Ухвала суду № 42971420, 02.03.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19826/14-ц

Провадження № 22-ц/779/479/2015

Категорія 58

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Вакарук В.М., Проскурніцького П.І.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ юстиції щодо зняття арешту за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 22 січня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

17.12.2014 року ОСОБА_2 подав скаргу на бездіяльність державного виконавця, посилаючись на те, що незважаючи на відсутність у нього заборгованості по сплаті аліментів та повернення виконавчого документа без виконання стягувачу на підставі п.1.ч.4.ст.47 та ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» за заявою стягувача, державний виконавець ВДВС Івано-Франківського МУЮ не зняв застосований постановою від 07.04.2014 року арешт належного йому майна.

Просив визнати незаконною бездіяльність державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ щодо не прийняття постанови про зняття арешту з майна боржника, та зобов'язати державного виконавця зняти арешт з його майна, накладений у виконавчому провадженні №1640587 про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 22 січня 2015 року у задоволенні скарги відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали.

Судом не було враховано положень ч.1 ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження» про те, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Апелянт також вказує на те, що відповідно до п. 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Оскільки постановою від 28.07.2014 року державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу згідно п.1 ч.1 ст.47 та ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» на підставі заяви стягувача ОСОБА_3 про повернення виконавчого документа без виконання, він зобов'язаний був прийняти постанову про зняття арешту з майна боржника.

Крім того, апелянт вказує на те, що на час відкриття виконавчого провадження у нього не було заборгованості по сплаті аліментів понад три місяці, а відповідно до ч. 2 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення може бути звернено на майно боржника лише у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів понад три місяці.

Оскільки висновок суду про недоведеність відсутності боргу ґрунтується на відсутності розрахунку боргу, справа розглянута буз участі державного виконавця та без дослідження матеріалів виконавчого провадження, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення скарги.

Представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала з мотивів, наведених у ній.

Представник ВДВС в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

З матеріалів справи вбачається, що постановою старшого державного виконавця ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 07.04.2014 року при примусовому виконанні в/л №2-4618 від 19.07.2004 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліментів у розмірі 1/3 частини заробітної плати до досягнення дітьми повноліття, накладено арешт на майно боржника лише в межах суми боргу.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 28.07.2014 року виконавчий документ №2-4618 від 19.07.2004 року повернуто стягувачу на підставі п.1 ст.47 та ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з поданням ОСОБА_3 заяви про повернення виконавчого документа без подальшого виконання.

Відповідно до п. 3.17. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції №512/5 від 02.04.2012 року у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

У п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» дано роз'яснення про те, що згідно зі статтею 26 ЦПК сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересованої особи залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Встановлено, що суд розглянув справу за відсутності державного виконавця та стягувача ОСОБА_3, у зв'язку з чим належним чином не з'ясував обставин щодо наявності заборгованості по сплаті аліментів, а також обставин щодо мети виїзду боржника до іншої республіки - на роботу чи на постійне місце проживання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313-314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 22 січня 2015 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

В.М. Вакарук

П.І. Проскурніцький