого, підсудна могла нанести удар не ножем, а, наприклад, іншим кухонним прибором, який знаходився у мойці. Однак підсудна врахувала, що найбільш доступним знаряддям для запобігання посягань потерпілого у сприятливій для неї обстановці захисту, є кухонний ніж, який вона мила в час нападу.

По відношенню до ОСОБА_2 зі сторони ОСОБА_3 було здійснено напад відносно невеликої суспільної небезпеки і ОСОБА_2 могла нанести удар у відповідь іншим кухонним предметом, однак вона нанесла удар кухонним ножем, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, що помірно нападу зі сторони ОСОБА_3, тобто умисно здійснила тяжкі тілесні ушкодження з перевищенням меж необхідної оборони.

Доводи підсудної в той частині, що вона була твереза, і , що , якщо би потерпілому була надана своєчасна медична допомога, він був би живий і тому в його смерті вона не винна, судом до уваги не приймається і суд відноситься до них критично, оскільки в судовому засіданні встановлено (як за час досудового, так і судового слідства), що підсудна знаходилась у стані алкогольного сп'яніння. Між завданими потерпілому підсудною колото-різаного ушкодження та його смертю є прямий причинний зв'язок (т.я. смерть потерпілого настала внаслідок колото-різаної рани грудної клітини справа з ушкодженням правої легені, яка ускладнилась внутрішньогрудною кровотечею і геморагічним шоком - л.с. 121). Та обставина, що при своєчасному наданні медичної допомоги , потерпілий міг би залишитися живим, на кваліфікацію злочину в даному випадку не впливає.

В порушенні кримінальної справи у відношення працівників Волноваської ЦРЛ від 05.11.2012 року відмовлено, згідно пункту 2 статті 6 КПК України (1960 року).

Вирішуючи питання про призначення покарання за вчинений злочин, суд враховує, згідно зі статтями 65-67 КК України, ступінь тяжкості скоєного злочину, данні про особистість підсудної, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Підсудна раніше не судима, має постійне місце проживання та реєстрацію, за місцем проживання характеризується добре, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не значиться.

Обставини пом'якшуючі вину підсудної, згідно зі статтею 66 КК України, є: чистосердечне каяття у здійсненному, надання допомоги та виклику швидкої допомоги потерпілому, стан здоров'я - має пухлину щитовидної залози і потребує в ряді складних діагностичних обстежень в умовах стаціонару, агресивна поведінка потерпілого, яка провокувала скоєння у відношенні його злочину.

Згідно зі статтею 67 КК України, як обтяжуючі провину обставини, суд вважає скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням усіх обставин по справі, характеризуючи дані про особистість підсудної, стан здоров'я, каяття у скоєному злочину, керуючись основними принципами призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, суд вважає, що підсудній повинно бути призначено покарання в межах санкції статті у вигляді обмеження волі.

Також суд враховує положення частини 5 статті 72 КК України, згідно якої, строк прибуття під вартою зараховується судом в строк покарання, у випадку призначення покарання у вигляді позбавлення волі день за день або по правилам, передбаченим частиною 1 той же статті. Суд, враховуючи знаходження особи під вартою, може пом'якшити покарання або звільнити засудженого від нього. Згідно статті 73 КК України, строки покарання обчислюються відповідно у роках, місяцях та годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув'язнення, допускається обчислення строків покарання в днях.

Запобіжний захід підсудній повинний бути залишено без змін.

Вирішуючи питання про стягнення з винних осіб витрат, суд керується статтею 93 КПК України (1960 року). При цьому беруться до уваги обставини, оскільки судові експертизи проводилися експертами, оплата праці яких, згідно статті 15 ЗУ "Про судову експертизу" здійснюється з Державного бюджету України, то з підсудної повинні бути стягнення судові витрати у розмірі суми витрачених матеріалів. В матеріалах кримінальної справи такі розрахунки відсутні. З таких обставин суд прийшов до висновку про неможливість стягнення з підсудної суми судових витрат.

Вирішуючи питання про речові докази по справі, суд керується статтями 79, 81 КПК України (1960 року).

Керуючись статтями 321, 323-325 КПК України (1960 року) суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого статтею 124 КК України та визначити покарання у вигляді двох років обмеження волі.

Зарахувати їй у строк відбуття покарання період знаходження її під вартою з ІНФОРМАЦІЯ_2 по 03 липня 2012 року та з 03 серпня 2012 року по 08 квітня 2014 року.

Звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання, у зв'язку з його повним відбуттям.

Запобіжний захід залишити без змін - підписку про невиїзд до набуття вироком законної сили.

Речові докази: подушку, шорти, наволочку, зразки крові підсудної в двох пакетах, кухонний ніж, які зберігаються у Волноваського РВ ГУМВС - знищити.

Вирок може бути оскаржений в Донецький апеляційний суд через Волноваський районний суд Донецької області на протязі 15 днів з дня його проголошення.

Суддя: В.І.Ромахов