Ухвала суду № 4295817, 30.06.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

_____________

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2009 року                                                                               № К-12848/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.                                           

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

на ухвалуДонецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2008 року

та постановуДонецького окружного адміністративного суду від 09.04.2008 року

у справі№ 2-а-5805/08 Донецькогоокружного адміністративногосуду

за позовомОбласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуенерго»

доДержавної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

проскасування податкового повідомлення-рішення, - 

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від               09.04.2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2008 року, задоволено позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»(далі – позивач) та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі                    м. Донецька(далі – відповідач) № 0007211542/0 від 23.11.2007 року про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 106986 грн. 35 коп. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька без задоволення, а постановлені у справі судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка щодо своєчасності сплати позивачем податків і зборів до бюджету.

За результатами даної перевірки відповідачем складено акт № 1023/15-2/03337119 від 14.11.2007 року, яким зафіксовано порушення позивачемграничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 213972 грн. 70 коп., передбаченого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181-ІІІ).

На підставі висновків даного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007211542/0 від 23.11.2007 року, яким відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ, до позивача застосовано штраф у розмірі 50% на суму 106986 грн. 35 коп. за затримку на 244 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість за деклараціями за податкові періоди: жовтень, листопад, грудень 2004 року, січень 2005 року на загальну суму 213972 грн. 70 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Так, відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ,у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою ніж 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто, штраф застосовується у випадках несплати узгодженої суми податкового зобов’язання у встановлені строки та нараховується після погашення такого податкового боргу.  

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковий борг позивача утворився внаслідок несплати самостійно узгодженого позивачем податкового зобов’язання з податку на додану вартість за деклараціями за податкові періоди: жовтень, листопад, грудень 2004 року, січень 2005 року на загальну суму 213972 грн. 70 коп.

Крім того, встановлено, що між ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька та ОКП «Донецьктеплокомуненерго» укладено договір про розстрочення податкових зобов’язань № 29 від 30.06.2005 року, згідно якого відповідачем надано позивачу розстрочення сплати податкових зобов’язань зі сплати податку на додану вартість за травень 2005 року на загальну суму 1398663 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.1 пункту 14.1 статті 14 Закону № 2181-ІІІ,розстроченням податкових зобов’язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов’язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону.

Згідно частини 5 статті 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

З огляду на те, що укладення договору про розстрочення податкових зобов’язань з податку на додану вартість не призвело до надходження відповідних сум до Державного бюджету України, то висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності у податкового органу підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбаченихпідпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону            № 2181-ІІІ, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та вірному застосуванню норм чинного законодавства.  

Крім того, судами вірно вказано на невідповідність підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-ІІІ позиції податкового органу вважати укладення договору про розстрочення податкових зобов’язань з податку на додану вартість моментом сплати податкового боргу, а також відмічено, що згідно договору № 29 від        30.06.2005 року позивачу надано розстрочення сплати податкових зобов’язань зі сплати податку на додану вартість за травень 2005 року, а податковий борг, за прострочення сплати якого застосовані штрафні санкції, утворився внаслідок несплати податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2004 року, січень 2005 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що оскільки податковий борг позивачем не сплачений, то у відповідача відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі         м. Донецька відхилити.  

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.06.2008року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.04.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                                                      Рибченко А.О.

Судді                                                                                    Брайко А.І.

                       Голубєва Г.К.

                       Карась О.В.

Федоров М.О.