Ухвала суду № 4295774, 03.06.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                             №К-36009/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2009  Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.  

суддів                            Конюшка К.В.

                                       Пилипчук Н.Г.

                                       Сергейчука О.А.

                                       Степашка О.І.

при секретарі:            Андрюхіній І.М.

за участю представників:

позивача: не з’явився.

відповідача: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції  у Жидачівському районі

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2006  

у справі№ 5/597-28/84а

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна компанія»

до  Державної податкової інспекції  у Жидачівському районі

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:                                               

Постановою Господарського суду Львівської області від 29.05.2006 в позові ТОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» про скасування податкового повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ №0000742320/0/ від 28.10.2005 про стягнення податку на додану вартість в сумі 16000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 6400 грн. та часткове скасування податкового повідомлення-рішення №0000732320/0/ від 28.10.2005 в частині стягнення податку на прибуток в сумі 20000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4000 грн. відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2006 постанову Господарського суду Львівської області від 29.05.2006 скасовано. Позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ від 28.10.2005 №0000742320/0/ про стягнення податку на додану вартість на суму 16000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 6400 грн. Скасовано частково податкове повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ від 28.10.2005 №0000732320/0/ про стягнення податку на прибуток на суму 21100 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 4220 грн. в частині суми 20000 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4000 грн.

 У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального права, зокрема, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст.221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну  перевірку дотримання позивачем  вимог податкового та валютного законодавства за результатами якої складено акт №101/23-247/31579043 від 14.10.2005.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000732320/0  від 28.10.2005, яким за порушення пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств» донараховано  податок на прибуток в сумі 21100 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 4220 грн. та №0000742320/0 від 28.10.2005, яким за порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» донараховано податок на додану вартість в сумі 16000 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 6400 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладено договір про надання маркетингових послуг від 01.04.2005 року № 229-П з  ПП «Скат» (виконавець), за яким виконавець зобов'язується надавати позивачу (замовнику) послуги, що включають допомогу по укладанню договорів поставок лісопродукції лісогосподарськими підприємствами Хмельницької області, заходу Житомирської області, вивченню ринку лісопродукції в регіоні, надання інформації по зміні цінової політики, здійснення контролю за поставками лісопродукції та її якістю.

Згідно акту виконаних робіт № 1 від 30.06.2005 сума маркетингових послуг становить 23000 грн. включаючи ПДВ.

01.04.2005  позивачем укладено договір про надання маркетингових послуг № 227-П з  ПП «Таїр» (виконавець), згідно якого виконавець зобов'язується надавати позивачу (замовнику) послуги, що включають допомогу по укладанню договорів поставок лісопродукції лісогосподарськимипідприємствами Рівненської та Тернопільської областей, півночі Хмельницької області, вивченню ринку лісопродукції в регіоні, надання інформації по зміні цінової політики, здійснення контролю за поставками лісопродукції та її якістю.

Згідно акту виконаних робіт № 1 від 30.06.2005 сума маркетингових послуг по договору становить 50000 грн. включаючи ПДВ.

01.04.2005   позивачем укладено договір про надання маркетингових послуг № 228-П з ПП «Аякс» (виконавець), згідно якого виконавець зобов'язується надавати позивачу (замовнику) послуги, що включають допомогу по укладанню договорів поставок лісопродукції лісогосподарськими підприємствами Житомирської області, вивченню ринку лісопродукції в регіоні, надання інформації по зміні цінової політики, здійснення контролю за поставками лісопродукції та її якістю.

Згідно акту виконаних робіт № 1 від 30.06.2005 сума маркетингових послуг по договору становить 23000 грн. включаючи ПДВ.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За приписами пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Згідно  пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, дійшов висновку, що позивачем не подано належних і допустимих доказів пов’язаності витрат по оплаті послуг за вищезазначеними договорами із його господарською діяльністю, а також  за відсутності доказів доцільності оплати таких послуг та подальшого застосування результатів маркетингових досліджень у власній господарській діяльності, завищення позивачем валових витрат у 2-му кварталі 2005 року знайшло своє підтвердження, а тому донарахування податку на прибуток є правомірним. Як наслідок, у позивача відповідно до  пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» відсутні підстави для формування податкового кредиту за даними операціями, а, отже,   донарахування податку на додану вартість  за червень 2005  року здійснено відповідачем правомірно.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, дійшов висновку, що перевіркою підтверджено здійснення позивачем виключно передбаченої статутом господарської діяльності, одним з видів якої є закупівля та реалізація лісопродукції, у зв’язку з чим витрати по оплаті наданих приватними підприємствами  послуг  по допомозі в укладенні договорів поставок  лісопродукції лісогосподарськими підприємствами, вивченню ринку лісопродукції в регіоні, наданні інформації по зміні цінової політики, здійсненні контролю  за поставками лісопродукції та її якістю є пов’язаними з господарською діяльністю позивача. Наявні у матеріалах справи договори, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, якими підтверджується факт надання Приватними підприємствами «Скат», «Таїр», «Аякс» послуг, містять усі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим для первинних документів ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995  за №168/704, у зв’язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для донарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість за  спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Як встановлено судом апеляційної інстанції позивачем було подано в Миколаївську МДПІ скаргу, в якій просив  винести рішення про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.10.2005. Згідно листа №4988 від 23.11.2005  Миколаївською МДПІ прийнято рішення   про продовження терміну розгляду скарги  позивача до 27.12.2005, оскільки  до закінчення терміну розгляду скарги  мотивованого рішення за скаргою позивачем не отримано, він листом від 06.03.2006 сповістив відповідача, що  скарга вважається повністю  задоволеною в силу пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Разом з тим в матеріалах справи міститься лист Миколаївської МДПІ від 24.03.2006 №2346/23-0, згідно якого по поданій  позивачем скарзі на податкові повідомлення-рішення від 28.10.2005, було прийнято рішення про результати  розгляду первинної скарги №10154/23-0 від 26.12.2005, яким залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення. Дане рішення надіслано позивачу листом, та зазначено що цим листом рішення про результати розгляду первинної скарги  надсилається повторно.

Однак, судом апеляційної інстанції питання чи надсилалось позивачу рішення про результати розгляду первинної скарги у строк визначений рішенням   про продовження терміну розгляду скарги до 27.12.2005 не з’ясовувалось.

При підтвердженні факту недотримання відповідачем вимог пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо надсилання рішення про результати розгляду скарги, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків в силу закону,  у зв’язку з чим відпадає необхідність у вирішенні питання про наявність у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Враховуючи, що зазначені обставини судом першої інстанції взагалі не досліджувались, судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування прийнятих у справі судових рішень як суду першої так і апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

            Касаційну скаргуДержавної податкової інспекції  у Жидачівському районі Львівської області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2006  та постанову Господарського суду Львівської області від 29.05.2006 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

            Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                               Головуючий                                                        Л.В.Ланченко 

                                 Судді                                                                  К.В.Конюшко                                                                                                  

                                                                                                             Н.Г.Пилипчук                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 О.А.Сергейчук

                                                                                                             О.І.Степашко