Ухвала суду № 42972042, 03.03.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року справа №225/4746/14-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Шишова О.О.

при секретарі судового провадження Святодух О.Б.,

за участю сторін по справі:

позивач: ОСОБА_4 (за довіреністю),

відповідач: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 29 січня 2015 року у справі 225/4746/14-а (головуючий І інстанції Андреєв В.В.) за позовом ОСОБА_5 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Дзержинську Донецької області про визнання дій неправомірними у відмові перерахунку страхових виплат,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Дзержинську Донецької області про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо у відмові проведення перерахунку та виплати належних щомісячних страхових сум виходячи з положень до ч.1 ст. 1197 ЦК України з 1 листопада 2014 року; зобов'язання провести з 01.11.2014 року перерахунок та виплату належних щомісячних страхових виплат виходячи з положень ч.1 ст. 1197 ЦК України.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 29 січня 2015 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Дзержинську Донецької області про визнання дій неправомірними у відмові перерахунку страхових виплат закрито, у зв'язку із тим, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і справу направити в той же суд для продовження її розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Позивач вважає, що виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.17, п.4 ст.18 КАКС України наведений спір є адміністративно-правовим, а тому підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Предметна підсудність адміністративних справ визначена ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, п.4 ч.1 якої визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

За приписами п.1 ч.1 ст.3 наведеного Кодексу адміністративна справа це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено у статті 3 цього Кодексу - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом саме владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Відповідно до статті 1 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-XIV) завданням страхування від нещасних випадків на виробництві є проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; відновлення здоров'я та працездатності потерпілих від нещасних випадків або професійного захворювання на виробництві; відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.

За приписами статей 15, 241 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків є некомерційною самоврядною організацією, наділений повноваженнями щодо: віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності; проведення перевірок дотримання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності, виду економічної діяльності та господарювання порядку використання страхових коштів, перерахованих Фондом; проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності; отримання необхідних пояснень (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки; застосування фінансових санкцій та накладення адміністративних штрафів відповідно до закону.

Згідно до статті 55 Закону № 1105-XIV спори щодо визначення класу професійного ризику виробництва, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що спори за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків, можуть вирішуватися як у адміністративному, так і цивільному судочинстві, залежно від характеру спірних правовідносин.

Враховуючи, що при виконанні своїх повноважень щодо відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не здійснює владні управлінські функції, то такі спори підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлені вимоги про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо у відмові проведення перерахунку та виплати належних щомісячних страхових сум виходячи з положень до ч.1 ст. 1197 ЦК України з 1 листопада 2014 року; зобов'язання провести з 01.11.2014 року перерахунок та виплату належних щомісячних страхових виплат виходячи з положень ч.1 ст. 1197 ЦК України. За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що даний спір не є публічно-правовим, а тому підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

За приписами п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно прийнято ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статями 99,100, 184, 195, 196, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 29 січня 2015 року у справі 225/4746/14-а - залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 29 січня 2015 року у справі 225/4746/14-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 03 березня 2015 року, в повному обсязі складена 05 березня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя Т.Г.Гаврищук

Судді : С.В.Білак

О.О.Шишов