Постанова № 42967804, 04.03.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2015 року 810/443/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гласс Технолоджі» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гласс Технолоджі» (далі – ТОВ «Гласс Технолоджі» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі – ДПІ у Києво-Святошинському районі або відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2014 №0001482209, №0001492209.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв’язку з тим, що податкові накладні, видані Приватним акціонерним товариством «Київстар» та Публічним акціонерним товариством «Кожухівське» (далі – ПрАТ «Київстар» та ПАТ «Кожухівське») на користь позивача, були складені з порушенням порядку складання податкових накладних та порядку їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем до податкової декларації за березень 2014 року було додано заяву із скаргою на зазначених постачальників. До заяви були приєднані також копії первинних документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг.

За таких обставин позивач вважає, що ним правомірно сформовано податковий кредит за березень 2014 року з дотриманням усіх умов податкового законодавства, які надають право платнику податків на формування податкового кредиту. У зв’язку з цим, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 25.02.2015, не з’явився.

Разом з цим, 25 лютого 2015 року через канцелярію Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач правом на подання письмових заперечень проти адміністративного позову не скористався, представник відповідача у судові засідання, призначені на 17.02.2015 та на 25.02.2015, не з’являвся. Матеріали справи містять інформацію про повідомлення двічі відповідача своєчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Жодних заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності суду не надходило.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомленні своєчасно та належним чином, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги положення частин четвертої та шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Гласс Технолоджі», ідентифікаційний код 34361543, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8-А, зареєстроване як юридична особа 12.05.2006. Як платник податків позивач узятий на облік у податковому органі з 24.05.2006 за №2236 та зареєстрований платником податку на додану вартість з 29.05.2006.

У квітні 2014 року позивачем до ДПІ у Києво-Святошинському районі було подано в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року №9021016090 разом із додатком №8 до податкової декларації «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8)».

13 травня 2014 року посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ «Гласс Технолоджі» у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2014 року.

За результатами перевірки посадовими особами податкового органу складений акт від 13.05.2014 №865/22-09 (далі – Акт перевірки), який містить висновки про порушення вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19) у розмірі 33899,00 грн. та занижено податкові зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 26201,67 грн.

Висновок податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання, за його твердженням, пов'язується із не підтвердженням позивачем сум податку податковими накладними.

При цьому, відповідач не ставив під сумнів правильність здійснення позивачем арифметичного розрахунку таких зобов’язань.

На підставі Акта перевірки, відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, ДПІ у Києво-Святошинському районі прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.06.2014: №0001482209, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 32751,67 грн., у тому числі, за основним платежем – 26201,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 6550,00 грн.; №0001492209, згідно з яким позивачеві зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2014 року на суму 33899,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач скористався своїм правом оскаржити їх у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства належить до сфери дії Податкового кодексу України (тут і далі, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу положень пункту 201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв’язку із відсутністю факту реєстрації податкової накладної від 20.02.2014 №56/2, виписаної ПАТ «Кожухівське» на користь позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення ПрАТ «Київстар» порядку складання податкових накладних при складанні податкових накладних від 28.02.2014 №389972/6, від 28.02.2014 №694931/6 та від 28.02.2014 №710029/6, позивачем разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2014 року до податкового органу подано додаток №8 до податкової декларації «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8)», у якому зазначено про порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, щодо податкових накладних від 20.02.2014 №56/2, від 28.02.2014 №389972/6, від 28.02.2014 №694931/6 та від 28.02.2014 №710029/6.

Крім цього, позивачем до заяви приєднані копії рахунків ПрАТ «Київстар» на оплату послуг зв’язку від 28.02.2014 №81-2994241, №57-2994243, №57-2994242 та виписок банку по рахунку позивача, з яких вбачається перерахування коштів на рахунки ПрАТ «Київстар» (призначення платежу оплата послуг зв’язку) та ПАТ «Кожухівське» (призначення платежу передплата згідно договору від 03.02.2014 №03/02.Я та рахунку від 03.02.2014 №9).

Суд звертає увагу, що відповідачем не заперечувався факт подання позивачем разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2014 року як додатку №8 до податкової декларації «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8)» так і копій первинних документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, які складені відповідно до положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Разом з цим, у ході розгляду справи відповідачем не надано суду жодних пояснень з приводу неврахування податковим органом вказаної скарги позивача на постачальників, незважаючи на те, що, як вбачається із змісту Акта перевірки, про її подання з усіма підтверджуючими документами посадові особи податкового органу були обізнані під час проведення перевірки.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

В силу положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, відповідач, як суб'єкт владних повноважень двічі не з’являвся у судові засідання, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, у зв’язку з чим, його вимоги такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено, у зв’язку з цим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.06.2014 №0001482209 та №0001492209.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 04 березня 2015 року.