Ухвала суду № 42970981, 02.03.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3/15 Справа № 0424/2195/12 Головуючий у 1 й інстанції - Янжула О.С. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Демченко Е.Л., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Назаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2013 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом до відповідача, в обґрунтування заявлених позовних вимог, які згодом були уточнені, посилався на те, що 05 липня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області між ним та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб. Від шлюбу вони мають дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2012 року шлюб між ними розірвано. До шлюбу у приватній власності ОСОБА_3 знаходилась однокімнатна малогабаритна квартира АДРЕСА_1. 31 серпня 2009 року ОСОБА_3 обміняла вказану квартиру на частину будинку, а саме: квартиру АДРЕСА_2. Квартира знаходилася у жахливому стані з комунальними боргами. Квартира не мала опалення, водопостачання, умов для проживання. За період проживання у шлюбі, він, за власні кошти та за кошти його батьків, власноруч зробив капітальний ремонт усієї квартири: перебудова із зміщення перестінка у прихожій кімнаті; перенесення двох вікон у спальні; розширення вікон у залі; розібрано піч (якою опалювалася квартира до обміну); побудовано камін; вирівнювання стін квартири гіпсокартоном; вирівнювання стелі та виготовлення підвісної стелі гіпсокартоном; утеплення стін пінопластом; укладка фундаменту для сіней; побудова підвалу; заливання сумішшю бетону подвір'я; заливання сумішшю бетону основи (отмостків) літньої кухні; штукатурення задньої стінки літньої кухні; розібрання та побудова у іншому місці перестінок у літній кухні; укладення підлоги у літній кухні (бетонування); закладання вікна у літній кухні; установка ванної; виготовлення металевих стелажів у погребі для зберігання консервації; побудова бетонного і металево-профільного забору; виготовлення і установка метало-профільних воріт. Квартира неодноразово переобладнувалася, проводилися реконструкції за рахунок його коштів, отриманих за виробничу травму, та коштів його батьків. Завдяки цим поліпшенням у період шлюбу, майно що належить відповідачу на підставі договору міни істотно збільшилося у своїй вартості, тому він вважає, що квартира АДРЕСА_2 має бути визнана об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Договору між ним та відповідачем щодо майна, придбаного до шлюбу та за період такого, не укладалося. Просив визнати право спільної сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_2; визнати за ним право власності на ? частину зазначеної квартири.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2013 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна - задоволено частково. Визнано право власності на 1/5 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2; визнано право власності на 4/5 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_3. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати право спільної сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_2; визнати за ним право власності на ? частину вказаної квартири.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час розгляду справи повідомлена належним чином.

Вислухавши ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Судом встановлено, що згідно Свідоцтву про шлюб серія НОМЕР_1, виданому відділом реєстрації актів цивільного стану Марганецького міського управління юстиції Дніпропетровської області 05 липня 2006 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 05 липня 2006 року(а.с.6).

Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7 т.1).

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2012 року шлюб між сторонами у справі розірвано.

31 серпня 2009 року на підставі договору міни квартир, посвідченого нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, ОСОБА_3 обміняла належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 21,70 кв.м. та житловою 11,70 кв.м. на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 39,70 кв.м., житловою площею 30,10 кв.м. (а.с.22 т.1).

Право власності, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.09.2009 року № 23773131, зареєстроване за ОСОБА_3 (а.с.24 т.1).

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини та самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1 ст.69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.71 Сімейного кодексу України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу належить їм на праві сумісної власності і у разі його поділу частки дружини та чоловіка є рівними.

В п.22 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділити спільного майна подружжя" роз'яснено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи.

Відповідно до п. 25 зазначеної постанови Пленуму, якщо неподільні речі не можуть бути реально поділенні між подружжям відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що відповідачці на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1, загальною площею - 21,7 кв.м.(а.с.22) яка була придбана нею до реєстрації шлюбу з позивачем, а квартира розташована за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 36,7 кв.м.(а.с.155) придбана нею на підставі договору міни від 31.08.2009 року (а.с.22) в шлюбі з відповідачем, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що поділу між подружжям підлягає різниця загальної площі квартир, а саме 36,7-21,7= 15 кв.м, з виділенням кожному з подружжя по 7,5 кв.м., що складає 1/5 частини квартири, з визнанням права спільної сумісної власності подружжя на 15 кв.м. квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2; визнанням права власності на 1/5 частину квартири (7,5 кв.м.), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 та визнанням права власності на 4/5 частини квартири (29,2 кв.м.), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_3, оскільки відповідно до ч.1 ст. 70 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу належить їм на праві сумісної власності і у разі його поділу частки дружини та чоловіка є рівними.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, поясненнями самих сторін та свідків.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що на час обміну належної ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 на квартиру АДРЕСА_2 вартість останьої складала 24 176 грн., а на момент розлучення подружжя - 85 770,00 грн., не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи. Відповідно до відповіді ДОКП "Марганецьке бюро технічної інвентаризації" від 29.12.12, вартість квартири АДРЕСА_2 на 31.08.2009 року склала 24 853,00 грн. Вартість квартири на теперішній час не визначалася (а.с.146 т.1).

Посилання апелянта на те, що отримані ним страхові суми у 2007 року в розмірі 33 660,00 грн., у 2009 році - 40140,00 грн. та доходи його батьків були витрачені саме на ремонт спірної квартири, також не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів зазначеним обставинам.

Докази та обставини, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: Е.Л.Демченко

О.В.Лаченкова