ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" березня 2015 р. м. Київ К/800/61793/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Сороки М.О., Стрелець Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування вимоги та рішення, - в с т а н о в и л а:Товариство з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування вимоги та рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд.
У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі
м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проведена фактична перевірка позивача за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки від 12 червня 2014 року №1240/17-26-53-17-02-31/36138266.
Перевіркою встановлено порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема, розбіжності між фактично отримуваною працівниками товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» заробітною платою та заробітною платою, що відображена у бухгалтерській документації та податкових звітах, що призвело до несплати єдиного соціального внеску на суму 116840, 88 грн.
На підставі акту перевірки від 12 червня 2014 року №1240/17-26-53-17-02-31/36138266 відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25 червня 2014 року
№Ю-000701702, якою зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 116840, 88 грн., а також прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску від 25 червня 2014 року №0000671702, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 57624, 37 грн.
Не погоджуючись із винесеними відповідачем вимогою про сплату боргу (недоїмки)
від 25 червня 2014 року №Ю-000701702 та рішенням про застосування штрафних санкцій
від 25 червня 2014 року №0000671702, та посилаючись на необґрунтованість нарахування відповідачем суми єдиного внеску, товариство з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» звернулось до суду з цим позовом.
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, виходили з того, що дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві при винесенні оскаржуваних вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій були правомірними та відповідали вимогам чинного законодавства.
Такий висновок судів попередніх інстанцій є передчасним з огляду на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Так, судами встановлено, що на підставі акту перевірки відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25 червня 2014 року №Ю-000701702 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 116840, 88 грн., а також рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 25 червня 2014 року №0000671702 в сумі 57624, 37 грн.
При цьому сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена товариством з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» та сума штрафних санкцій обчислена відповідачем лише виходячи з пояснень свідків.
Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позову, суди не дали оцінку документам, відповідно до яких проводили виплати, на які відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нараховується єдиний внесок, а відтак не перевірили правомірність нарахування суми недоїмки та суми накладеної штрафної санкції.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, без повного та всебічного з'ясування обставин у справі постановлене судом рішення не є обґрунтованим.
Відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Виходячи з наведеного, постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа - поверненню на новий розгляд суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 221, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року - скасувати.
Справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екосистеми України» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування вимоги та рішення - повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Судове рішення № 42967203, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 04.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/10400/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: