Ухвала суду № 42968137, 26.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 р.Справа № 820/16619/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Клочко Ю.О. К Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2014р. по справі № 820/16619/14

за позовом Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

до ОСОБА_2

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просив суд стягнути з ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) в дохід держави кошти у розмірі:

- 2461,37 грн. на розрахунковий рахунок 33211801700007, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, отримувач - УДКСУ у Московському районі м.Харкова, ГУДКСУ у Харківській області, Код отримувача 24134596, код платежу 11010500, Назва платежу: податок з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

- 4650,00 грн. на розрахунковий рахунок 31114029700007, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, отримувач - УДКСУ у Московському районі м.Харкова, ГУДКСУ у Харківській області, Код отримувача 37999607, код платежу 14010100, Назва платежу: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 р. адміністративний позов Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в дохід Держави кошти у розмірі 7111,37 (сім тисяч сто одинадцять) грн. 37 коп., в т.ч.: - 2461,37 грн. на розрахунковий рахунок 33211801700007, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, отримувач - УДКСУ у Московському районі м.Харкова, ГУДКСУ у Харківській області, Код отримувача 24134596, код платежу 11010500, Назва платежу: податок з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; - 4650,00 грн. на розрахунковий рахунок 31114029700007, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, отримувач - УДКСУ у Московському районі м.Харкова, ГУДКСУ у Харківській області, Код отримувача 37999607, код платежу 14010100, Назва платежу: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 23.07.07 року та перебувала на обліку у Державній податковій інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 01.08.2014р. внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за власним рішенням, про що зазначено у витязі із вказаного реєстру (а.с.14).

Відповідно до ст. 97.3 Податкового кодексу України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Державною податковою інспекцією у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі акта перевірки №3814/1702/НОМЕР_1 від 16.12.11 р. прийняті податкові повідомлення-рішення: №0004971702 від 30.12.2011, яким відповідачу нарахована сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 2461,37 грн. та №0004961702 від 30.12.11 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4650,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 3720 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) - 930 грн..

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень до суду не надано, в свою чергу вони отримані відповідачем 03.01.2012 р. (а.с.8-9).

Позивачем було направлено ОСОБА_2 податкову вимогу від 04.06.2014 р. №731-25 (а.с.12), яка була отримана відповідачем 19.06.14 р., проте податковий борг у вказаній сумі у добровільному порядку останнім не сплачений.

З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 7111,37 грн., доказів його погашення не надано, а тому вимоги даного адміністративного позову є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (Пункт 59.5 ст.59 ПК України.)

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України позивачем винесено та направлено податкову вимогу № 731-25 від 04.06.2014 року, яка отримана відповідачем 19.06.2014 р.

Відповідно до ст. 16.1.4 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (Підпункт 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України.)

Згідно з п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.9 ст.87 Податкового кодексу України встановлено, що в разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що відповідач не сплатив у повному обсязі суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності; податковий борг відповідача становить 7111,37 грн., що підтверджується вищезазначеними матеріалами справи та обліковою карткою платника - ОСОБА_2 з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (а.с.10-11).

З огляду на той факт, що матеріалами справи підтверджена наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 7111,37 грн., доказів його погашення на час розгляду справи не надано, як і доказів оскарження податкових повідомлень - рішень, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що вимоги даного адміністративного позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2014р. по справі № 820/16619/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Зеленський В.В. Чалий І.С. Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2015 р.