Ухвала суду № 42972191, 25.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5737/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельне агентство «Промбуд» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року ТОВ «Торгово-будівельне агентство «Промбуд» звернулось з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.07.2014 року №0002322206.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Торгово - будівельне агентство "Промбуд" за результатами якої складено акт перевірки від 20.06.2014 року №3531/15-53-22-06/35404912 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Торгово - будівельне агентство "Промбуд" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Топ Трейдінг за період січень та лютий 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку»" та виявлені порушення п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього на 20576 грн. На підставі акту перевірки від 20.06.2014 року №3531/15-53-22-06/35404912 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 07.07.2014 року №0002322206 (форми "Р").

На думку позивача, висновки викладені в акту перевірки ДПІ у Приморському районі зроблені на підставі Акту ДПІ у Приморському районі за № 1822/15-53-22-03/38967665 від 01.04.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТОП Трейдінг" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період січень та лютий 2014 року".

Вказаним актом встановлено наявність ознак відсутності факту реального здійснення господарських операцій між ТОВ "ТОП Трейдінг" та контрагентами за період січень-лютий 2014 року. В ході проведеного аналізу інформації наявної в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів по вказаному підприємству, не можливо підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності на адресу підприємств покупців по ланцюгу постачання на загальну суму податкового кредиту за період січень-лютий 2014 року - 38164,39 грн.

Проте, вищезазначений акт складений у квітні 2014 року, при цьому відповідач користувався даними щодо діяльності контрагента на момент здійснення перевірки у квітні 2014 року, а господарські операції між ТОВ "Торгово - будівельне агентство "Промбуд" та ТОВ "ТОП Трейдінг" існували у січні 2014 року, що не враховано податковою інспекцією.

До того ж, Акт ДПІ у Приморському районі за № 1822/15-53-22-03/38967665 від 01.04.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТОП Трейдінг" було скасовано постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 року, залишеною в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.10.2014 року у відкриті касаційного провадження відмовлено.

Позивач вважав, що висновки викладені у акті перевірки від 20.06.2014 року №3531/15-53-22-06/35404912 не відповідають дійсності, є надуманими, оскільки під час проведення перевірки, податковим органом не були ретельно досліджені первинні документи, пов'язані із змістом та виконання договорів, що спричинило встановлення відповідачем в акті перевірки незаконних висновків щодо вказаних порушень та прийняття незаконного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0002322206 від 07.07.2014р.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 06.06.2014 року №1306-п та на підставі направлення від 06.06.2014 року №001377/1213 головним державним ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Торгово-будівельне агентство "Промбуд" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «ТОП Трейдінг» за періоди січень та лютий 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

За наслідками перевірки складено акт від 20.06.2014 року №3531/15-53-22-06/35404912, яким встановлено порушення п.198.6 ст.198 ПКУ, підприємством ТОВ "Торгово-будівельне агентство "Промбуд" віднесено до складу податкового кредиту за перевіряємий період 20576 грн., як суму ПДВ від вартості робіт нібито отриманих від підприємства ТОВ «ТОП Трейдінг», підтверджуючи документи якого не мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку.

На підставі цього, податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0002322206 від 07.07.2014 року, яким нараховану суму податкового грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 20575,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10288, 00 грн.

Не погоджуючись із висновками посадових осіб Приморської ДПІ викладеними у акті перевірки, позивач 26.06.2014 року подав до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області заперечення на акт перевірки від 20.06.2014 року №3531/15-53-22-06/35404912 та листом ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 03.07.2014 року було повідомлено позивача, що висновки акту перевірки відповідають чинному законодавству.

28.07.2014 року позивачем до Головного управління Міндоходів в Одеській області Міндоходів і зборів України було подано скаргу на податкове повідомлення - рішення від 07.07.2014 року №0002322206 та рішенням Головного управління Міндоходів в Одеській області Міндоходів і зборів України від 19.09.2014 року податкове повідомлення-рішення від 02.07.2014 року №0002782202 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Також встановлено, що ТОВ "Торгово - будівельне агентство "Промбуд" було укладено з ПП «ТОП Трейдінг» (код ЄДРПОУ 38438310) договір підряду №011113 від 01.11.2013 року, згідно якого ТОВ "Торгово - будівельне агентство "Промбуд" (замовник) та ПП«ТОП Трейдінг» (підрядник). Відповідно до п.1 предметом договору є: підрядник зобов'язується власними силами та за допомогою своїх матеріалів, на свій ризик виконати, передбаченими цим договором роботи (кріплення гіпсових армованих плит, адреса об'єкту: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20), а замовник зобов'язується прийняти результати виконаних робіт та оплатити їх вартість. Відповідно до п.3 вартість робіт разом із вартістю використаних матеріалів визначається на підставі акту прийняття виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки о вартості виконаних робіт та витрат по формі КБ-3 та становить 156,00 грн. за 1 кв.м. в т.ч. НДС 20% - 26,00 грн. Ціна договору є динамічною та сторони керуються «Правилами визначення вартості будівництва» (ДБН Д.1.1-1-2000). Розрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування належних до оплати коштів на поточний рахунок сторони.

ТОВ "Торгово - будівельне агентство "Промбуд" було укладено з ПП «ТОП Трейдінг» (код ЄДРПОУ 38438310) договір підряду від 07.11.2014 року, згідно якого ТОВ "Торгово - будівельне агентство "Промбуд" (замовник) та ПП«ТОП Трейдінг» (підрядник). Відповідно до п.1 предметом договору є: підрядник зобов'язується власними силами та/або залученими силами та засобами, на свій ризик виконати, передбаченими цим договором роботи (реставрація та виготовлення внутрішніх робіт, адреса об'єкту: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 59), згідно з наданою проектною документацією. Замовник зобов'язується прийняти результати виконаних робіт та оплатити їх вартість. Відповідно до п.3 вартість робіт разом із вартістю матеріалів визначається для кожного етапу виконаних робіт в окремих додаткових угодах до даного договору. Підсумкова вартість робіт визначається по закінченню фактичного виконання робіт на об'єкті та визначається актом прийняття виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат по формі КБ-3. Оплата вартості робіт по даному договору здійснюються замовником шляхом безготівкового перерахування належних до оплати коштів на поточний рахунок підрядника.

Крім того, ТОВ "Торгово - будівельне агентство "Промбуд" було укладено з ПП«ТОП Трейдінг» (код ЄДРПОУ 38438310) договір підряду від 03.02.2014 року, згідно якого ТОВ "Торгово - будівельне агентство "Промбуд" (замовник) та ПП«ТОП Трейдінг» (підрядник). Відповідно до п.1 предметом договору є: підрядник зобов'язується власними силами та за допомогою матеріалів замовника, на свій ризик виконати, передбаченими цим договором роботи (обробно-будівельні роботи, адреса об'єкту: м. Одеса, проспект Гагаріна, 12-а), згідно з наданою проектною документацією. Замовник зобов'язується прийняти результати виконаних робіт та оплатити їх вартість. Відповідно до п.3 вартість робіт разом із вартістю матеріалів по даному Договору визначається на підставі акту прийняття виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат по формі КБ-3 та становить з урахуванням ПДВ - 12785,18 грн. При визначенні вартості договору сторони керуються «Правилами визначення вартості будівництва». Розрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування належних до оплати коштів на поточний рахунок сторони.

В ході проведення перевірки податковим органом досліджено господарську операцію та встановлено, що ТОВ "Торгово - будівельне агентство "Промбуд" фактично фінансово-господарські операції з та ПП «ТОП Трейдінг» у період січень-лютий 2014 року не здійснювало, що підтверджується актом ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 1822/15-53-22-03/38967665 від 01.04.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТОП Трейдінг" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період січень та лютий 2014 року", у висновках якого зазначено про наявність ознаки відсутності факту реального здійснення господарських операцій між ПП «ТОП Трейдінг» та контрагентами за період січень-лютий 2014 року на загальну суму податкового кредиту у розмірі 38164,39 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт здійснення господарської операцій з ПП "ТОП Трейдінг" було правомірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, висновки податкового органу зводяться до того, що позивачем безпідставно сформований податковий кредит у перевіряємому періоді за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим за виконання ремонтних робіт на загальну суму ПДВ - 20576,00 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки не підтверджено реальність здійснення ТОВ "Торгово - будівельне агентство "Промбуд" фінансово-господарських операцій з придбання товарів (послуг) у ПП «ТОП Трейдінг» в січні-лютому 2014 року.

Однак, з такими висновками податкового органу щодо нікчемності укладеного позивачем з ПП «ТОП Трейдінг» угоди погодитись не можна з огляду на таке.

За змістом статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

На підставі ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За правилами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За правилами ст. 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В контексті викладеного, правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

При цьому, акт перевірки не доводить умислу ТОВ "Торгово - будівельне агентство "Промбуд" щодо порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

За змістом ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Недійсними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що свідчать про нікчемність даного правочину. Укладені між позивачем правочини відповідають обов'язковим загальним вимогам, що передбачені статтею 203 Цивільного Кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Оскільки при укладенні договорів не порушено жодної з перелічених умов, такий правочин не може тягнути за собою його недійсність.

Зі змісту Акту перевірки вбачається, що висновок відповідача про нікчемність правочину є необгрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладеної позивачем угоди - нікчемним правочинам.

На підставі ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, зазначений в Акті перевірки від 20.06.2014 року, до теперішнього часу не визнаний недійсними у судовому порядку.

За правилами ст. 216 ЦК України, до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Відповідно ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом ч. 2 ст. 207 ГК України встановлено, що недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Варто зазначити, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

В ході перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТОВ "Торгово - будівельне агентство "Промбуд" на укладення договорів з ПП «ТОП Трейдінг» без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Отже, протиправного умислу сторін, зокрема позивача, на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного. З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгадані правочини не можуть вважатися нікчемними як такі, що порушують публічний порядок за ст. 228 ЦК України.

На підставі до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За правилами ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Водночас, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано жодних доказів, які б свідчили про визнання судом недійсним (нікчемним) правочинів, вчинених позивачем та контрагентами у перевіряємий податковим органом період.

В свою чергу, позивачем спростовані висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, шляхом надання копій первинних документів.

В ході судового розгляду встановлено факт укладення договорів з ПП «ТОП Трейдінг» та виконання вищезазначених договорів підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами: довідками про вартість виконаних робіт, актами прийняття виконаних будівельних робіт, податковими накладними, реєстром виданих та отриманих податкових накладних, платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи

Реальність господарської операції, здійсненої позивачем з ПП «ТОП Трейдінг» у перевіряємий період, а саме, фактичне набуття матеріальних цінностей та результатів послуг, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме, зокрема з прямих матеріальних витрат.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки від щодо нікчемності угод, укладених ТОВ "Торгово - будівельне агентство "Промбуд" з ПП «ТОП Трейдінг» є недоведеними та необґрунтованими, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За змістом п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 198.6 цієї ж статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Позивачем було надано всі необхідні та належним чином складені первинні документи, тобто податкова накладна, акт отримання виконаних робіт, платіжні доручення, що підтверджується матеріалами справи. Вказана податкова накладна була включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний період та на підставі неї здійснювалося формування податкового кредиту за даний період.

Таким чином позивачем доведено факт здійснення господарської операцій з ПП "ТОП Трейдінг" було правомірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 07.07.2014 року №0002322206, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 20575,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 10288,00 грн. є необґрунтованим та протиправним.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельне агентство «Промбуд» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року у справі № 815/5737/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян