Ухвала суду № 4295812, 28.04.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2009 року № К-11762/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувшиу попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України

на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 24.04.2007року

та постановугосподарського суду м. Києва від 01.02.2007 року

у справі№ 32/689-А господарського суду м. Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт»

доДержавної податкової адміністрації України

провизнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду м. Києва від 01.02.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2007 року, задоволено позовні вимоги ТОВ «Стандарт» та визнано недійсним рішення ДПА України від 09.08.2006 року № 8735/6/25-0415 про залишення повторних скарг без розгляду. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПА України оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що на підставі акта № 342/22-31954068 від 01.03.2006 року про результати виїзної планової перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Стандарт» за період з 01.01.2003 року по 30.09.2005 року, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийнято рішення № 0000312350/0 від 09.03.2006 року, яким до позивача за порушення статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4128,67 грн.

Позивачем вказане рішення було оскаржено в адміністративному порядку до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та ДПА у м. Києві, за наслідками якого скарги позивача залишені без задоволення, а рішення про застосування штрафних санкцій без змін.

ТОВ «Стандарт» в порядку адміністративного узгодження звернулось до ДПА України з повторними скаргами.

Рішенням голови ДПА України № 8735/6/25-0415 від 09.08.2006 року повторні скарги позивача залишені без розгляду в звязку з порушенням строків, передбачених підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» (далі Закон № 2181-ІІІ) та пункту 4, підпункту 5.1 пункту 5 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 03.03.1998 року № 93 (далі Положення).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

В оскаржуваному рішенні відповідач посилається на пункт 4 та підпункт 5.1 пункту 5 Положення.

Однак пункт 4 вказаного Положення стосується порядку подання первинних скарг, а підпунктом 5.1 пункту 5 дійсно передбачений єдиний десятиденний строк подання повторної скарги.

Разом з тим, Законом № 2181-ІІІ встановлено два строки оскарження рішень податкових органів, а саме, загальний строк у десять днів та спеціальний строк у тридцять днів.

Так, відповідно до абзацу 5 підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-ІІІ, якщо відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобовязання платника податків за причинами, не повязаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді контролюючого органу на скаргу, замість десятиденного строку, визначеного у абзаці першому цього підпункту.

Штрафні санкції в розмірі 4128,67 грн. згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000312350/0 від 09.03.2006 року застосовані до позивача за порушення статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», тобто, за порушення валютного законодавства.

Оскільки штраф за порушення порядку здійснення валютних операцій не передбачений у переліку податків, зборів (обовязкових платежів), визначеному статтями 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», то до правовідносин, що виникають з приводу оскарження таких штрафних санкцій підлягає застосуванню абзац 5 підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-ІІІ, яким передбачений спеціальний тридцятиденний строк оскарження. А відтак у ДПА України не було правових підстав для залишення повторних скарг позивача без розгляду у звязку з пропуском десятиденного строку звернення зі скаргами.

Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2007 року та постанову господарського суду м. Києва від 01.02.2007 рокуу даній справітакими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України відхилити, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2007 року та постанову господарського суду м. Києва від 01.02.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Брайко А.І.

Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.