Ухвала суду № 42972152, 25.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4396/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Турецької І.О. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю представника відповідача Кириленка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що була порушена процедура та строки проведення камеральної перевірки декларацій з ПДВ позивача та визначена у оскаржених податкових повідомленнях-рішеннях сума штрафних санкцій не відповідає сумі, яка встановлена під час проведення камеральної перевірки.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що головним державним інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області Ошовською О.П. проведено камеральну перевірку TOB «СП «АКВАВІНТЕКС» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень, грудень 2012 року, січень, лютий, вересень, грудень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки TOB «СП «АКВАВІНТЕКС» 13.02.2014 року ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області складено акт №184/15-21-15-02, відповідно до якого податковим органом виявлено порушення підприємством вимог п.57.1 ст. 57 ПК України, що виразилось у несвоєчасному поданні платіжного доручення до установи банку на сплату податку на додану вартість згідно декларації з ПДВ та уточнюючих розрахунків (уточнюючі розрахунки №9043624224 від 25.07.2012 року, № 9066826438 від 12.10.2013 року; декларації з ПДВ 9085282527 від 18.01.2013 року, № 9007966818 від 19.02.2013 року, №9014339452 від 19.03.2013 року, №9002089858 від 24.01.2014 року).

На підставі висновків акту 09.04.2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0003051502 (а.с.9) про нарахування штрафних санкцій в розмірі 10% від простроченої суми в сумі 100632,65 грн. та №0003061502 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 20% від простроченої суми в сумі 28899,82 грн.

Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції дійшов до висновку щодо правомірності прийнятих відповідачем ППР та відсутності правових підстав для задоволення позову. Судова колегія погоджується з такими висновками та вважає їх вмотивованими з огляду на наступне.

Так, пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1. ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п. 36.5 ст. 36 ПК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків, крім випадків визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того у п. 203.2 ст. 203 ПК України зазначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

П. 203.1 ст. 203 ПК України зазначає, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «СП «АКВАВІНТЕКС» несвоєчасно сплачувало податкові зобов'язання за поданими деклараціями з ПДВ та уточнюючими розрахунками, а саме з простроченням більш ніж 30 календарних днів - на загальну суму сплаченого зобов'язання 144499,10 грн., та з затримкою сплати до 30 календарних днів - на загальну суму сплаченого зобов'язання 1006326,50 грн.

Так, під час перевірки було встановлено, що за затримку до 30 календарних днів податковий борг з ПДВ у розмірі 235067,30 грн. виник 31.01.2013 року на підставі податкової декларації з ПДВ № 9085282527 від 18.01.2013 року, фактично сплачений платником 14.02.2013 року та 28.02.2013 року згідно платіжних доручень № 212 від 14.02.2013 року, № 314 та № 316 від 28.02.2013 року відповідно. Податковий борг з ПДВ у розмірі 350 грн. виник 15.02.2013 року на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ № 9006455295 від 14.02.2013, фактично сплачений платником 28.02.2013 року згідно платіжного доручення № 314 від 28.02.2013 року. Податковий борг з ПДВ у розмірі 526000 грн. виник 04.03.2013 року на підставі податкової декларації з ПДВ № 9007966818 від 19.02.2013 року, фактично сплачений платником 27.03.2013 року та 28.03.2013 року згідно платіжних доручень № 477 від 27.03.2013 року та № 491 від 28.03.2013 року. Податковий борг з ПДВ у розмірі 3185,50 грн. виник 31.10.2013 року на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ від 21.10.2013 року № 9066826438, фактично сплачений платником 29.11.2013 року згідно платіжного доручення № 267 від 29.11.2013 року. Податковий борг з ПДВ у розмірі 225000,10 грн. виник 24.01.2014 р. на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ від 24.01.2014 р.у № 9002089858, фактично сплачений платником 30.01.2014 року та 03.02.2014р. згідно платіжних доручень № 92 від 30.01.2014 року та № 105 від 03.02.2014р. Податковий борг з ПДВ у розмірі 12163 грн. виник 31.01.2014 року на підставі податкової декларації з ПДВ № 9088605599 від 22.01.2014 року, фактично сплачений платником 03.02.2014 року згідно платіжного доручення № 105 від 03.02.2014 року. Податковий борг з ПДВ у розмірі 4560,6 грн. виник 03.03.2014 року на підставі податкової декларації з ПДВ № 90084266812 від 19.02.2014 року, фактично сплачений платником 03.03.2014 року згідно платіжного доручення № 224 від 28.02.2014 року.

З затримкою більше 30 календарних днів податковий борг з ПДВ у розмірі 142721 грн. виник 01.04.2013 р. на підставі податкової декларації з ПДВ № 9014339452 від 19.03.2013р., фактично сплачений платником 30.04.2013 року згідно платіжного доручення № 728 від 30.04.2013 р. Податковий борг з ПДВ у розмірі 1778,09 грн. виник 04.03.2013р. на підставі податкової декларації з ПДВ № 9007966818 від 19.02.2013 року, фактично сплачений платником 30.04.2013 р. згідно платіжного доручення № 728 від 30.04.2013 р.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Окрім того, у відповідності до вимог п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язанні зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, з огляду на вимоги зазначеного вище законодавства, винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення № 0003051502 від 09.04.2014 (яким застосовано до підприємства 10% штрафну санкцію у розмірі 100632,65 грн.) та № 0003061502 від 09.04.2014 ( яким нарахована 20% штрафна санкція у розмірі 28899,82 грн.) є обґрунтованими та законними.

Судовою колегією не приймаються до уваги доводи апелянта про те, що ДПІ у Овідіопольськму районі ГУ Міндоходів в Одеській області не повідомляло ТОВ «СП «АКВАВІНТЕКС» про дату та час розгляду заперечення, чим фактично позбавила права ТОВ «СП «АКВАВІНТЕКС» в участі у розгляді його заперечень до акта перевірки, про що у запереченні було зазначено, оскільки позивачем не оскаржуються в позові дії відповідача в цій частині.

Крім того, посилання апелянта на незаконність проведення перевірки за червень, липень 2012 року у зв'язку з тим, що цей період вже раніше перевірявся з посиланням на п. 78.1.12 ст.78 ПК України є безпідставними, оскільки зазначеною нормою закону визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок, а оскаржувані позивачем ППР були прийняті на підставі акту камеральної перевірки, порядок проведення якої визначено іншою нормою ПК України.

Так, згідно Стаття 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Оскільки камеральна перевірка від 13.02.2014р. відповідачем була проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та враховуючи доведеність порушення строків сплати податкових зобов'язань позивачем, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності винесених податкових повідомлень - рішень.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.03.2015 року.

Головуючий: суддя Л.Є.Зуєва

суддя І.О. Турецька

суддя А.Г. Федусик