Постанова № 42968077, 03.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа№ 910/27159/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Баранця О.М.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників :

від позивача - не з'явились

відповідача - Яковенко О.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс"

про стягнення 40000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 по справі №910/27159/14 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс" на користь Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України штраф в розмірі 20000 грн. та пеню в розмірі 20000 грн. до Державного бюджету України на рахунок УДКСУ в Оболонському р-ні м. Києва № 31111106700006, ідентифікаційний код 38002491, банк одержувача:ГУДКСУ у м. Києві, МФО банку: 820019, код бюджетної класифікації 21081100 "Адмінштрафи та інші санкції".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс" до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1827 грн.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, з призначенням розгляду справи 03.03.2015.

20 лютого 2015 року представником позивача, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, подано відзив на апеляційну скаргу.

В судове засідання 03.03.2015 з'явився представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представник відповідача повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 47), колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2015.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.05.2014 № 36-р/к у справі № 125-СДР/12-13 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано, що ТОВ "Адвентіс" вчинило порушення, у вигляді неподання інформації територіальному відділенню від 27.08.2013 № 02-22/1940 у встановлені головою територіального відділення строки, передбачене п. 13 ст. 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції".

За вищезазначене порушення на відповідача, відповідно до ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено штраф в розмірі 20000 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України, є обов'язковими до виконання.

Місцевим господарським судом встановлено, що копію Рішення від 22.05.2014 № 36-р/к разом із супровідним листом Антимонопольного комітету від 22.05.2014 № 02-12/795 надіслано відповідачу та вручено 26.05.2015.

Доказів оплати штрафу відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк може бути відновлено.

Твердження апелянта, що останній не порушив законодавства про захист економічної конкуренції, колегією суддів визнано безпідставними з огляду на наступне.

Пунктом 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26.12.2011, визначено, що вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак, господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Доказів оскарження рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.05.2014 № 36-р/к матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. ч. 7, 9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Абзацом 2 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нарахована пеня за період з 29.07.2014 по 01.12.2014 на загальну суму 37800,00 грн.

Згідно зі ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням Антимонопольного комітету України.

Відтак, сума пені що підлягає до стягнення становить 20000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося судове рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2015.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 по справі №910/27159/14 - без змін.

Матеріали справи №910/27159/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

О.М. Баранець

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.03.2015