Постанова № 42971625, 05.03.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 р. Справа № 804/2643/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Стригунова Г.І. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

12.02.2015 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.01.2015 року № 0002251703 та від 29.01.2015 року № 0002261703.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області безпідставно дійшла висновку по не спрямованість правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Велтрейд-М», на настання реальних правових наслідків. Позивач зазначає, що ТОВ «Велтрейд-М» поставив позивачу товар, що підтверджується видатковими, прибутковими товарно-транспортними та податковими накладними. Позивач зазначає, що порушення ТОВ «Велтрейд-М» податкової дисципліни та не знаходження останнього за юридичною адресою не є підставою для відмови у праві на податковий кредит. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Також позивач наголошує на тому, що придбані у ТОВ «Велтрейд-М» товари використанні у власній господарській діяльності позивача, а саме: використані позивач під час виконання робіт для третьої особи - ТОВ «Рондо-груп». Також позивач наголошує на тому, що надав податковому органу до перевірки документи, які підтверджують факт подальшої реалізації товару отриманого від ТОВ «Велтрейд-М», що підтверджується листом позивача від 07.11.2014 року № 26, який отримано відповідачем 07.11.2014 року нарочно.

Ухвалою суду від 13.02.2015 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, а також повідомив суд про те, що ТОВ «Велтрейд-М» станом на здйснення з позивачем господарської діяльності та на момент виписки податкової накладної позивачу був платником ПДВ.

Відповідач у судове засідання не з'явився, через відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи без представника відповідача. Також відповідач через відділ діловодства суду надав письмові запереченя на позовну заяву, у яких просить відмовити у задоволенні позову, оскільки оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки правочин укладений позивачем з ТОВ «Велтрейд-М» є таким, що не спрямований на настання реальних правових наслідків:

- ТОВ «Велтрейд-М» не має виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту, сировини та матеріалів необхідних для здійснення господарської діяльності.

- ТОВ «Велтрейд-М» порушує податкову дисципліну;

- правочини укладені ТОВ «Велтрейд-М» з контрагентами визнані податковим органом такими, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків;

- платником податків не надано до перевірки документів, які б підтверджували факт використання отриманого від ТОВ «Велтрейд-М» товару у власній господарській діяльності, книгу обліку доходів підприємця.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

З 15.12.2014 року по 19.12.2014 року відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Велтрейд» за період липень 2014 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт від 26.12.2014 року № 1237/173/НОМЕР_3.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Велтрейд-М» за період липень 2014 року, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з ПДВ за липень 2014 року на 11 720,70 грн.; порушенням позивачем вимог п.44.6 ст. 44 ПК України в частині не надання до перевірки документів в повному обсязі.

Висновок відповідача у акті перевірки обґрунтований тим, що правочин укладений позивачем з контрагентом ТОВ «Велтрейд-М» є таким, що не спрямований на настання реальних правових наслідків, оскільки:

- ТОВ «Велтрейд-М» не має виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту, сировини та матеріалів необхідних для здійснення господарської діяльності.

- ТОВ «Велтрейд-М» порушує податкову дисципліну;

- правочини укладені ТОВ «Велтрейд-М» з контрагентами визнані податковим органом такими, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків;

- платником податків не надано до перевірки документів, які б підтверджували факт використання отриманого від ТОВ «Велтрейд-М» товару у власній господарській діяльності.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення форми «р» від 29.01.2015 року № 0002251703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 11 720,70 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5860,35 грн., та від 29.01.2015 року № 0002261703, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн.

Суд не погоджується з висновком відповідача зробленим у Акті від 26.12.2014 року № 1237/173/НОМЕР_3 щодо не спрямованості договору, який укладено позивачем з ТОВ «Велтрейд-М», на настання правових наслідків, з наступних причин.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку вимог щодо документального підтвердження понесених витрат.

5. встановлення факту понесення позивачем вказаних витрат.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочин укладений позивачем з ТОВ «Велтрейд-М» є нікчемними через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Велтрейд-М» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «Велтрейд-М» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Велтрейд-М»

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені ТОВ «Велтрейд-М» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678) та не знаходження ТОВ «Велтрейд-М» за юридичною адресою.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Велтрейд-М».

Судом під час розгляду справи встановлено, що вірним найменуванням контрагента позивача є саме ТОВ «Велтрейд-М», що підтверджується витягами з ЄДРПОУ, які знаходяться у матеріалах справи, а не ТОВ «Велтрейд», як зазначено у акті перевірки відповідачем.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Велтрейд-М» укладено договір поставки товарів від 01.04.2014 року № 41, у відповідності до умов якого ТОВ «Велтрейд-М» зобов'язувалось поставити позивачу товар, який вказаний накладних, а позивач зобов'язувався оплатити отриманий товар.

Факт поставки ТОВ «Велтрейд-М» товару (приладдя для автоматичної пожежної сигналізації) для позивача підтверджується копіями видаткових накладних № 613 від 01.07.2014 року та № 671 від 07.07.2014 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ТОВ «Велтрейд-М» видало позивачу податкові накладні № 105 від 01.07.2014 року та № 120 від 07.07.2014 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлена у відповідності до норм Податкового кодексу України.

Також судом на підставі банківських виписок та акту перевірки (сторінка 6) встановлено, що позивач повністю оплатив отриманий від ТОВ «Велтрейд-М» товар.

Судом на підставі витягів з ЄДРПОУ, копії яких знаходяться у матеріалах справи, встановлено, що ТОВ «Велтрейд-М» є зареєстрованою юридичною особою.

З сайту Державної фіскальної служби судом встановлено, що свідоцтво пдатника ПДВ ТОВ «Велтрейд-М» анульовано 19.11.2014 року.

Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Велтрейд-М» було платником ПДВ та вправі було видавати податкові накладні.

Факт транспортування товару від ТОВ «Велтрейд-М» до позивача підтверджується копіями товарно-транспортних накладних від 01.07.2014 року № 29/1 та від 07.07.2014 року № 169/1, які знаходяться у матеріалах справи. Перевізником у товарно-транспортних накладних вказано ТОВ «КСВ-груп», з яким позивач уклав договір на перевезення вантажів від 02.06.2014 року № 11, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Також судом встановлено, що позивач оприбуткував отриманий від ТОВ «Велтрейд-М» товар, що підтверджується копіями прибуткових накладних від 01.07.2014 року № 1123 та від 07.07.2014 року № 1124, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Також судом встановлено, що отриманий від ТОВ «Велтрейд-М» товар (приладдя для автоматичної пожежної сигналізації) позивач використав у власній господарській діяльності, а саме: використав під час виконання робіт з технічного обслуговування пожежної сигналізації для ТОВ «Рондо Груп», що підтверджується копією договору, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), податковими накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14 зазначено універсальний принцип розгляду податкових спорів, а саме: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Подібні правила судам варто застосовувати не лише щодо спірних рішень контролюючих органів, а також і при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків тощо.

За вказаних обставин судом встановлено рух активів від ТОВ «Велтрейд-М» до позивача.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення відповідача форми «р» від 29.01.2015 року № 0002251703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 11 720,70 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5860,35 грн., є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.01.2015 року № 0002261703, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідачем застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 510,00 грн. у відповідності до п.1 ст. 121 ПК України за порушенням вимог п. 44.6 ст. 44 ПК України.

Підставою для накладення штрафу слугував висновок, який викладений відповідачем у акті перевірки про те, що платником податків не надано до перевірки документів, які б підтверджували факт використання отриманого від ТОВ «Велтрейд-М» товару у власній господарській діяльності.

Статтею 83 Податкового кодексу України визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок, підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно із п. п. 85.2, 85.4 та 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірки платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У пункті 85.6 ст. 85 ПК України зазначено про те, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Підпунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Диспозиція даної статті передбачає відповідальність саме за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, а не за надання документів не у повному обсязі.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач направив позивачу запит про надання документів з питань взаємовідносин з ТОВ «Велтрейд -М», ТОВ «КСВ-Груп» та ТОВ «Рондо Груп» за період липень 2014 року. У вказаному запиті відповідач просив підтвердити документально взаємовідносини позивача з вказаними вище підприємствами та підтвердити подальшу реалізацію товару (робіт, послуг), у зв'язку з чим позивач повинен був надати відповідачу: реєстри отриманих та виданих податкових накладних за період липень 2014 року, отримані податкові накладні від ТОВ «Велтрейд -М», ТОВ «КСВ-Груп» та ТОВ «Рондо Груп» за період липень 2014 року, виписані податкові накладні, видаткові накладні, рахунки щодо подальшої реалізації товару (робіт, послуг) за відповідні періоди, фінансово-господарські документи, які підтверджують оплату за правочинами з ТОВ «Велтрейд -М», ТОВ «КСВ-Груп» та ТОВ «Рондо Груп» та подальшим покупцям товару, документи, що підтверджують передачу товару, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим право чином щодо придбання та подальшої реалізації товару (робіт, послуг), укладені договори щодо придбання товару у ТОВ «Велтрейд -М», ТОВ «КСВ-Груп» та ТОВ «Рондо Груп», інші документи (за наявності), які підтверджують факти здійснення право чинів, документи, які підтверджують наявність власних або орендованих виробничих потужностей, складських приміщень, повідомити про фактичне транспортування товару (робіт, послуг).

Позивач листом від 07.11.2014 року № 26 надав документи по взаємовідносинах з ТОВ «Велтрейд -М», ТОВ «КСВ-Груп» та ТОВ «Рондо Груп», а саме: договори, видаткові, товарно-транспортні, податкові накладні, виписки банку, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, акти здачі-прийняття виконаних робіт. Вказаний лист відповідач отримав 07.11.2014 року, що вбачається із штампу податкового органу на копії листа позивача.

Таким чином, позивач надав відповідачу всі витребувані ним документи, а також документи, що підтверджують факт використання у власній господарській діяльності товару отриманого від ТОВ «Велтрейд -М», оскільки як було встановлено судом під час розгляду справи товар отриманий позивачем від ТОВ «Велтрейд -М» використаний під час виконання позивачем робіт (надання послуг) для ТОВ «Рондо Груп».

Окрім того, відповідач не склав акту про відмову у наданні витребуваних документів.

За вказаних обставин податкове повідомлення - рішення від 29.01.2015 року № 0002261703 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.01.2015 року № 0002251703 та від 29.01.2015 року № 0002261703.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 березня 2015 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 05.03.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка