Ухвала суду № 42966215, 26.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6826/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Шостака О.О.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лентер» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лентер» (надалі - ТОВ «Лентер») звернулися в суд з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 03.09.2014 року № 100000003/2014/000480/2.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Лентер».

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17.10.2012 року між позивачем, як покупцем, та компанією HONWIDE IMPORT & EXPORT CO., LTD, як продавцем, укладено Контракт № 32-А, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує товар на умовах поставки FOB - порт Янтьянь, Шеньчжень, КНР (Incoterms 2010) у кількості, асортименті та за цінами у відповідності із додатковими угодами до Контракту. Відповідно до пункту 2.1 Контракту загальна вартість Контракту складає 200 000,00 доларів США, з урахуванням транспортних витрат на доставку та завантаження товару на борт судна. До Контракту у травні 2014 року також укладено Додаткову угоду до від 21.05.2014 року №7, відповідно умов якої ТОВ «Лентер» придбало прасувальні дошки та сушарки для білизни на загальну суму 17 946,80 доларів США.

На виконання умов вищезазначеного Контракту, з метою митного оформлення імпортованого товару позивачем до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів була подана митна декларація від 02.09.2014 року №100250003/2014/085400. Митну вартість визначено декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано митному органу: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; міжнародну автомобільну накладну (CMR); коносамент (Bill of Lading); банківський платіжний документ, що стосується товару; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; прайс-лист виробника товару; рахунок-фактуру (інвойс); пакувальний лист; доповнення до зовнішньоекономічного контракту (Додаткова угода від 09.11.2013 року № 4); доповнення до зовнішньоекономічного контракту (Додаткова угода від 21.05.2014 року № 7); зовнішньоекономічний договір (контракт); інформацію про позитивні результати здійснення санітарно - епідеміологічного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; декларацію про походження товару; інші некласифіковані документи; копію митної декларації країни відправлення; інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.

Митним органом повідомлено позивача про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, а саме: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір (контракт) про перевезення); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерської документації та інші (за наявності) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Листом від 03.09.2014 року №177 ТОВ «Лентер» повідомило митний орган, що товариством до митного оформлення імпортованого товару надано повний пакет документів, зокрема: Контракт від 17.10.2012 року № 32-А, Додаткову угоду від 21.05.2014 року № 7; інвойс від 02.08.2014 року № AUG 02-VL/2014; переклад інвойсу від 02.08.2014 року № AUG 02-VL/2014; пакувальний лист до інвойсу від 02.08.2014 року № AUG 02-VL/2014; переклад пакувального листа до інвойсу від 02.08.2014 року № AUG 02-VL/2014; сертифікат походження № CCPIT121959304; сертифікат якості; прайс-лист, завірений печаткою торгово-промислової палати Китаю; експортну декларацію № 166339739; платіжне доручення від 08.08.2014 року №93; SWIFT від 14.07.2014 року; коносамент № SZNLEG1407073; калькуляцію собівартості товару; довідку про транспортні витрати від 01.09.2014 року № 5395; рахунок-фактуру від 01.09.2014 року №606; заявку на транспортно-експедиторське обслуговування від 01.09.2014 року №7; Договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 03.10.2013 року № 386; видаткові накладні від 28.07.2014 року № 5167, від 08.07.2014 року № 4628; податкові накладні від 28.07.2014 року № 427, від 08.07.2014 року № 100. Крім цього, товариство повідомило митний орган про відсутність підстав для надання додаткових документів на підтвердження складових митної вартості імпортованих товарів.

У зв'язку з тим, що позивачем додатково витребувані документи надані не були, відповідачем було сформовано Картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою позивачем митною вартістю від 03.09.2014 року № 100250003/2014/00147 та прийнято рішення про коригування митної вартості від 03.09.2014 року № 100000003/2014/000480/2, яким скориговано митну вартість імпортованого товару.

Підставами для коригування митної вартості, стала неможливість визначення складових митної вартості товарів у зв'язку з неподанням декларантом разом з митною декларацією транспортних перевізних документів та документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір (контракт) про перевезення); не подання декларантом на письмову вимогу митного органу додаткових документів, зокрема: висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У рішенні також зазначено, що методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари; методи на основі віднімання вартості та додавання вартості (- через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Митна вартість була визначена із застосуванням резервного методу з урахуванням вимог статті 64 Митного кодексу України.

Згідно зі ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини першої-третьої ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості; контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу; за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини першої-шостої ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з частиною другою ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Пунктом 8 частини 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Крім того, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, надається на письмову вимогу митниці виключно у випадку його наявності у декларанта, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині на увагу не заслуговують.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що позивачем належним чином підтверджено заявлену митну вартість, жодних розбіжностей в декларованих сумах матеріалами справи не підтверджено, як і не доведено відповідачем правомірність винесення оскаржених рішень.

Відповідно до частини другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої відповідачем не виконано.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного відповідачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Київської міжрегіональної митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 04.03.2015 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.