Ухвала суду № 42958102, 04.03.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 338/2342/13-ц

Провадження № 22-ц/779/460/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Битківський Л.М. Л. М.

Суддя-доповідач Шишко А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Шишка А.І.,

суддів: Ковалюка Я.Ю., Матківського Р.Й.,

секретаря Капущак С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову начальника відділу ДВС Богородчанського районного управління юстиції від 07.11.2014 року про скасування процесуального документу, постанову державного виконавця Любенько Н.Я. від 07.11.2014 року про поновлення виконавчого провадження та постанову від 10.11.2014 року про стягнення виконавчого збору за апеляційною скаргою начальника ВДВС Богородчанського РУЮ - Сурмачевського Ю.Ю. на ухвалу Богородчанського районного суду від 26 грудня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Богородчанського районного суду від 26 грудня 2014 року скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Скасовано постанову державного виконавця Любенько Н.Я. від 10.11.2014 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №41519119, відкритому на підставі виконавчого листа №338/2342/13-ц, який виданий Богородчанським районним судом 09.01.2014 року.

У задоволенні решти вимог скарги - відмовлено.

В апеляційній скарзі начальник ВДВС Богородчанського РУЮ - Сурмачевський Ю.Ю. посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, яка постановлена з порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. У зв'язку із цим, просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2

Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1300000 грн. боргу та 3441 грн. судових витрат на підставі виконавчого листа №338/2342/13-ц, виданого 09.01.2014 року Богородчанським районним судом, відкрито 15.01.2014 року, а боржнику надано добровільний термін для виконання протягом 7 днів. 22.01.2014 року, тобто у добровільний термін, до ВДВС поступило клопотання про передачу до суду мирової угоди, укладеної між сторонами, для визнання її судом в процесі виконання судового рішення. 03.02.2014 року Богородчанським районним судом визнано мирову угоду від 14.01.2014 року. Таким чином, визнання мирової угоди відбулось поза межами добровільного строку, встановленого державним виконавцем.

При цьому, Богородчанським районним судом виконавче провадження №41519119 не зупинялось і добровільний термін, встановлений державним виконавцем, не продовжувався, а тому, згідно вимог ЗУ "Про виконавче провадження", з боржника мав бути стягнутий виконавчий збір у розмірі 10% суми, що підлягала стягненню. Враховуючи це, державним виконавцем Любенько Н.Я. винесена законна постанова про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_2 після перевірки виконавчого провадження начальником відділу ДВС.

Вислухавши суддю-доповідача, доводи представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_2 та скасовуючи постанову державного виконавця Любенько Н.Я. від 10.11.2014 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №41519119, суд першої інстанції виходив із того, що державний виконавець не розпочинав примусового виконання і не вчиняв у виконавчому провадженні жодних дій, спрямованих на примусове виконання судового рішення.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції.

Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі виконавчого листа №338/2342/13-ц, виданого 09.01.2014 року Богородчанським районним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 1300000 грн., за заявою стягувача від 10.01.2014 року державним виконавцем відділу ДВС Богородчанського РУЮ Любенько Н.Я. було відкрито виконавче провадження та надано семиденний строк боржнику на добровільне виконання судового рішення. В межах встановленого строку, а саме 22.01.2014 року, до відділу ДВС Богородчанського РУЮ боржником та стягувачем було подано спільне клопотання про передачу до Богородчанського районного суду угоди від 14.01.2014 року, яка укладена між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про добровільне виконання судового рішення. Того ж дня мирова угода разом із заявою начальника ДВС Богородчанського РУЮ Сурмачевського Ю.Ю. була подана до суду для вирішення питання про її визнання.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 03.02.2014 року визнано мирову угоду укладену 14.01.2014 року між стягувачем та боржником щодо добровільного врегулювання боргових зобов'язань. Також, суд встановив, що ОСОБА_4 підтверджує отримання від боржника повного погашення заборгованості у розмірі 1300000 грн. і він відмовляється від примусового виконання вказаного рішення суду, а виконавче провадження підлягає закінченню.

На підставі цієї ухвали суду, державним виконавцем Любенько Н.Я. 13.02.2014 року була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. Дана постанова була затверджена начальником ДВС Сурмачевським Ю.Ю.

Однак, ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17.09.2014 року вищенаведена ухвала суду скасована, а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду, ухвалою Богородчанського районного суду від 26.12.2014 року відмовлено у задоволенні заяви начальника відділу ДВС Богородчанського РУЮ Сурмачевського Ю.Ю. про визнання мирової угоди від 14.01.2014 року.

В той же час, начальником ДВС Богородчанського РУЮ Сурмачевським Ю.Ю., на підставі ст.67 ЦПК України та ст.ст.25, 28, 83 ЗУ "Про виконавче провадження", 07.11.2014 року було винесено постанову про скасування процесуального документу: постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.02.2014 року. Підставою для цього стало те, що виконавче провадження на час розгляду клопотання про затвердження мирової угоди судом не зупинялось, а тому не можна вважати, що у встановлений семиденний строк, рішення було виконано боржником добровільно. Крім того, у постанові вказано на необхідність винести постанову про стягнення виконавчого збору.

Державний виконавець Любенько Н.Я. 07.11.2014 року поновив виконавче провадження №41519119 і 10.11.2014 року виніс постанову про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору в сумі 130344 грн. 10 коп.

Звертаючись зі скаргою до суду, ОСОБА_2 вважав незаконними саме постанови посадових осіб ДВС Богородчанського РУЮ від 07.11.2014 року та від 10.11.2014 року. Суд першої інстанції визнав частково обґрунтованими доводи скарги ОСОБА_2 та скасував постанову державного виконавця від 10.11.2014 року про стягнення виконавчого збору.

Такі висновку суду являються необгрунтованими та незаконними з наступних підстав.

Згідно роз'яснень Пленуму Вищого адміністративного суду України про внесення змін до постанови Пленуму ВАСУ від 13.12.2010 року №3 року "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" від 21.05.2012 №5 (пункт 6), судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому ЗУ "Про виконавче провадження" порядку. Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, не виконана самостійно, є підставою для її примусового виконання. За змістом пункту 7 частини другої статті 17 ЗУ "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку. Тому слід ураховувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Оскільки скаржник просить визнати неправомірними дії державного виконавця ДВС Богородчанського РУЮ Любенько Н.Я., що полягають у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору, та скасування цієї постанови, враховуючи роз'яснення Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012 року, колегія суддів приходить до висновку, що скарга в частині зазначених вимог підвідомча адміністративним судам. Тому ухвала суду в цій частині підлягає скасуванню, а відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

В той же час, на думку колегії суддів, ухвала суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_2 про скасування постанови начальника відділу ДВС Богородчанського районного управління юстиції від 07.11.2014 року та постанови державного виконавця Любенько Н.Я. від 07.11.2014 року про поновлення виконавчого провадження є законною та обґрунтованою, оскільки такі процесуальні документи були прийняті згідно вимог ЗУ "Про виконавче провадження". На час постановлення даних постанов не існувало жодних перешкод для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та відновлення відповідного виконавчого провадження. Більше того, враховуючи по суті відсутність добровільного виконання рішення суду, такі дії начальника відділу ДВС Богородчанського районного управління юстиції та державного виконавця являлись їх обов'язком, який спрямований на належне виконання рішення суду.

Одночасно, скаржник не навів жодних доказів на підтвердження того, що були наявні обставини, які перешкоджали прийняттю, по перше, постанови начальника відділу ДВС Богородчанського районного управління юстиції від 07.11.2014 року, а в подальшому постанови державного виконавця Любенько Н.Я. від 07.11.2014 року, тому, ухвала в цій частині являється законною та такою, що відповідає обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу начальника ВДВС Богородчанського РУЮ - Сурмачевського Ю.Ю. задовольнити частково.

Ухвалу Богородчанського районного суду від 26 грудня 2014 року в частині скасування постанови державного виконавця Любенько Н.Я. від 10.11.2014 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №41519119, відкритому на підставі виконавчого листа №338/2342/13-ц, який виданий Богородчанським районним судом 09.01.2014 року - скасувати.

Закрити провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 в частині вимог щодо скасування постанови державного виконавця Любенько Н.Я. від 10.11.2014 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №41519119.

В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий А.І. Шишко

Судді: Я.Ю. Ковалюк

Р.Й. Матківський