№ К-29456/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2009 м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.
суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.
при секретарі Руденко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
на ухвалуЗапорізького апеляційного господарського судувід 17.08.2006
у справі№ 3/95/06-АП господарського суду Запорізької області
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Саусленк -Запоріжжя»
до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Запорізької області від 06.06.2006, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.08.2006,позов задоволено: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ уОрджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 08.02.2006 № 0000012304/0/4455 в частині визначення ТОВ «Саусленк -Запоріжжя» податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі основного платежу – 24799,90 грн та в сумі штрафних санкцій – 12399,00 грн.
Судові рішення вмотивовані посиланням на встановлені в судовому процесі факти реєстрації компанії «SouthlankHoldingS.A.» на Британських Віргінських островах та отримання позивачем від цієї компанії 18660 дол США як внеску до статутного фонду, що спростовує довід податкової інспекції про відсутність реєстрації вказаного підприємства та звільняє позивача від оподаткування такої операції з податку на прибуток на підставі підпункту 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
В касаційній скарзі ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: підпункту 1.22.1 пункту 1.22, пункту 1.28 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1, підпункту 4.2.5 пункту 4.2, пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов’язання у спірній сумі згідно податкового повідомлення-рішення від 08.02.2006 № 0000012304/0/4455 слугував висновок податкової інспекції, викладений в акті перевірки від 30.01.2006 № 10/4/1/22-1/33050713, про заниження ТОВ «Саусленк -Запоріжжя» валового доходу за 9 місяців, 11 місяців 2004 року, 2004 рік на 99299,19 грн внаслідок неоподаткування грошового внеску до статутного фонду, отриманого позивачем від нерезидента - компанії «SouthlankHoldingS.A.» згідно банківської виписки за 15.06.2004 та валютного меморіального ордеру від 15.06.2004р. № 271_36. Через інформацію, зазначену в листі Міністерства з питань економіки та європейської інтеграції України від 25.11.2004 № 28-27/1612, про відсутність реєстрації компанії «SouthlankHoldingS.A.» резидентом Британських Віргінських островів, вказаний внесок був розцінений податковою інспекцією як безповоротна фінансова допомога, оскільки не передбачав відповідну компенсацію у зв’язку з юридичною відсутністю нерезидента.
Стаття 86 КАС України встановлює, що оцінка судом доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Відповідно до частини 1 статті 220 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як правильно оцінено судом, допустимим доказом підтвердження факту реєстрації іноземної компанії є офіційний документ іноземної держави, апостильований відповідно до вимог Гаазької конвенції від 05.10.1961, ратифікованої Україною згідно Закону України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» від 10.01.2002.
Суду була надана апостильована копія свідоцтва про реєстрацію компанії «SouthlankHoldingS.A.», що видана Реєстратором у справах корпорацій Комісії з питань фінансових послуг Британських Віргінських островів BritishIslandsFinancialServicesCommissionRegistrarofCorporateAffairs. Саме цей орган згідно листа Посольства Великої Британії в Україні від 18.05.2006 наділений повноваженнями щодо реєстрації компанійна території Британських Віргінських островів.
Даючи оцінку листам Міністерства економіки України від 05.05.2006 та від 06.05.2006, отриманих на запит суду з метою перевірки обставин, викладених в листі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 25.11.2004 № 28-27/1612, судом обґрунтовано взято до уваги те, що інформація стосовно компанії «SouthlankHoldingS.A.» ґрунтується на основній базі даних кредитної агенції «D&B», яка за повідомленням Торгівельно-економічної місії у складі Посольства України в Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії лише, як правило, свідчить про дійсний статус комерційної структури /а.с.113/.
Згідно статутних документів ТОВ «Саусленк -Запоріжжя» компанія «SouthlankHoldingS.A.» є одним з засновників цього товариства. Банківською випискою за 15.06.2004 та валютним меморіальним ордером від 15.06.2004р. № 271_36 підтверджується, а сторонами спору не заперечується, що призначенням платежу в розмірі 18660,00 дол.США в еквіваленті 99299,16 грн є оплата /внесок до статутного фонду ТОВ «Саусленк -Запоріжжя» / компанією «SouthlankHoldingS.A.» згідно засновницького договору про створення від 10.06.2004.
Довід податкової інспекції про відсутність реєстрації компанії «SouthlankHoldingS.A.» не знайшов безумовного підтвердження в судовому процесі, а це означає, що за відсутності доводів контролюючого органу щодо використання отриманих грошових коштів в сумі 18660,00 дол.США /99299,16 грн / позивачем не як внеска до статутного фонду, суди попередніх інстанцій обґрунтовано кваліфікували господарську операцію як здійснення прямої інвестиції.
За визначенням пункту 1.28 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» інвестиція – господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.
Під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.
Пряма інвестиція – господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.
Відповідно до підпункт 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 цього ж Закону не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.
З аналізу наведених норм випливає, що визначальним для оподаткування є не особа інвестора, а зміст господарської операції, що полягає при прямій інвестиції у внесенні коштів або майна саме до статутного фонду юридичної особи та в обмін на корпоративні права.
Таким чином, встановивши призначення платежу від імені компанії «SouthlankHoldingS.A.» як оплати /внеску до статутного фонду ТОВ «Саусленк -Запоріжжя» / згідно засновницького договору про створення від 10.06.2004 та фактичне отримання позивачем цих коштів саме у статутний фонд, суд дав правильну юридичну оцінку цим обставинам, дійшовши висновку про надходження інвестиції, сума якої не підлягає включенню до валових доходів, а відтак оподаткуванню податком на прибуток.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 17.08.2006 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підпис Є.А.Усенко
Судді підпис Л.І.Бившева
підпис Н.Є.Маринчак
підпис Н.Г.Пилипчук
підпис Т.М.Шипуліна
З оригіналом згідно
Відп.секретар Н.В.Руденко
Судове рішення № 4295954, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 12.02.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № к-29456/06. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: