Ухвала суду № 42972163, 03.03.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/351/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Степанов С. В.

Доповідач Суржик М. М.

УХВАЛА

Іменем України

03.03.2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

головуючого : судді Суржика М.М.,

суддів : Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.,

при секретарі Кравченко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К» на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2014 року Фермерське господарство "Агробізнес" (далі ФГ) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К», Відділу Держземагенства у Долинському районі Кіровоградської області, третя особа Реєстраційна служба Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області, про визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок та усунення перешкод.

Зазначили, що між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ФГ 30.11.2009 року укладено договори оренди земельних ділянок площею 5,97га кожна, які знаходяться на території Кіровської сільської ради Долинського району, строком на 15 років. Відповідно до договорів ФГ приймає в строкове оплатне користування земельну ділянку. Договори зареєстровано у ДП «КРЦ ДЗК», 22.12.2010 року відповідно за № 041037000195 та за № 041037000194.

Відповідачі отримували орендну плату в повному обсязі та своєчасно.

20.01.2014 року відповідачі уклали договори оренди зазначених земельних ділянок з ТОВ «Інтерагроком-К» (далі ТОВ).

Вважають, що відповідачі не мали права укладати договори оренди, оскільки земельні ділянки вже перебувають у оренді у ФГ.

Рішенням суду позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду в скарзі апелянт зазначив, що при постановленні рішення судом порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, а також недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Просили рішення суду скасувати, в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах, передбачених ст.303 ЦПК України та матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що судом 1-ої інстанції на підставі досліджених доказів правильно встановлено, що 30.11.2009 року між ФГ та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договори оренди земельних ділянок площею 5,97га кожна, які знаходяться на території Кіровської сільської ради Долинського району, строком на 15 років. Відповідно до договорів ФГ приймає в строкове оплатне користування земельну ділянку. Договори зареєстровано у ДП «КРЦ ДЗК», 22.12.2010 року відповідно за № 041037000195 та за № 041037000194.

10 жовтня 2013 року між ТОВ та ОСОБА_3, ТОВ і ОСОБА_2 строком на 10 років укладено договори оренди тих же земельних ділянок, які зареєстровані відповідно 27.01.2014 року та 03.02.2014 року в державному реєстрі речових прав.

Зазначені обставини не заперечуються сторонами.

Відповідно до п.8.2.1 зазначених договорів, орендар має право користуватися об'єктом оренди на свій розсуд протягом строку дії договору.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

На підставі статті 20 Закону України "Про оренду землі", укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства (ст.526 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст.629 ЦК України ).

Відповідно до ч.6 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо таке право вже зареєстроване.

Відповідно до ч. 1 статті 27 Закону України "Про оренду землі", орендареві забезпечується захист його прав на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину. Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст.236 ЦПК України).

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Договір оренди землі може бути визнаний недійсним в судовому порядку з підстав вказаних в статті 15 Закону України "Про оренду землі", а також з підстав зазначених в Цивільному кодексі України.

Достовірно встановивши наявність зареєстрованих чинних договорів оренди від 30 листопада 2009 року між позивачем та відповідачами ( ОСОБА_2) суд дійшов правильного і обґрунтованого висновку, що зареєстровані договори оренди між ТОВ та ОСОБА_2 є недійсними з моменту його вчинення, оскільки вони суперечать зазначеним правовим нормам, оскільки порушують права позивача.

Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують.

Рішення суду в частині задоволення позову про усунення перешкод не оскаржується, а тому предметом розгляду апеляційним судом не являється.

В межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги підстав для скасування або зміни рішення суду колегією суддів не встановлено.

Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляції не спростовують правильних висновків суду, а тому рішення скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.303,307, 308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроком-К» відхилити.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді